Сценарій on-line курсу для студентів IV курсу медичного факультету вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації
жүктеу/скачать 6,4 Mb. Pdf көрінісі
|
Сценарій онлайн курсу Лікувальна справа 1
| Клініка і діагноз.
Захворювання зазвичай розвивається повільно. Серед перших симптомів характерні підвищена тривожність, уповільнене сприйняття навколишнього. Хворі часто скаржаться на підвищену стомлюваність, апатію, зниження концентрації уваги. При прогресуванні захворювання відзначаються зниження когнітивних функцій, неадекватна поведінка, зорові галюцинації, епілептичні припадки. При неврологічному обстеженні найбільш часто виявляються дизартрія, тремор дії та астериксіс, мультифокальний міоклонус, атаксія при ходьбі та порушення чутливості. Тремор дії виникає зазвичай раніше астериксіса, він непостійний, найбільш очевидний у пальцях витягнутих рук. У деяких випадках астериксіс та міоклонії можуть бути настільки інтенсивні, що створюється враження про м'язових фасцікуляціі ( "уремічні посмикування"). У більшості хворих виявляється дифузна м'язова слабкість, нерідко відзначається анізорефлексія. У деяких хворих визначаються ригідність шийних м'язів, симптом Керніга. Можливий розвиток геміпарезу, який проходить після проведення діалізу. При гострій нирковій недостатності може розвинутися млява тетраплегия внаслідок гіперкаліємії. Епілептичні нападки можуть виникнути при гострій нирковій недостатності, найбільш часто на 8-11-й день з моменту її розвитку. Вони також спостерігаються при термінальних стадіях захворювання. Епілептичні припадки порівняно рідко відзначаються при хронічній нирковій недостатності та зазвичай пов'язані з проведенням діалізу. Клінічні прояви уремічний енцефалопатії не корелюють ні з одним показником ниркової недостатності, але у багатьох хворих пов'язані зі швидкістю її розвитку. При гострій нирковій недостатності можливе виникнення коматозного стану, а при хронічній - можуть спостерігатися легкі неврологічні порушення навіть при високому ступені азотемії. Діагноз уремічної енцефалопатії грунтується на клінічних даних. ЕЕГ часто виявляє повільну 9- і 5-активність з переважанням в лобових відведеннях, гострі хвилі виявляються у деяких пацієнтів, які перебувають на тривалому діалізі та не мають в анамнезі епілептичних нападів. При прогресуванні уремічний енцефалопатії на ЕЕГ спостерігається збільшення повільної активності. У цереброспінальній рідині у хворих уремічний енцефалопатією зазвичай виявляються невеликий плеоцитоз, помірне підвищення білка. Лікування. Основу лікування хворих уремічною енцефалопатією становить терапія ниркової недостатності: діаліз та трансплантація нирки. Для лікування епілептичних нападів часто потрібні порівняно великі дози протисудомних засобів, що обумовлено зміною фармакокінетики деяких препаратів (дифеніну, препаратів вальпроєвої кислоти) при уремії. жүктеу/скачать 6,4 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|