Атеросклероз: Це звуження артерій, що призводить до зменшення кровотоку до мозку. Гіпертонічна хвороба

• 
  окорухові розлади,
  
• 
  плавні рухи очних яблук,
  
• 
  синдром Паріно з вертикальним парезом погляду,
  
• 
  альтернувальні синдроми Вебера і Бенедикта.
  

• 
  міозом,
  
• 
  парезом погляду в бік вогнища ураження (очні яблука повернуті в бік паралізованих кінцівок),
  

• 
  функції дихання,
  
• 
  кровообігу,
  
• 
  виникає м’язова гіпотонія або атонія,
  
• 
  можуть розвиватися тетра- або геміпарез.
  

Відновлення адекватної перфузії ішемізованої ділянки мозку. Найефективнішим способом відновлення кровотоку в ішемізованій ділянці мозку є тромболізис з використанням рекомбінантного тканинного активатора плазміногену (rt-PA). Внутрішньовенне введення rt-PA стало першим медикаментозним способом лікування гострого ішемічного інсульту з давністю до 3 год, який був визнаний ефективним у рандомізованих клінічних випробуваннях.

• рекомбінантний тканинний активатор плазміногену (rt-PA) слід застосовувати в межах 3-годинного «терапевтичного вікна» дозою 0,9 мг/кг,

максимальна доза — 90 мг, з якої 10% вводиться внутрішньовенно болюсно за 1—2 хв з наступною внутрішньовенною інфузією протягом 60 хв;

• внутрішньовенне використання актилізе поза межами 3-годинного «терапевтичного вікна» має менше переваг, проте позитивний ефект від його застосування все ж виявляється в окремих пацієнтів;

• використання рекомбінантного тканинного активатора плазміногену не рекомендоване, коли чітко не визначений проміжок часу, що минув від початку перших симптомів інсульту;

• у разі гостої базилярної оклюзії рекомендують використовувати урокіназу внутрішньоартеріально до 1 500 000 МО або rt-PA 50мг у перші 6—12 год «терапевтичного вікна»;

• у разі гострого ішемічного інсульту не рекомендують використовувати для тромболізису внутрішньовенне введення стрептокінази у зв’язку з високим ризиком кровотечі. Зазвичай ці рекомендації з часом будуть переглядатися, але для застосування rt-PA надзвичайно важливим залишається урахування проміжку часу після розвитку інсульту.