Упорядники

• 
  Здрастуйте, сідайте, будь ласка! — сказав Їжак. — Сьогодні ми поговоримо про правила. Що таке прави­ло, хто нам скаже?
  
• 
  Мені мама говорила,— вимовила Білочка,— що іс­нують правила харчування. Наприклад, коли ми їмо, то треба менше розмовляти, щоб зайве повітря не по­трапило в животик.
  
• 
  А мені тато говорив,— продовжував розмову Вовче­ня,— що в усьому світі живе багато правил. Є правила харчування, є правила ігор, поводження: у лісі, на до­розі, у гостях і в інших місцях.
  
• 
  «Правило» — значить «робити правильно»,— під­било підсумок Ведмежа.
  
• 
  Молодці! — похвалив усіх учитель. — А навіщо по­трібні ці правила, може, і без них можна прожити?
  
• 
  Напевно, можна, але ж будеш тоді завжди на своїх помилках учитися,— посміхаючись, вимовило Вовче­ня. — Як ми вчора з Білочкою.
  
• 
  Так, і неприємностей буде багато,— погодилася з другом Білочка. — А я не люблю неприємностей.
  
• 
  Неприємностей ніхто не любить,— підтвердив учи­тель. — Тому й з'явилися правила, щоб знати, як краще жити й з усіма дружити.
  
• 
  Як у вас так цікаво вірші виходять? — здивувався Заєць.
  
• 
  А ми зараз разом вірші складати будемо про шкільні правила. Згодні, діти?
  
• 
  Звичайно, згодні! — хором відповіли учні.
  
• 
  Я буду називати правило, а ви будете на нього вірш придумувати.
  

• 
  Готово! — зраділо Лисеня: «Здраствуй»,— в школі промовляють, З днем новим усіх вітають!
  
• 
  Відмінно, Лисеня!
  
• 
  Друге правило дещо складніше: до дзвінка на урок треба підготувати все необхідне для навчання, а коли пролунає дзвоник, кожний учень чекає запрошення вчителя біля своєї парти.
  
• 
  Можна я спробую? — запропонувало Зайча.
  
• 
  До дзвінка приходь І порядок наводь! А за дзвоником всі в ряд Ждуть на вчителя, стоять!
  
• 
  Молодець, Зайча!
  
• 
  Третє правило: щоб довідатися нове й багато чому на­вчитися на уроці, учні уважно слухають і виконують вимоги вчителя; до товариша з проханням звертають­ся рідко й тільки пошепки, а до вчителя — піднявши руку.
  
• 
  Це складно! Не знаю, чи підійде те, що я придумав,— проворкотіло Ведмежа.
  
• 
  Будь уважний на уроці, Не тримай руку на боці. Запитай в учителя: він старше, Руку підніми — він скаже.
  
• 
  Дуже добре, Ведмежа!
  
• 
  Правило четверте: коли відповідає учень, підказки за­бороняються, нехай він сам спокійно згадує відповідь, сам учиться думати.
  
• 
  Це легко! — вигукнуло Вовченя.
  

• 
  Чудово! Та ви як справжні пости вірші складаєте! Ще спробуємо?
  
• 
  Правило п'яте, воно вже вам знайоме: граємо на пере­рві в спокійні ігри, щоб усі змогли відпочити й товари­шам не заважати. І ще, пам'ятайте про підготовку до наступного уроку й про порядок на парті, у класі.
  
• 
  Зараз моя черга! — вимовила Білочка.
  

На перерві граємо

• 
  Так, чудово! Я думаю, що вам буде вчитися легко й цікаво, коли ви так добре впоралися із цим складним завданням,— порадів за своїх учнів Їжак. — Ці п'ять правил ми запам'ятаємо, але існують її інші, з якими ви познайомитеся пізніше. А зараз перше домашнє завдання.
  
• 
  Так, у школі задають завдання додому для того, щоб краще зрозуміти навчальний матеріал, навчитися пра­цювати самостійно, без учителя, без батьків.