Сценарій on-line курсу для студентів IV курсу медичного факультету вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації
жүктеу/скачать 6,4 Mb. Pdf көрінісі
|
Сценарій онлайн курсу Лікувальна справа 1
- Бұл бет үшін навигация:
- Пізні форми нейросифілісу.
- Патологічна анатомія.
| Діагностика.
Унаслідок варіабельності клініки нейросифілісу ранні сифілітичні менінгіти мало відрізняються від менінгітів іншої етіології, зумовлених кишковими вірусами групи Коксакі і ECHO, туберкульозної етіології, стрептококової, менінгококової. Діагноз ставлять за змінами в цереброспінальній рідині. Для ранніх форм нейросифілісу характерні такі зміни цереброспінальної рідини: підвищення білка до 0,5 — 1,5 г/л, лімфоцитарний цитоз (50 — 100 клітин в 1 мкл), реакції Ланге паралітичного (6655432100) чи менінгітичного (0012345420) типу. Реакція Вассермана позитивна у 90 — 100 % випадків. Особливо виражені зміни цереброспінальної рідини у разі гострого генералізованого сифілітичного менінгіту, коли цитоз доходить до 1000 в 1 мкл. Протисифілітичне лікування за наявності ранніх форм нейросифілісу дає хороші результати і швидко призводить до регресу всіх патологічних симптомів. Пізні форми нейросифілісу. Сухотка спинного мозку і прогресивний параліч належить до пізніх форм нейросифілісу. Виникає у 2 % випадків нелікованого і лікованого сифілісу. Спинна сухотка зумовлюється спірохетою, що міститься у ділянках, де спинномозкові оболони переходять на корінці (куток). Але крім блідої спірохети мають велике значення інтоксикації та інфекції, оскільки вони є чинниками, що сприяють розвитку хвороби (часто алкогольна інтоксикація). Усі пізні форми характеризуються переважанням дегенеративних змін у нервовій системі. Патологічна анатомія. Хвороба характеризується продуктивними запальними процесами м'яких мозкових оболон і дегенеративним процесом у паренхімі спинного мозку, задніх стовбурах, корінцях, периферичних нервах. Ураження структур нервової системи при нейросифілісі Захворювання виникає на тому рівні, де міститься спірохета, тобто у спинномозкових оболонах і задніх корінцях, у місці переходу оболон зі спинного мозку на корінець. Тому перші зміни починаються з корінцевого нерва (екстрадурально), потім переходять на спинномозкові ганглії і перебіг нагадує гангліорадикуліт. Процес, що відбувається в корінцях, має характер простої атрофії. Зміни спинномозкових гангліїв виявляються атрофією гангліозних клітин і розростанням гліозних елементів та сполучнотканинної строми ганглію. Аналогічні зміни виявляються і в симпатичних вузлах. Уражуються, таким чином, вставні нейрони між переднім і заднім корінцями, тому страждають рефлекси. Дегенеративні зміни підтримуються запальними змінами в корінцевому нерві і в оболонах. Нерідко у процес втягуються черепні нерви, найчастіше II і ІІІ пари — у них відбуваються дегенеративні зміни і тому виникає первинна сіра атрофія. Ураження ІІІ пари черепних нервів характеризуються атрофією і переродженням волокон. Зміни у спинному мозку в разі спинної сухотки характеризуються переродженням голлівських і бурдахівських стовпів; судинно-запальні зміни у спинному мозку мають різний ступінь вираженості, залежно від стадії та інтенсивності процесу. У сірій речовині також виявляється атрофія клітин передніх рогів. |