Висновок до третього розділу
Основна частина курсової роботи (І, ІІ і ІІІ розділи) повинна містити
25–30 сторінок. Далі формулюють загальні висновки курсової роботи.
3.6. Висновки
Висновки повинні підкреслити актуальність і значення теми роботи
у цілому, розкрити найбільш важливі теоретичні та практичні результати
82
дослідження, які випливають з І та ІІ розділів основної частини курсової
роботи. У висновках необхідно вказати основні недоліки та навести
пропозиції, визначити перспективи і шляхи подальшого вивчення
конкретної проблеми. Висновки повинні бути подані як формулювання
вирішеної проблеми (відповідно до завдань курсової роботи), а також
підкреслювати значення обраної теми курсової роботи для науки (чи
окремих її галузей) та практики. Висновки необхідно подавати пунктами,
кожен з нового абзацу.
У першому пункті висновків стисло оцінюється стан дослідженого
питання. Потім розкривається суть курсової роботи, методи вирішення
поставлених завдань, їх практичний (або теоретичний) аналіз та одержані
результати.
Автор
роботи
обґрунтовує
результати
теоретичного/експериментального дослідження та їх достовірність.
Обсяг висновків – 1–3 сторінки. Кожне нове положення доцільно
подавати з абзацу. Під час формулювання висновків насамперед необхідно
дотримуватися таких вимог: висновки повинні бути науково доказовими;
логічно переконливими, такими, що не суперечать теоретичним
висновкам І розділу роботи. Висновки мають органічно підкреслити
взаємозв’язок
отриманих
у
процесі
експерименту
даних
із
загальноприйнятими науковими положеннями досліджуваної проблеми. У
загальному висновку необхідно обов’язково окреслити напрями
подальших досліджень.
Наприклад, до теми «Визначення схильності до ризику працівників
аварійно-рятувальних підрозділів як спосіб прогнозування успішності
виконання ними службових обов’язків» перспективи подальших наукових
розвідок, досліджень можуть бути сформульовані так:
«…Виходячи з аналізу сучасних психологічних досліджень, ми робимо
висновок про те, що схильність до ризику є однією з найважливіших
якостей для визначення успішності службової діяльності працівників
аварійно-рятувальних підрозділів та справляє вплив на якість виконання
ними службових обов’язків. Можна також стверджувати, що власна
схильність до ризику людини робить істотний вплив на її поведінку в
83
екстремальній ситуації. Цей вплив на сьогодні недостатньо вивчений і
потребує додаткових досліджень і конкретизації.
Додаткового вивчення потребує динаміка розвитку схильності до
ризику, її залежність від статі, віку та досвіду працівників екстремальних
професій. Незрозумілим у наш час також є питання, чи впливає рівень
ризику службовців на якість виконання ними службових завдань та їх
свідоме ставлення до дотримання правил безпеки праці в екстремальних
умовах. Проведення таких досліджень могло б істотно розширити
можливості роботи з персоналом для визначення рівня оптимального
ризику та прогнозування успішності роботи в особливих умовах…».
Достарыңызбен бөлісу: |