78
ділянки вушної раковини. Далі волокна починаються від верхнього і нижнього вузлів (g. superius і g.
inferius), розміщених у зонах яремного отвору. У цих вузлах знаходяться тіла чутливих нейронів,
периферичні відростки яких ідуть до названих вище утворень, а центральні — до чутливого
одиночного шляху.
Топографо-анатомічні особливості нерва.
Після виходу із порожнини черепа нерв проходить на шиї у складі судинно-нервового пучка. Далі він
проникає через верхній отвір грудної клітки в грудну порожнину і там правий блукаючий нерв
розміщується спереду від підключичної артерії, а лівий — на передній поверхні дуги аорти. Потім
обидва нерви входять у заднє середостіння, де утворюють стравохідне сплетення, в якому лівий
блукаючий нерв більше розгалужується на передню поверхню стравоходу, а правий — на задню.
Формуючись із цих сплетень, передній і задній блукаючі стовбури проникають через стравохідний
отвір діафрагми у черевну порожнину.
Блукаючий нерв, розміщуючись на шиї, у грудній і черевній порожнинах, має велику кількість
гілок. Його гілки ідуть до твердої оболони, він також має вушну гілку. Далі у ділянці шиї відходять
верхній гортанний нерв — до гортані, глоткові гілки, які іннервують м'язи — стискачі горла, та м'язи
м'якого піднебіння (за виключенням м'яза — натягувача м'якого піднебіння). Важливою гілкою є
поворотний гортанний нерв, від якого, в свою чергу, відходять стравохідні гілки і трахейні гілки.
Кінцева гілка поворотного гортанного нерва іннервує частину м'язів гортані і слизову оболонку нижче
від рівня голосової щілини, а також трахею, глотку, стравохід, щитоподібну і загруднинну залози.
Нижні шийні серцеві гілки відходять постійно від поворотного гортанного нерва або від груднинного
відділу стовбура блукаючого нерва.
Таким чином, блукаючий нерв складається із різноманітних волокон, які іннервують багато внутрішніх
органів. Парасимпатичні волокна, що ідуть від дорсального ядра, іннервують майже всі внутрішні
органи, залози. Винятком є лише нижні відділи травного каналу.
Достарыңызбен бөлісу: