Екстрасистола – це передчасне збудження серця або його відділів
під впливом патологічних імпульсів.
Екстрасистола проявляється передчасним скороченням з подальшою
паузою. Вона називається постекстрасистолічним інтервалом або
компенсаторною
паузою.
Якщо
сума
екстрасистолічного
і
постекстрасистолічного інтервалів дорівнює сумі двох серцевих циклів,
то компенсаторна пауза вважається повною, якщо сума інтервалів
коротша, то компенсаторна пауза рахується неповною. В деяких випадках
компенсаторна пауза після екстрасистоли відсутня, тоді екстрасистоли
називають інтерполірованими.
Екстрасистоли
можуть
бути
поодинокими
та
груповими.
Екстрасистолія, що чередується з черговими комплексами у правильній
послідовності, називається алоритмічною. Екстрасистоли, які слідують за
кожним черговим комплексом, визначаються як бігемінія, за кожним
другим – тригемінія, за кожним третім – квадригемінія і т.д.
Велике практичне значення має розподіл екстрасистол по часу їх
виникнення. При ранніх екстрасистолах екстрасистолічний комплекс
нашаровується на зубець Т попереднього комплексу, при середніх -
відстоїть від зубця Т, виникає в першій половині діастоли, при пізніх –
виникає в другій половині діастоли. Ранні екстрасистоли, як правило,
неефективні в гемодинамічному відношенні, ще більш важно те, що вони
можуть викликати більш загрозливі порушення ритму – миготіння та
тріпотіння передсердь, тріпотіння та фібриляцію шлуночків.
Екстрасистоли можуть бути моно- або політопними. При
монотопних
екстрасистолах
передескстрасистолічний
інтервал
однаковий, а при політопних – різний. Політопні екстрасистоли
прогностично більш неблагоприємні, так як звичайно свідчать про більш
значне дифузне ураження міокарду.
По локалізації вогнища, з якого виникають передчасні імпульси,
розрізняють екстрасистоли передсерді, а-в, шлуночкові.
Достарыңызбен бөлісу: