2.7.2. Пам’ять типу RAM (енергозалежна пам’ять). RAM поділяється на DRAM і SRAM.
2.7.2.1. DRAM (динамічна оперативна пам’ять) використовується в більшості систем оперативної пам’яті сучасних ПК. Основна перевага пам’яті такого типу полягає в великій щільності інформації, яка може в ній зберігатись.
Комірки пам’яті в мікросхемах DRAM – це маленькі конденсатори, які утримують заряд. Саме так (наявністю або відсутністю заряду) і кодуються біти. Фізично для зберігання одного біта інформації в комірці DRAM знаходиться один транзистор і один (рідше – декілька) конденсатор. Сукупність таких комірок утворюють умовний „прямокутник”, який складається із певної кількості рядків і стовпців (див. рис. 2.40). Один такий „прямокутник” називається сторінкою, а сукупність сторінок - банком.
Ще одним недоліком DRAM є низька швидкодія, зазвичай DRAM набагато „повільніша” процесора. Тому існує велика кількість різних типів організації DRAM, що дозволяють покращити цю характеристику: SDRAM, DDR SDRAM (Double Data Rate three Synchronous Dynamic Random Access Memory), DDR2 SDRAM, DDR3 SDRAM, RDRAM та інші.
2.7.2.2. SRAM (статична оперативна пам’ять). На відміну від DRAM, для зберігання в ній інформації не потрібна періодична регенерація. Крім того, SRAM має більш високу швидкодію ніж DRAM і може працювати на тій же частоті, що і сучасні процесори.
Суттєвим недоліком SRAM є набагато менша в порівнянні із DRAM щільність інформації, яка може в ній зберігатись. Це викликане тим, що для збереження біта інформації використовується схема із шести транзисторів Завдяки цьому габарити мікросхеми SRAM такої ж ємності як DRAM приблизно в 30 разів більші. Приблизно у стільки ж разів вища і її вартість.
В SRAM комірки пам’яті побудовані на різних варіантах тригерів – транзисторних схемах з двома стійкими станами. Після запису біта в таку комірку тригер може знаходитись в одному з цих станів і зберігати записаний біт як завгодно довго за умови електричного живлення.
Достарыңызбен бөлісу: |