79
Опис процедури проведення методик
має бути чітко сформульований, а
процедура
обробки
обов’язково
повинна
включати
статистично
обґрунтовані методи розрахунків і стандартизації тестових балів.
Вибірка дослідження має бути репрезентативною. Чисельність
вибірки повинна забезпечувати доказовість теоретичних положень
курсової роботи. Якщо досліджуваних більше 100 осіб рекомендуємо
використовувати
параметричні
критерії
математично-статистичної
обробки результатів. При об’ємі вибірки досліджуваних від 10 осіб
необхідно використовувати непараметричні критерії математичної
обробки даних.
Опис експериментального вивчення досліджуваної проблеми
повинен починатися із зазначення бази
проведення експерименту та
опису контингенту досліджуваних суб’єктів праці (респондентів).
Необхідно вказати вік, стать та інші важлива для даного дослідження
характеристики респондентів та подати чіткі, короткі описи соціальної
характеристики суб’єктів праці (з наведенням
загальної статистичної
інформації).
Для обчислення показників розподілу респондентів за різними
ознаками вибірки (стать, вік, освіта, сімейний стан, стаж роботи) варто
скористатися формулою розрахунку відносних частот
f
в
a
в
f
f
де
f
a –
абсолютна частота (кількість ) ознаки, що вивчається;
N
загальна кількість спостережень (
N
=….. від кількості респондентів).
Для обчислення основного статистичного показника – вибіркового
середнього (середній вік, середній стаж роботи) –
радимо використовувати
формулу:
і
Х
де:
X
i
- показник
i –
го досліджуваного;
N
– кількість досліджуваних у групі (
N
=….).
80
Варто звернути увагу на розподілення учасників дослідження за
статтю, за віком, за освітою і сімейним станом, стажем роботи (що
особливо важливо при характеристиці суб’єктів праці, а саме її
обумовленості специфікою професійної діяльності).
Для визначення міри зв’язку
між двома числовими рядами
обчислюється коефіцієнт кореляції Пірсона.
Формула розрахунку коефіцієнта кореляції К. Пірсона:
,
S
S
Y
X
Y
X
Y
X
i
i
i
i
XY
S
S
N
f
r
де X
i
i Y
i
– рівень і-го досліджуваного відповідно за двома показниками;
N – кількість досліджуваних у групі;
SS
X
i SS
Y
обчислюються за формулою
)
(
2
2
i
SS
X
X
i
X
.
Слід ураховувати, що коефіцієнти кореляції дають лише можливість
виявити міру лінійного взаємозв’язку між парою показників, узгодженість
їх змін.
Коефіцієнти кореляції характеризуються силою та значущістю. Існує
така класифікація коефіцієнтів кореляції за силою:
r
XY
0,7 – сильний зв’язок;
0,50
r
XY
0,69 – середній;
0,30
r
XY
0,49 – помірний;
0,20
r
XY
0,29 – слабкий;
r
XY
0,19 – дуже слабкий.
Коефіцієнт кореляції змінюється в межах від -1 до +1. Значення -1
означає наявність строгого негативного зв’язку, значення +1 означає
строгий позитивний зв’язок, тобто між досліджуваними змінними існує
точний лінійний зв’язок із позитивним чи негативним коефіцієнтом.
Значення 0,00 інтерпретується як відсутність кореляції.
81
Якщо у роботі розглядаються дві альтернативні гіпотези: нульова
(основна гіпотеза
про відсутність відмінностей, або їх несуттєвість) і
альтернативна (робоча гіпотеза про значущість відмінностей, того, що
хоче довести дослідник), – то мають місце дві незалежні вибірки –
експериментальної та контрольованої групи. У цьому випадку для
перевірки гіпотези необхідно скористатися
t
– критерієм Стьюдента, який
обчислюється за відповідною формулою:
,
1
1
2
)
1
(
)
1
(
2
1
2
1
1
1
n
n
n
n
D
n
D
n
Y
X
Y
X
t
де
X
та
Y
– вибіркові середні для ЕГ та КГ;
n
1
i n
2
– кількість досліджуваних в ЕГ та КГ;
D
X
i D
Y
– вибіркові
дисперсії для тих же груп, що обчислюються за
формулою
,
1
)
(
2
n
I
f
D
X
X
X
Слід зазначити, що обробку емпіричних даних можна проводити за
допомогою комп’ютера (програми SPSS та Statistica), або «ручну».
Отже, у третьому розділі здійснюється якісний і кількісний аналіз
одержаних
результатів, перевіряється їх статистична значущість.
Формулюються теоретичні висновки експерименту – співвіднесення теорії
та емпірії. Останнім етапом цього розділу є
розробка практичних
рекомендацій.
Достарыңызбен бөлісу: