Смішні страхи Наступило перше вересня. Кожному учневі зрозуміло: у цей день дружно йдемо до школи! А для першокласників це особливий день: день знайомства зі школою, з учителем, із класом.
Сонечко посміхалося нашим першокласникам, ще теплий вітерець підганяв їх у дорозі.
Акуратні, красиві, зі справжніми портфелями і з яскравим букетом квітів, наближалися вони до Лісової школи.
Біля школи учнів зустрічав учитель їжак. Він уважно розглядав кожного учня й добродушно посміхався. Букет йому дуже сподобався, їжак оцінив старання дітей. «Спасибі!» — вимовив учитель, і його очі засвітилися веселими вогниками.
Сорока галасливо привітала учнів дзвінком, що луною рознісся по всьому лісі.
— Прошу всіх пройти до класу і вибрати парту, де вам буде зручно вчитися! — урочисто вимовив їжак.
Першокласники обережно пройшли слідом за вчителем, але, побачивши світлий клас, огляділися й сміливо знайшли собі підходяще місце.
— На першому уроці сьогодні ми будемо знайомитися,— спокійно вимовив їжак. — Ви розповісте, як вас кличуть, чим любите займатися.
Кожний з учнів розповідав про свої улюблені ігри, мультики, книги і навіть про улюблені солодощі. Тільки Зайченя нічого не розповідало. Воно стиснулося в грудочку й сховалося за парту так, що визирали лише тремтячі вушка. їжак не відразу звернувся до нього, почекав, поки всі учні висловляться.
А як тебе кличуть? І чим ти любиш займатися? — пролунало над заячим вушком.
Бра-братик...— відповіло Зайченя,— він сказав, що в школі мене провчать як треба, та ще будуть карати лозинками.
Всі першокласники розсміялися.
А що ще розповідав твій братик про школу? — продовжував запитувати їжак.
Він говорив...— уже сміливіше вимовив Зайчик,— що у вас дуже гострі голки й що неслухняних учнів ви боляче ними колете.
Їжак, усі учні й навіть саме Зайченя дружно сміялися.
Та твій братик — фантазер! — з посмішкою сказав учитель їжак. — Напевно, йому не хотілося відпускати тебе до школи, тому що ні з ким буде грати. От він і придумав ці страшилки.
Напевно...— уже спокійно відповідало Зайченя. — А ще він образився на мене за те, що я навчився краще за нього стрибати й бігати.
А ти любиш бігати й стрибати? — уточнив учитель.
Дуже! — радісно відповіло Зайченя.
От і добре! Виходить, ти будеш на фізкультурі кращим учнем! А на перерві допоможеш організовувати рухливі ігри для відпочинку.
Після цих слів учителя пролунав дзвінок з уроку і їжак запросив дітей у коридор відпочити.
Першокласники з посмішкою виходили із класу, а Зайченя впевнено крокувало поперед усіх.