Сценарій on-line курсу для студентів IV курсу медичного факультету вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації

265 
Краніосинастоз – деформація черепа, яка зв’язана з неправильним або передчасним зростанням 
черепних кісток.
Синдактимія – аномалія розвитку і повне чи часткове зрощення між собою двох і більше сусідніх 
пальців рук або ніг.
Агенезія – вроджена патологія мозку, причина якої може бути спадковий фактор, розвивається 
порушення внутрішньоутробно.
Краніосхід – вади розвитку головного мозку.
Нейрофібрамотоз – група спадкових захворювань з характернии змінами на шкірі, в нервовій системі, 
частіше в поєднанні з аномаліями в інших органах і системах.
 
ТЕМА №13.
ПЕРИНАТАЛЬНА ЕНЦЕФАЛОПАТІЯ. ДИТЯЧИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ. 
1.
 
Цілі навчання: 
знати фактори ризику розвитку перинатальної патології та дитячого 
церебрального паралічу; основні клінічні форми перинатальних уражень та дитячого церебрального 
паралічу; реабілітаційні програми для дітей різного вікового періоду.
2.
 
Перелік практичних навичок: 
вміти на основі даних анамнезу та набору клінічних ознак 
встановити клінічний діагноз, призначити схему додаткового обстеження та реабілітаційну програму.
3.
 
Словник термінів: 
атонія, атрофія, гемплегія, гіперкінез, гіпоксія.
Дитячий церебральний параліч - причини виникнення, симптоми, форми, діагностика і 
лікування
 
Дитячий церебральний параліч - група неінфекційних захворювань головного мозку, що виявляються 
в ранньому дитячому віці і не мають схильності до прогресування. Рухові, координаційні та 
інтелектуальні розлади, що розвиваються при цьому захворюванні, викликані ураженнями головного 
мозку дитини, розвиненими в перинатальному періоді, або аномаліями його будови. Спадкова передача 
патології не доведена.
В основі дитячих церебральних паралічів - патологічні зміни в корі, підкірці, білій речовині або 
стовбурі головного мозку. Найчастіше вони виникають через те, що в силу різних причин нейрони 
плода сприймаються організмом матері як чужорідні речовини, проти яких потрібно виробити 
антитіла. Материнські антитіла потрапляють через плаценту до плоду, викликаючи руйнування 
якихось структур його головного мозку. Процес продовжується і після народження дитини.
В результаті патології структур мозку у дитини не відбувається нормальної зміни м'язового 
тонусу. У перші 2-3 місяці життя переважання тонусу м'язів-згиначів, що спостерігається при 
народженні, має змінитися провідним тонусом м'язів-розгиначів. Це відбувається при поступовому 
зникненні лабіринтового тонічного рефлексу. В результаті дитина, викладений на живіт, вчиться 
піднімати головку, спираючись спочатку на передпліччя, а потім на руки. При ДЦП лабіринтовий 
рефлекс жевріє, кінцівки набувають зігнуте положення, формується неправильна установка стоп.

жүктеу/скачать 6,4 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: