Часті фактори, що сприяють виникненню симптомів аерофагії:
Різні психогенні порушення (стреси, нервові потрясіння тощо) і істеричні розлади
Захворювання органів дихання у зв'язку з утрудненням дихання, в результаті чого слизова порожнини рота підсихає і дитина змушена часто ковтайте;
Квапливий прийом їжі, недостатньо пережована їжа;
Недостатність НСС (кардії), грижа стравохідного отвору діафрагми.
Діагностичні критерії Аерофагії, Римські критерії IV
Діагноз встановлюють за наявності принаймні 2 ознак, вказаних нижче:
1. Заковтування повітря.
2. Здуття живота із-за скупчення повітря в кишечнику.
3. Відрижка, що повторюється, або/і підвищене виділення газів з кишечника.
Вказані ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень протягом 2 місяців до встановлення діагнозу.
Лікування:
Інформаційний вплив, консультація психолога
Дієтичні рекомендації (відмова від льодяників, жувальної гумки і газованих напоїв, повільний прийом їжі маленькими ковтками);
При їх неефективності показані: анксиолитики (транквілізатори), антиеметики з легким нейролептическим ефектом (етаперазин, тіетілперазін)
СИНДРОМ ЦИКЛІЧНОГО БЛЮВАННЯ (СЦБ)- захворювання переважно дитячого віку, яке проявляється стереотипними повторними епізодами блювання, що змінюються періодами повного благополуччя.
Етіопатогенетичні механізми розвитку СЦБ: Нині висловлюються точки зору на СЦБ як на поліетіологічне захворювання, в основі якого лежать порушення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (підвищення секреції кортикотропін-рилізінг-фактора і вегетативної регуляції (симпатикотонія).
Установлено, що стресорна активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи провокує напади блювоти.
В дослідженнях, що були проведені раніше було показано, що симпатична гіперактивність вегетативна (автономна) дисфункція вносять суттєвий вклад у патогенез СЦБ. Зокрема, такі ознаки СЦБ, як блідість, гіперемія, ортостатична тахікардія, лихоманка, летаргія, слинотеча і діарея досить тісно взаємозалежні з дисфункцією автономної нервової системи. У ряді досліджень отримано докази порушення функції ВНС при СЦБ.
СЦБ також розглядають як мітохондріальну хворобу та йонну каналопатію мембран, що веде до підвищеної збудливості нейронів. Дуже часто в літературі проводять асоціацію з мігреню, що відображено в додаткових діагностичних критеріях. Відомо, що центральні й периферичні ефекти тригеміно-васкулярної системи багато в чому реалізуються і модулюються через серотонінові рецептори.
Серед різноманіття серотонінових рецепторів до мігрені мають відношення 5-НТ1, 5-НТ2 і 5-НТ3 рецептори. При цьому 5-НТ3 рецептори також мають відношення до виникнення нудоти і блювоти, що при мігрені часто виникають унаслідок стимуляції цих рецепторів, що знаходяться переважно в центрах нудоти і блювоти нижніх відділів стовбура мозку.
В даний час генетична близькість CVS і мігрені підтверджується підвищеною частотою виявлення мігрені в родичів хворих з CVS.
Враховуючи, що стимуляторами хеморецепторної тригерної зони є різні медіатори (серотонін, ангіотензин ІІ, нейротензин, вазоактивний інтестинальний поліпептид, гастрин, речовина Р, антидіуретичний гормон, дофамін та ін.), лікарські препарати, уремія, гіпоксія, діабетичний кетоацидоз, ендотоксини грампозитивних бактерій, променева терапія тощо – в проведенні дифдіагностики необхідно виключати різноманітні ендокринні, метаболічні захворювання, патологію з боку ЦНС.
Достарыңызбен бөлісу: |