С. Макаренка щ щ е
жүктеу/скачать 1,01 Mb. Pdf көрінісі
|
Психологія праці посібник. Щербакова
- Бұл бет үшін навигация:
- Методологія
| Структурні
компоненти психології праці. Основними структурними компонентами психології праці (галузями психології праці як науки; розділами психології праці як навчальної дисципліни) є: інженерна психологія (її напрями: авіаційна і космічна психологія); організаційна психологія (або психологія управління); ергономіка; професійна орієнтація (її напрями: профінформація, профагітація, профпросвіта, профдіагностика, профконсультація); професійне навчання. 1.3. Методологічні основи психології праці Немає потреби зауважувати, що визначення методологічних основ будь-якої галузі психологічної науки передбачає розкриття її специфіки, висвітлення кола питань, які вона повинна розв’язувати, характеристику конкретних наукових принципів і методів їх дослідження. Психологія праці, як і будь-яка інша наука, оперує певними науковими поняттями і категоріями, що характеризують явища, які вона вивчає, має систему визначених світоглядних положень з позицій яких проводяться наукові дослідження. З огляду на це виникає необхідність 20 з’ясування таких дефініцій як методологія, методологічний принцип, метод, методика, що дозволить більш чітко і правильно визначити методологічні основи психології праці. Методологія (від грецького methodos – шлях пізнання, дослідження та loqos – поняття, учення) – це сукупність принципів, засобів, методів і форм організації та проведення наукового дослідження, що має певний апарат дослідження, до якого належать: принципи організації та проведення наукового дослідження; методи наукового дослідження та способи його проведення; понятійно-категоріальну основу наукового дослідження (актуальність, проблематику, об’єкт, предмет, мету, завдання, новизну, евристичну цінність, теоретичну і практичну значущість). Зазначимо, що поняття «методологія» використовують стосовно різних видів та рівнів діяльності. У цілому слово «методологія» визначає принципи, якими повинна керуватися в діяльності людина, а отже трактується як сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці, або як вчення про методи наукового пізнання. Теоретичне обґрунтування принципів наукового пізнання було започатковано у ХVІІ ст. Ф. Беконом (1561-1626) і Р. Декартом (1596-1650), які сприяли появі нової методологічної установки дослідження психіки. Методологія має двоякі функції, з одного боку вона дозволяє описати й оцінити діяльність з погляду внутрішньої її організації, з іншого вона визначає норми, якими варто керуватися у діяльності. Особливо важливе значення для розробки питань наукового дослідження діяльності і праці мають методологічні принципи. Принцип (латин. principium – початок, основа) – те, що лежить в основі певної наукової теорії. Особливість покладена в основу створення чого-небудь (спосіб створення або здійснення будь-чого). Методологічні принципи є основними філософсько-світоглядними положеннями, з позицій яких повинно проводитися наукове дослідження. |