76
Анатомія.
Язикоглотковий нерв (IX пара) змішаний за своєю функцією (руховий, чутливий та
вегетативний).
Рис. Хід волокон під’язикового
нерва
Рухове ядро (n. ambiguus, загальне з X парою) знаходиться у середній частині довгастого мозку.
Волокна від цього ядра виходять позаду олив, а потім — через яремний отвір із черепа іннервують
шилоглотковий м'яз. Ізольований параліч цього м'яза зустрічається рідко.
Чутливі волокна загальної чутливості починаються у верхньому яремному вузлі (g. jugularae
superius). Дендрити цих волокон іннервують задню третину язика, м'язи піднебіння, глотку, передню
поверхність надгортанника, барабанну перетинку, барабанну порожнину.
Аксони цих волокон
закінчуються в ядрах сірого крила (nucl. alae сіпегеае). Волокна від цього ядра ідуть на протилежний
бік до медіальної петлі, що закінчується у таламусі (у вентральному і медіальному ядрах). Третій
нейрон через внутрішню капсулу (задню ніжку; іде в кору до задньої центральної звивини.
Чутливі волокна смаку починаються від нижнього яремного вузла (gangl. jugularae inrerius),
від якого дендрити підходять досмакових сосочків задньої третини язика, а аксони їх закінчуються в
ядрах одинокого пучка (nucl. tractus solitarii, загального з VII парою). Нейрони від
цих волокон ідуть
до таламуса. Особливістюанатомії цих та інших нейронів є підхід до обох боків, як і до кори
(третього нейрона) скроневої частки.
Таким чином, за наявності однобічних вогнищ у цих центральних відділах нервової системи
відчуття смаку не порушується за рахунок компенсації з другого боку.
Секреторні вегетативні волокна починаються від слиновидільного ядра (nucl. salivatorius), що
знаходиться на нижній
частині довгастого мозку, вони іннервують привушну залозу. Передвузлові
волокна підходять до вушного вузла, що знаходиться під овальним отвором. Післявузлові волокна від
цього гангліюіннервують вже названу слинну залозу.
Достарыңызбен бөлісу: