План проведення заняття.
1.
Початковий контроль знань – 15 хв.
2.
Обговорення теми – 30 хв.
3.
Практична робота – 30 хв.
4. Контроль кінцевого рівня знань, захист результатів самостійної роботи і підписання протоколу – 15
хв.
Демонстраційний матеріал.
1. Результати титрування комплементу.
2. Результати титрування лізоциму.
3. Готові препарати-мазки для визначення фагоцитарної активності нейтрофілів.
Тестові завдання з бази ліцензійного іспиту «Крок-1»
1. У хворої з клінічними ознаками імунодефіциту, з незміненою кількістю та
функціональною активністю Т- і В-лімфоцитів, при обстеженні виявлений дефект на
молекулярному рівні, при якому порушена функція антигенпрезентації імунокомпетентним
клітинам. Дефект структур яких клітин є можливим?
А.* Макрофаги, моноцити
В. Т-лімфоцити, В-лімфоцити
С. NK-клітини
D. Фібробласти, Т-лімфоцити, В-лімфоцити
Е. 0-лімфоцити
@ Роль антигенпрезентуючої клітини може грати будь-яка клітина організму, яка несе на
своїй поверхні антигени МНС ІІ класу і здатна сорбувати на своїй поверхні чужорідні
антигени. В організмі людини рецептори МНС ІІ класу несуть небагато клітин: макрофаги,
дендритні клітини, В-лімфоцити, а також клітини Лангерганса та кератиноцити шкіри,
ендотеліальні клітини судин та гломерул нирок. Макрофаги, дендритні клітини, В-лімфоцити
– є професійними АПК, оскільки вони більш мобільні, активні і виконують основний об’єм
функцій презентації антигенів.
2. У хворого з клінічними ознаками первинного імунодефіциту виявлено порушення функції
антигенпрезентації імунокомпетентним клітинам. Дефект структур яких клітин є можливим?
А. * Макрофаги, моноцити
В. Т-лімфоцити
С. В-лімфоцити
D. Фібробласти
Е. 0-лімфоцити
@ Роль антигенпрезентуючих клітин (АПК) може виконувати будь яка клітина організму, що
має антиген МНС ІІ класу і здатність сорбувати на своїй поверхні чужорідний антиген. В
організмі людини професійними АПК є макрофаги, дендритні клітини та В-лімфоцити (за
рахунок їх мобільності та активності).
3. При визначенні фагоцитарної активності лейкоцитів, через 2 години від моменту
проведення досліду, кожен лейкоцит захопив в середньому по 9 мікроорганізмів. Через 7
годин в кожному лейкоциті виявлено не більше 5-ти мікроорганізмів. Яке фагоцитарне
число?
А. * 9
В. 7
С. 16
D. 2
Е. 1,3
@ Облік фагоцитарної активності проводять, визначаючи відсоток нейтрофілів із
фагоцитованими бактеріями (фагоцитарне число) і кількість поглинутих мікробів з
розрахунку на один нейтрофіл (фагоцитарний індекс). У кожному препараті підраховують не
менше 200 клітин.
4. У трирічної дівчинки краснуха. Її десятирічна сестричка не заразилась цією інфекційною
хворобою, хоча весь час контактувала з нею. Педіатр з’ясував, що вона хворіла на краснуху
п’ять років тому. Який вид імунітету лежить в основі захисту старшої сестри?
А. * Природний активний
В. Природний пасивний
С. Штучний активний
D. Штучний пасивний
Е. Видовий
@ Природний набутий активний (постінфекційний) імунітет - розвивається після
перенесених інфекційних захворювань, що протікали в клінічно вираженій формі або після
прихованих контактів з мікробними антигенами.
5. У багатьох секретах людини міститься антибактеріальна речовина – лізоцим. Вкажіть, яку
структуру бактеріальної клітини руйнує лізоцим?
А. * Пептидоглікан
В. Ліпополісахарид
С. Цитоплазматичну мембрану
D. Тейхоєві кислоти
Е. Рибосоми
@ Лізоцим – фермент, що здатен викликати лізис живих та загиблих клітин Micrococcus
luteus та ряду інших організмів, головним чином грампозитивних. Механізм бактеріолітичної
дії лізоциму полягає в гідролізі зв’язків між N-ацетилглюкозаміном та М-ацетилмурамовою
кислотою в полісаридних ланцюгах пептидогліканового шару клітинної стінки бактерій.
6. У хворого знизився імунітет. З якою клітиною з означених нижче це може бути пов’язано?
А. * Лімфоцит
В. Тромбоцит
С. Ерітроцит
D. Моноцит
Е. Еозинофіл
@ Лімфоцит – імунокомпетентна клітина, здатна до специфічної відповіді на дію антигенів
завдяки наявністю рецепторів для взаємодії з Аг.
7. Лімфоцити та інші клітини організму при взаємодії з вірусами синтезують інтерферони. Ці
речовини блокують розмноження вірусу в зараженій клітині, інгібуючи синтез вірусних:
А. * Білків
В. Ліпідів
С. Вітамінів
D. Біогенних амінів
Е. Нуклеотидів
@ Інтерферони – родина глікопротеїнів які синтезують клітинами імунної системи і
сполучної тканини. Безпосередньо на вірус поза клітиною він не діє, а зв’язується з
рецепторами клітин і впливає на репродукцію віруса в клітині на стадії синтезу білків.
8. Розпізнавання та інактивацію пухлинних клітин здійснюють клітини імунної системи. Які
із перелікованих клітин найбільш активні у боротьбі зі злоякісними пухлинами?
А. * Макрофаги та NK-клітини
В. В-лімфоцити та плазмоцити
С. Фібробласти та лаброцити
D. Пігментоцити та періцити
Е. Адипоцити та адвентиціальні клітини
@ Головну роль в про пухлинному імунітеті відіграють клітинні реакції. Мутантні клітини
розпізнаються та знищуються Т-кілерами, онко-трансформовані клітини – натуральними
кілерами. Адоптивний перенос імунних Т-кілерів формує в організмі реципієнта
протипухлинний імунітет.
9. Перші 6 місяців життя діти рідко хворіють на інфекційні захворювання, що пов'язане з
передачею дитині від матері антитіл через плаценту і грудне молоко. Яка форма набутого
імунітету у дітей в цьому віці?
А. * Природний пасивний
В. Природний активний
С. Штучний пасивний
D. Штучний активний
Е. Конституціонний
@ Природний пасивний імунітет пов'язаний з переносом IgG від матері до плоду через
плаценту (перенос по вертикалі). Це забезпечує стійкість новонароджених до багатьох
збудників протягом деякого періоду (зазвичай близько 6 місяців після народження).
10. З метою профілактики проводиться імунізація населення вакцинами, що
супроводжується формуванням імунітету. Кооперативна взаємодія яких імунокомпетентних
клітин необхідна для ефективного формування первинної імунної відповіді клітинного типу?
А. * Макрофагів і Т- лімфоцитів
В. Т- лімфоцитів і плазматичних клітин
С. Макрофагів і плазматичних клітин
D. Тучних клітин і плазматичних клітин
Е. В- лімфоцитів і Т- лімфоцитів
Література.
1. Лекція.
2. Широбоков В.П. та соавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія. – К., 2011.
3. Климнюк С.І., Ситнік І.О. Практична мікробіологія. – Тернопіль, 2004.
4. Пяткин К.Д. и соавт. Микробиология, вирусология, иммунология. – К., 1992.
5. .Воробьев А.А. и соавт. Микробиология, вирусология и иммунология. – М., 2004.
6. Борисов Л.Б. и соавт. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М.,
1984.
7. Дикий И.Л. и соавт. Микробиология. – К., 2004 (Учебник и практикум).
Достарыңызбен бөлісу: |