Мієліт, поліомієліт, боковий аміотрофічний склероз, нейросифіліс

0. 
   Збудником.
   

0. 
   Локалізацією і розмірами розповсюдженням міелітичного вогнища.
   

0. 
   Преморбідним станом хворого.
   

0. 
   Провокуючими чинниками (інтоксикації, стрес, переохолодження).
   

0. 
   Імунобіологічним станом організму.
   

2. Де найбільш часта локалізація мієлітичних вогнищ:

0. 
   Вище шийного потовщення.
   

0. 
   В грудних сегментах.
   

0. 
   В шийно-грудних сегментах.
   

0. 
   В поперекових сегментах.
   

0. 
   В стовбурі мозку.
   

3. Рухові порушення в гострому періоді поперекового мієліту проявляються:

0. 
   В’ялими парезами.
   

0. 
   Спастичними парезами.
   

0. 
   Комбінованими парезами.
   

0. 
   Гіперкінезами.
   

0. 
   Акінетико-ригідним синдромом.
   

4. Який тип чутливих порушень в гострому періоді поперекового міеліту превалює:

0. 
   Корінцевий.
   

0. 
   Сегментарний.
   

0. 
   Мононевритичний.
   

0. 
   Поліневритичний.
   

0. 
   Провідниковий.
   

5. Для дисеміновоного мієліту характерно наявність:

0. 
   Одного вогнища тільки по довжині спинного мозку.
   

0. 
   Одного вогнища тільки по поперечнику спинного мозку.
   

0. 
   Більше одного вогнища по довжині і поперечнику спинного мозку.
   

0. 
   Половинне поперечне ураження спинного мозку.
   

0. 
   Повне поперечне ураження спинного мозку.
   

6. При настанні покращання при мієліті спочатку відновлюється:

0. 
   Рухові функції.
   

0. 
   Чутливість.
   

0. 
   Трофіка тканин.
   

0. 
   Функція тазових органів.
   

0. 
   Функція тазових органів й трофіка тканин.
   

0. 
   Кора головного мозку.
   

0. 
   Корінці, нерви.
   

0. 
   Підкіркові ганглії.
   

0. 
   Передні роги спинного мозку.
   

0. 
   Біла речовина спинного мозку.
   

8. Вкажіть основні синдроми характерні для гострого паралітичного поліомієліту:

0. 
   Чутливі порушення за провідниковим типом.
   

0. 
   Спастичні паралічі.
   

0. 
   В’ялі проксимальні парези.
   

0. 
   Гіперкінези.
   

0. 
   Порушення функції тазових органів.
   

9. Вкажіть характер паралічів кінцівок при поліомієліті:

0. 
   В’ялі симетричні.
   

0. 
   В’ялі асиметричні.
   

0. 
   В’ялі дистальні.
   

0. 
   Центральні симетричні.
   

0. 
   Центральні асиметричні.
   

10. Гострий поліомієліт протікає в різних формах, що зумовлено:

0. 
   Типом збудника.
   

0. 
   Віком хворого.
   

0. 
   Етапністю розвитку інфекційного процесу.
   

0. 
   Шляхом проникнення збудника в організм.
   

0. 
   Преморбідного стану хворого.
   

11. При ураженні яких сегментів спинного мозку розвивається найбільш тяжка спинальна форма гострого поліомієліту:

0. 
   Шийно-грудних.
   

0. 
   Нижньо-грудних.
   

0. 
   Поперекових.
   

0. 
   Крижових.
   

0. 
   Грудних і поперекових.
   

0. 
   У хворого неділю тому з’явилась загальна слабкість, головний біль, біль в попереково-крижовому відділі хребта, висока температура. Через 3 дні перестав рухати нижніми кінцівками, з’явилася затримка сечі і калу. Об’єктивно: нижня спастична параплегія, черевні рефлекси відсутні, провідникові розладнання чутливості. Поставте діагноз:
   

А. Енцефаліт.

В. Мієліт.

С. Арахноїдит.

0. 
   Менінгіт.
   

Е. Полірадикулоневрит.

0. 
   Для паралiтичної форми полiомiєлiту характерним є:
   

А. Мiалгiї, порушення чутливостi, дистальний периферичний параліч.

В. Гiпертермiя, мiалгiя, проксимальний периферичний параліч.

С. Гiпертермiя, мiалгiї, порушення чутливостi, центральний параліч.

0. 
   Гіпертермія, поєднання центрального та периферичного паралічів.
   

0. 
   Міалгіії, порушення чутливості, центральний параліч.
   

0. 
   При понтiннiй формi полiомiєлiту типовим є:
   

А. Нерiвномiрне ураження ядра лицевого нерва на боцi ураження.

В. Рiвномiрне ураження ядра лицевого нерва та ураження ядра слухового нерва.

С. Ураження ядер лицевого, вестибулярного та трiйчастого нервiв на боцi ураження.

0. 
   Ураження ядер лицевого, відвідного та трiйчастого нервiв на боцi ураження.
   

0. 
   Ураження ядер трійчастого та відвідного нервiв на боцi ураження.
   

0. 
   Прямий симптом Аргайля-Робертсона є характерним для:
   

0. 
   Енцефалiту Економо.
   

0. 
   Японського комариного енцефалiту.
   

0. 
   Клiщового енцефалiту.
   

0. 
   Нейросифілісу.
   

0. 
   Грипозного енцефалiту.
   

0. 
   До клiнiчних симптомів бульбарної форми БАС належать:
   

А. Зниження больової та температурної чутливості у зовнішній зоні Зельдера, дизартрiя, дисфагiя, дисфонiя, зниження глоткового рефлексу.

В. Дизестезiя на обличчi, смаковi розлади, гiпотрофiя м'язiв язика, дизартрія.

С. Дизартрiя, дисфагiя, дисфонiя, смаковi розлади, нормальний глотковий рефлекс.

0. 
   Дизартрія, дисфонія, дисфагія, симптом «звисаючої голови».
   

0. 
   Фiбриляцiї та фасцикуляцiї у м'язах язика, гiпотрофiя язика, дизартрiя, дисфагiя, дисфонiя, зниження глоткового рефлексу.
   

0. 
   Для менiнгеальної форми полiомiєлiту характерним є:
   

А. Підгострий початок захворювання, порушення чутливості, гiпертермiя, диспепсичнi розлади, ізольоване ураження ядер лицевого нерву.

В. Гострий початок захворювання, гіпертермія, менінгеальний синдром, диспепсичні розлади, порушення ковтання.

С. Гiпертермiя, порушення чутливості, менiнгеальний синдром, диспепсичнi розлади, плеоцитоз у лiкворi.

0. 
   Гiпертермiя, катаральні ознаки, менiнгеальний синдром, диспепсичнi розлади, плеоцитоз у лiкворi.
   

0. 
   Гострий початок захворювання, порушення чутливості, гiпертермiя, диспепсичнi розлади.
   

0. 
   Манiфестнi симптоми шийно-грудної форми БАС:
   

0. 
   Гiперрефлексiя, атрофiї та фiбрилярнi посмикування в м'язах рук, порушення координації.
   

0. 
   Гiперрефлексiя, корiнцевi розлади, атрофiї та фiбрилярнi посмикування в м'язах рук.
   

0. 
   Фiбрилярнi посмикування в м'язах рук, атрофiї дрiбних м'язiв рук, гiперрефлексiя.
   

0. 
   Фiбрилярнi посмикування в м'язах рук, атрофiї дрiбних м'язiв рук, порушення чутливості за поліневритичним типом.
   

0. 
   Гiперрефлексiя, корiнцевi розлади у верхніх кінцівках.
   

0. 
   Вхiдними воротами iнфекцiї при полiомiєлiтi є: A. Носоглотка та травний канал.
   

B. Слизовi оболонки ока. C. Шкiра.

D. Виключно носоглотка.

E. Виключно травний канал.

0. 
   До заходів патогенетичної терапії бічного аміотрофічногного склерозу відносять: А. Прегабалін.
   

В. Габапентин. С. Карбамазепін.

0. 
   Рілузол.
   

Е. Цилостазол.