Українські народні казки

114
Українськi народнi казки
— Не розповiм!
— Нi? То на тобi! — й далi молотить палицею сина.
Iванко терпiв, доки мiг, а як припекло, вискочив у дверi та на вулицю!
Батько за ним з ломакою в руках. Так досягає сина, що аж шкiра на
хлопцевi трiщить.
Коли несподiвано котиться карета: парадна, срiблом-золотом блищить.
Спереду запряженi аж шiсть пар коней. Конi як соколи летять!
— Гов, гов! — Конi стали.
Вiконечко брички вiдчинилося, й висунулась голова у царськiй коронi.
Цар дивиться й звiдує:
— Егей, чоловiче, за що лупцюєш хлопця?
— Се мiй син, пресвiтлий царю, i я маю право карати його. I ви свого,
напевне, караєте.
— Гм... То не так, бо сина у мене не є. Маю лиш доньку. Але скажи,
за яку провину так дуже б’єш хлопця?
— А отак, пресвiтлий царю. Старшi два хлопцi розповiли, що ¨ıм сни-
лося, а цей шибеник, Iванко, нiзащо не хоче...
Подумав цар i каже:
— Знаєш що, чоловiче? Дай ти свого Iванка менi. У мене йому не буде
бiди. Думаю, менi вiн розповiсть свiй сон.
Чоловiк знизав плечима:
— Най буде по-вашому! Берiть його, доста менi i двох дармо¨ıдникiв.
Зрадiв старий цар:
— Но, Iванку, лiзь сюди, в карету... А ти, чоловiче, зоставайся здоровий!
— i дав йому мiшок срiбла-золота.
Возiй луснув батогом, i конi стали аж у царському дворi.
Слуги вiдчиняють дверцята карети, щоб зняти царя, а при царевi си-
дить хлопець. Не розумiють, що таке, чому поряд з царем розсiвся прос-
так.
А цар говорить:
— Хлопця поважайте, як мого сина...
Взяли слуги Iванка й одягли в царську одiж. Коли його повели на
полуденок, то i сам цар аж рота роззявив — ледве його впiзнав. Iванко
тримався, як уроджений царевич.
Усi коло столу дивилися на хлопця, а царiвна просто не зводила iз
нього очей.
Вiд того дня Iванко став у царя як свiй. Що лиш захоче, все для нього
є: i ¨ıсти, i пити, i царська одежа. Цар полюбив його, як рiдного сина.
А царська дочка? Боже мiй! Так залюбилася в Iванка, що i жити без
нього не може! При¨ıздили сватачi з усiх кра¨ıн та земель — королi, герцоги,
барони. Але дiвка й чути не хотiла за якогось нареченого.
kazka.in.ua

Мудрий Iванко
115
Так ото тяглося з пiвроку. Iванко жив при царському дворi у великiй
честi.
Одного дня цар з хлопцем сидiли бiля столу й говорили, як батько iз
сином. Говорили про державнi справи. Цар дивиться на Iванка й не може
натiшитись: такий прекрасний парубчина, що пари йому не знайдеш у
цiлiй державi,— рослий, сильний, розумний. Нiхто з ним не може рiвня-
тися в бою, нiхто так мiцно не держить, у руцi шаблю, нiхто так влучно
не вмiє стрiляти...
Цар милується витязем i думає — що з нього буде?
Задумався глибоко i згадав, як вiн зустрiв хлопчину в одному селi, як
батько бив його за те, що не хотiв розповiсти сон.
— Iванку! А тепер скажи, що снилося тобi то¨ı ночi, коли нянько тебе
так лупцював ломакою?
— Пресвiтлий царю, на всi вашi бiди я вам дам пораду, виконаю всi
вашi накази, але той сон, котрий менi приснився у няньковiй хижi, не
можу розповiсти.
Цар розсердився:
— Iванку! Мусиш розповiсти!
— Не розповiм...
Тодi цар схопився i вже аж затрусився:
— Я тобi страшну загибель вигадаю. Накажу замурувати у стiну жи-
вим!
— I тодi не скажу!
Цар закликав мурникiв i дав ¨ıм наказ замурувати хлопця.
Цариця й донька дуже налякалися, але не наважились просити за
Iванка.
Мурники збудували в царському дворi вежу, кинули в не¨ı хлопця, ще
йому й руки зав’язали. А той отвiр, через який кинули Iванка у вежу, теж
замурували, щоб хлопець помер без ¨ıжi, без води i без повiтря...
Але, коли мурували вежу, царiвна крадькома зустрiлася iз головним
майстром i пообiцяла йому багато золота, якщо зробить таємний хiд у
вежу. Майстер боявся царського гнiву й довго вiдмовлявся, а потiм дав
згоду: зробив пiдземний хiд, а нагорi вежi залишив малу дiрку, щоб могло
проходити повiтря. За це дiстав вiд царiвни повну тайстру золота.
Минув мiсяць, минув рiк, минули два роки...
А царська донька не хоче й не хоче вiддаватися. Про замурованого
хлопця у палацi помалу й забули. Але вона кожного дня приходила потай
до Iванка, приносила йому ¨ıсти й пити.
Одного разу до царя прибiг вiсник од песиголовця. Принiс страшну
новину: вороги збираються напасти на цареву державу, знищити все —

жүктеу/скачать 0,94 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: