Українські народні казки

Як дядько чорта дурив i дiжку грошей вiд нього здобув
105
волову шкуру, обшився.
На другий день приходить чорт.
— Ну як,— каже,— пiдем?
— Авжеж пiдем!
От виходять на плац, давай дертися. Чорт що вiзьме пазурами, то
тiльки погладить мужика по шкурi, а мужик як зачепить чорта гаками,
то дере паси вiд ши¨ı до п’ят,— так чорта здер, що аж шмаття висить.
Насилу чортяка вирвався з мужицьких рук, полетiв до свого пана.
— А що там? — питається Люципер.
— Ой бiда,— чорт каже,— мужик мене здер! Ось дивiться, яке шмаття
висить! А я йому нiчого не мiг зробити. Змилуйтеся, пане Люципер,—
дайте менi яку раду.
— Либонь,— каже Люципер,— з мужиком нiхто справи не виведе,
але ще даю отаку раду: котрий котрого переколе, то того грошi будуть.
Приходить чорт до мужика i мовить:
— Казав пан Люципер: хто кого переколе, то того будуть грошi.
— Ну й добре,— вiдповiдає мужик,— ходiм колотися.
Iде мужик через тiк, бере вила. А чорт має списа. Але чорт каже:
— Е, небоже, ти менi двi дiрки зробиш, а я тобi тiльки одну.
— Ну, то помiняймося!
Взяли помiнялися, приходять до плоту, давай через плiт колотися. Му-
жик що шпигне, то все чорта в живiт,— геть його сколов. А чорт застро-
мив вила в плiт та й не мiг далi посунути.
Дивиться чорт, що непереливки,— покинув i втiк до пана. Той питає:
— А що там?
— От дивiться, пане,— каже чорт,— iздер, сколов мене, i не можна
грошей видерти!
— А бач, я тобi казав, що з мужиком i чорт справи не виведе. Але ще
тобi дам останню раду: котрий котрого пересвище, того будуть грошi. Iди
i бiльше вже не приходь.
— Нi,— каже чорт,— вже не прийду. От приходить чорт до мужика i
каже:
— Оце менi пан дав останню раду: котрий з нас котрого пересвище,
то того будуть грошi.
— Ну, то що,— каже мужик,— будем свистати.
— Ходiм до лiсу,— каже чорт.
Приходять до лiсу. Чорт як свиснув — почали верхи на деревах лама-
тися. Як свиснув удруге — почали з корiнням дерева ламатися.
Тодi мужик i каже:
— Е нi, небоже, я тут не буду свистати! Коли ти свиснув, з корiнням
ламало дерева, а що ж то буде, як я свисну! Я пiду додому, в мене хата
kazka.in.ua

106
Українськi народнi казки
мiцна, все-таки хоч верх зiрве, а нас не поб’є.
— Ну,— каже чорт,— ходiм.
От приходять додому. Мужик крикнув:
— Жiнко, позатикай собi i дiтям вуха, позав’язуй очi, бо як свисну, то
поглухнете i очi вам повилазять!
А чорт сiв на припiчку i каже:
— Зав’яжи ж i менi!
Зав’язав мужик i чортовi очi, взяв сокиру в руки, i що свисне, то все
обухом по головi чортовi. Так його освистав, що в нього й справдi очi
вилiзли.
Отак у мужика грошi й лишилися, i вiд того пiшла приказка, що
«мужика i чорт не змудрує».
kazka.in.ua

107
Колобок
Б
ули собi дiд та баба та дожились уже до того, що й хлiба нема. Дiд i
просить:
— Бабусю! Спекла б ти колобок!
— Та з чого ж я спечу, як i борошна нема?
— От, бабусю, пiди в хижку та назмiтай у засiку борошенця, то й буде
колобок.
Послухалась баба, пiшла в хижку, назмiтала в засiку борошенця, ви-
топила в печi, замiсила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала
на вiкнi, щоб простигав.
А вiн лежав, лежав на вiкнi, а тодi з вiкна на призьбу, а з призьби на
землю в двiр, а з двору за ворота та й побiг покотився дорогою.
Бiжить та й бiжить дорогою, коли це назустрiч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з’¨ıм!
— Не ¨ıж мене, зайчику-лапанчику, я тобi пiсеньки заспiваю:
— Ану заспiвай!
Я по засiку метений,
Я iз борошна спечений,—
Я вiд баби втiк,
Я вiд дiда втiк,
То й вiд тебе втечу!
Та й побiг знову. Бiжить та й бiжить... Перестрiває його вовк:
— Колобок, колобок, я тебе з’¨ıм!
— Не ¨ıж мене, вовчику-братику, я тобi пiсеньки заспiваю.
— Ану заспiвай!
Я по засiку метений,
Я iз борошна спечений,—
Я вiд баби втiк,
Я вiд дiда втiк,
Я вiд зайця втiк,
То й вiд тебе втечу!

жүктеу/скачать 0,94 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: