Тема: Функціональні гастроінтестинальні розлади (порушення церебро -інтестинальної взаємодії) у дітей. Римські критерії ІV актуальність теми
Терапевтична тактика при синдромі циклічного блювання у
жүктеу/скачать 235 Kb.
|
Функціональні гастроінтестинальні [хвороби
Терапевтична тактика при синдромі циклічного блювання у дітей
У міжприступному періоді, коли діти почувають себе добре, і відсутня блювота, лікування спрямоване на профілактику приступів. Для цього, насамперед, необхідно змінити стиль життя дитини, а також ідентифікувати фактори, що можуть виступати в ролі пускових (тригерних) механізмів для виникнення приступів. Як уже зазначалося, до таких факторів відносяться хронічні синусити, психологічні стреси чи клінічно істотне занепокоєння, передменструальний синдром, нудота під час пересування в автомобілі та метаболічний стрес (наприклад, тривале обмеження калорій у пацієнтів з порушеннями окислювання жирних кислот). У деяких випадках, уникаючи ідентифікованих дієтичних пускових механізмів типу шоколаду чи сиру, можна запобігти епізодам СЦБ без використання лікування. Цікаво зазначити, що зменшення частоти приступів (на 70%) можна досягти після консультації в психолога, а також зміни способу життя без застосування медикаментозної терапії. У цьому періоді при СЦБ може бути призначений один із препаратів, що запобігають повторним приступам: ципрогептадин, амітриптилін чи пропранолол. Після прийому препарату бажано, щоб дитина була ізольована в темному, тихому місці й заснула. Щоденна доза амітриптиліну на ніч, пропранололу і ципрогептадину може зменшити частоту або тривалість епізодів. Слід пам’ятати, що дози цих лікарських засобів повинні добиратися суворо індивідуально, з урахуванням їх ефективності у конкретного хворого і можливих побічних дій. Ципрогептадин (перитол) володіє протигістамінною активністю (блокує Н1-рецептори), але разом з тим є сильним антисеротоніновим засобом (зменшує спазмогенні та інші ефекти, викликані серотоніном). Володіє також антихолінергічною активністю і має антиалергічну дію. Є препаратом першої лінії в дітей до 5-річного віку. Призначають препарат усередину дітям відповідно до маси тіла і віку добовою дозою по 0,3 мг/кг у 3–4 прийоми, але не перевищуючи зазначених нижче доз Амітриптилін – трициклічний антидепресант із групи невибіркових інгібіторів нейронального захоплення моноамінів. Володіє вираженою тимоаналептичною і седативною дією. Механізм антидепресивної дії амітриптиліну зв’язаний із пригніченням зворотного нейронального захоплення катехоламінів (норадреналіну, дофаміну і серотоніну) у ЦНС. Амітриптилін є антагоністом мускаринових холінергічних рецепторів у ЦНС і на периферії і, тому, одним із найбільш сильнодіючих трициклічних антидепресантів у цьому відношенні. Також володіє антигістаміновими й антиадренергічними властивостями. Є препаратом першої лінії в дітей старше 5-річного віку. Дітям амітриптилін як антидепресант для профілактики мігрені призначають перорально початковою дозою 0,3–0,5 мг/кг, поступово збільшуючи по 10 мг на тиждень, досягаючи цільової дози 1 мг/кг/добу. жүктеу/скачать 235 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|