194
порушеннями (парези окремих груп м'язів), зменшенням або втратою сухожильних рефлексів. Існують
також м'язово-тонічні, вегетативно-судинні та нейродистрофічні порушення.
Клінічні прояви корінцевого синдрому залежать від локалізації міжхребцевих кил диска.
Більшість із них спостерігаються на рівні міжхребцевих дисків LIV-LVабо LV-SI, що пов'язано з
найбільшим навантаженням на цю частину хребта людини. Основними клінічними синдромами
ураження L5 корінця є біль та оніміння у верхній частині стегна, що розповсюджується до бічної
поверхні стегна, передню поверхню великої кістки та стопи до великого пальцю. Є слабкість та
гіпотрофія м’язів великих пальців, гіпостезія в області іннервації. Колінні та ахіллесові рефлекси не
змінені.
При наявності синдрому синдрому ураження кореня S1, найбільш поширеною скаргою є біль в
області сідничної області, що тягнеться до задньої поверхні стегна, гомілки, розповсюджується до
п'ятки. Тонус м'язів стегна, спини стегна і великогомілкової кістки зменшується. Існує почуття
слабкості в палець згиначів, іноді в нозі. Ахіловий рефлекс часто зменшується або зникає. У ділянці
іннервації кореня S1 є невелика гіпалгезия. Також є симптоми напруженості (Ласега, Нері, Бехтерева,
Сиккара, Дежеріна та ін.).
Симптом Ласега
. Біль виникає або збільшується в поперековій ділянці та вздовж сідничного
нерва хворого, що лежить на спині під час підняття прямих ног. Біль зникає або зменшується при
згинанні ноги в колінному суглобі.
Синдром Нері
- це біль у поясничному відділі під час пасивного згинання шиї (приведення
підборіддя) у пацієнта, лежачого на спині.
Синдром Дежеріна
- це біль у поясничному відділі при кашлі та чханні.
Діагноз шийних рефлекторних синдромів, цервікальної радикулопатії встановлюються на
основі клінічних проявів захворювання та рентгенівських результатів.
Больовий синдром у грудній клітці може бути викликаний різними факторами:
туберкульозний спондиліт, пухлина спинного мозку, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтєрєва),
пухлини середостіння, стравоходу, виразки шлунку, захворювання підшлункової залози, нирок,
легенів та плеври. Лише після детального вивчення хворого та виключення цих захворювань можна
діагностувати грудну грудну радикулопатію (радикуліт). Болі в поясно-сідничній ділянці можуть
також виникати при різних захворюваннях, які слід виключити. Перш за все серед них є пухлини,
запальні процеси хребта та тазу, хребетний арахноїдит, туберкульозний спондиліт. Додаткові методи
діагностики - вивчення спинномозкової рідини, хребта рентгенівського випромінювання,
КТсканування, МРТ спинного мозку.
Лікування у гострій фазі:
ліжковий режим. Пацієнта слід розмістити на твердому ліжку з
ортопедичним матрацом. Застосовуються НПЗП: натрію диклофенак 3 мл, ксефокам (8 мг) - 2 мл
внутрішньом'язово, мелоксикам - 7,5 мг 2 рази на день у таблеток або 1,5 мл внутрішньом'язово, а
також фінлепсин - 200 мг.
Для зменшення набряку корінця застосовують речовини з дегідратацією: фуросемид - 40 мг,
гіпотіазид - 25 мг на добу протягом 3-4 діб, амінофіл - 10 мл 2,4% розчину внутрішньовенно. При
наявності рефлекторних м'язо-тонічних синдромів слід використовувати мідокалм - 50 мг, сирдалуд -
2-4 мг тричі на день. Вітаміни групи В, біогенні стимулятори підшкірно протягом 10-15 днів,
призначаються при хронічному рецидиву хвороби.
Серед методів фізіотерапії використовують електрофорез новокаїну, магніто- та
діадинамотерапію, масаж, лікувальну терапію. Після усунення гострих симптомів застосовується
ортопедичне лікування - розтягнення хребта.
У хронічній фазі лікування захворювань в санаторії рекомендуються грязьові пакети, радоні
ванни, застосування парафінозорокериту. Для постійного болю та важких моторних порушень
використовується хірургічне лікування.
Достарыңызбен бөлісу: