Принцип науковості
жүктеу/скачать 17,41 Kb.
|
ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ
- Бұл бет үшін навигация:
- Принцип науковості.
- Принцип систематичності і послідовності.
- Принцип доступності.
- Принцип звязку навчання з життям.
- Принцип свідомості й активності учнів.
- Принцип наочності.
- Принцип індивідуального підходу до учнів.
|
Навчання здійснюється на основі обґрунтованих і перевірених практикою дидактичних принципів. Зумовлені закономірностями і завданнями виховання й освіти, принципи навчання визначають його спрямованість, зміст, організаційні форми і методи. Принцип науковості. Він передбачає вивчення учнями системи наукових тверджень і використання у навчанні методів, близьких до тих, які застосовуються в певній науці. Вимагає розкривати причинно-наслідкові зв'язки явищ, подій, процесів, проникати в їх сутність, демонструвати могутність людської думки, ознайомлювати з методами науки, розкривати історію її розвитку, боротьбу тенденцій, взаємозв'язок наук. Принцип систематичності і послідовності. Зумовлений він логікою науки й особливостями пізнавальної діяльності, яка протікає відповідно до вікових закономірностей розвитку особистості. Передбачає системність роботи вчителя, врахування пройденого матеріалу при вивченні нового, розкриття нового матеріалу частинами, фіксування уваги учнів на вузлових питаннях, продумування системи уроків, показ внутріпредметних і міжпредметних зв'язків. Не менш важлива системність у роботі учнів, студентів (систематичне відвідування занять, послідовність виконання домашніх завдань, постійне повторення навчального матеріалу тощо). Принцип доступності. Означає, що навчання успішне і ефективне за умови, коли його зміст, форми і методи відповідають віковим особливостям учнів (студентів), їх розумовим можливостям. Реалізація цього принципу передбачає дотримання правил «від простого — до складного», «від відомого — до невідомого», від «близького — до далекого». Принцип зв'язку навчання з життям. В основі поєднання навчання з життям — об'єктивні зв'язки, що встановилися між наукою і виробництвом, теорією і практикою. Реалізовують цей принцип, спираючись на життєвий досвід учнів, застосовуючи набуті знання у практичній діяльності, розкриваючи практичну значущість знань. Неабияке значення мають і звернення в процесі навчання до краєзнавчого матеріалу та безпосередня участь школярів (студентів) у громадському житті. Принцип свідомості й активності учнів. Випливає і мети і завдань національної школи і тих особливостей, які передбачає осмислений і творчий підхід до опанування знань. Свідомість у навчанні забезпечується високим рівнем активності. Свідомому засвоєнню знань також сприяє роз'яснення мети і завдань навчального предмета, значення його для вирішення життєвих проблем, для власних перспектив. Не меншу вагу мають позитивна мотивація до навчання; раціональні прийоми праці на уроці; критичний підхід учителя (викладача) до змісту навчального матеріалу, належний контроль і самоконтроль у навчанні. Принцип наочності. Він вимагає будувати процес навчання на основі живого сприймання учнями (студентами) предметів і явищ об'єктивної дійсності. Адже чуттєве сприймання навчального матеріалу, що становить основу наочності, сприяє формуванню чітких, точних образів уяви, активізує розумову діяльність, є дієвим засобом усвідомлення матеріалу. Залежно від характеру відображення навчальних об'єктів наочність буває: - натуральною — рослини, тварини, знаряддя і продукти праці, мінерали, хімічні речовини та ін.; - зображувальною — навчальні картини, малюнки, репродукції художніх полотен, макети, муляжі; - схематичною — географічні й історичні карти, схеми, діаграми, графіки, рисунки, таблиці тощо. Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок. Знання, уміння та навички можуть бути міцними за умі ви, що вони утворюють систему, яка постійно оновлюється, уточнюється і закріплюється. Тому реалізація цього принципу передбачає: - повторення навчального матеріалу за розділами і структурними смисловими частинами; - запам'ятовування нового матеріалу в поєднанні вивченим; - активізацію учнів під час повторення; - нове групування матеріалу з метою його систематизації; - використання під час повторення різноманітних методів, форм і підходів; - самостійне творче застосування знань; - постійне повернення до раніше засвоєних знань для пошуку в них нових сенсів, переоцінювання їх тощо. Принцип індивідуального підходу до учнів. Цей принцип дає змогу в умовах колективної навчальної роботи кожному учневі, студентові йти своїм шляхом. Реалізуючи його, враховують рівень розумового розвитку кожної дитини, її знання і вміння, пізнавальну та практичну самостійність, інтереси, наполегливість, працездатність. Учителю треба не тільки добре знати особливості навчально-пізнавальної діяльності своїх учнів, а й уміти надати їм допомогу, організувати індивідуальну роботу з тими, хто її потребує. жүктеу/скачать 17,41 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|