«Формування системи економічної безпеки аграрного підприємства
Показники фінансової стійкості
жүктеу/скачать 260,09 Kb.
|
Звіт агро
- Бұл бет үшін навигация:
- Оцінювання стану системи економічної безпеки ТОВ «АГРОФІРМА «ОРЛІВЩИНА»
Показники фінансової стійкості
Продовження таблиці 2.14
Коефіцієнт автономії показує те, яку частину своїх активів компанії здатна профінансувати за рахунок власних фінансових ресурсів. Товариство на кінець досліджуваного періоду може профінансувати 54% активів за рахунок власного капіталу. Це означає, що підприємство стійке, стабільне, не залежить від зовнішніх кредитів. Але так як фірма збільшується то потребує залучення додаткових коштів. Цим самим збільшуючи показники платоспроможності. Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним коефіцієнта автономії. Спадання цього коефіцієнта в динаміці означає зменшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує - навпаки. Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності. Він показує в якій мірі загальний обсяг використовуваних активів сформований за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу підприємства, тобто характеризує ступінь його незалежності від короткострокових позикових джерел фінансування. В даному товаристві коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності в динаміці збільшується, тобто товариство стає більш незалежним від короткострокових позик. Коефіцієнт заборгованості - один з ключових фінансових мультиплікаторів, які застосовуються для аналізу стану суб'єкта господарювання, відстеження негативних тенденцій і своєчасного їх усунення. Оборотність капіталу зменшується й на кінець періоду дослідження було вироблено товарів й надано послуг на суму 0,85 грн на кожну гривню залучених коштів. Ця негативна тенденція, викликана нестійкими доходами компанії. Тривалість обороту капіталу залежить від частки основного капіталу. Чим більшу частку займає основний капітал, який обертається повільно, тим нижче коефіцієнт оборотності і вища тривалість обороту капіталу. В даному товаристві була стабільно зростаючою. В 2018 році показник становить 512,17. Період окупності власного капіталу мав значення для власників. Хоча період окупності збільшився майже в 2 рази. А для підприємства період окупності складає 4 роки. Це значно перевищує окупність альтернативних інструментів. Отже, вважаємо, що управління власним капіталом знаходиться на неналежному рівні. Ефект фінансового важеля проявляється в різниці між вартістю позикового і розміщеного капіталів, що дозволяє збільшити рентабельність власного капіталу і зменшити фінансові ризики. Ефект фінансового важеля за досліджуваний період був досить невеликим. Показник коливався від 0,15 до 0,32. Фінансовий важіль характеризує можливість підвищення рентабельності власного капіталу і ризик втрати фінансової стійкості. Чим вище частка позикового капіталу, тим вище чутливість чистого прибутку до зміни балансового прибутку. Позитивний ефект фінансового важеля базується на тому, що банківська ставка в нормальній економічній середовищі виявляється нижче прибутковості інвестицій. Негативний ефект (або зворотна сторона фінансового важеля) проявляється, коли рентабельність активів падає нижче ставки по кредиту, що призводить до прискореного формування збитків. Темп приросту власного капіталу визначається як відношення суми реінвестованого прибутку до обсягу власного капіталу. У свою чергу, дотримання цих умов гарантує і зростання власного капіталу, а, отже, і зростання рентабельності власного капіталу, і збереження зони фінансової стійкості. В результаті з'являється критерій, який необхідно враховувати при аналізі фінансово-економічного стану підприємства - дія одного і того ж фактора (фінансовий важіль) має бути односпрямованим як в сторону збільшення ROE, так і в бік підвищення фінансової стійкості. При стабільному фінансовому становищі у підприємства повинна зростати частка власних оборотних коштів в обсязі оборотних активів, темпи зростання власного капіталу (розділ III балансу) повинні бути вище темпу росту позикового капіталу, а темпи збільшення дебіторської та кредиторської заборгованості повинні бути рівнозначними один одного. Саме таке сприятливе співвідношення зазначених параметрів склалося в уже згадуваному акціонерному товаристві. Коефіцієнт маневреності власного капіталу є низьким й значення знаходиться нижче нормативного. Власні кошти повністю віддаються на фінансування необоротних активів. Для вирішення цієї проблеми фірма, залучає додаткові кошти, але не успішно. Оцінювання стану системи економічної безпеки ТОВ «АГРОФІРМА «ОРЛІВЩИНА»Аграрна галузь із її базовою складовою – сільським господарством, є системо утворюючою галуззю національної економіки, яка гарантує збереження суверенітету держави. У своїй діяльності досліджуване товариство керується різними законодавчими актами, інструкціями для збереження стану системи економічної безпеки, такими як: Положенням про службу безпеки; Положенням про комерційну таємницю; Інструкцією по роботі з конфіденційною інформацією для керівника, фахівців і технічного персоналу; Інструкцією з інженерно-технічної безпеки та захисту інформації; Інструкцією про порядок роботи з торговими представниками, покупцями. Основними напрямками діяльності по забезпеченню безпеки є: інформаційно-аналітичні дослідження і прогнози оцінок безпеки; забезпечення безпеки персоналу; створення умов збереження та фізичного захисту матеріальних і фінансових засобів та об’єктів; забезпечення безпеки інформаційних ресурсів. Дослідження проблеми забезпечення стану економічної безпеки підприємства на сучасному етапі є неможливим без дослідження не лише внутрішнього, але й зовнішнього середовища, на яке значно впливає галузева специфіка його діяльності, бо саме вона визначає сукупність зовнішніх факторів, під впливом яких формується рівень економічної безпеки підприємства. До особливостей, що впливають на рівень економічної безпеки ТОВ «АФ «Орлівщина», можна віднести: біологічний характер виробництва, необхідність залучення у виробництво природних ресурсів, низьку цінову еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію, безпосередній зв’язок з функціонуванням сільських територій та їх інфраструктурою, короткий термін зберігання окремих видів сільськогосподарської продукції та інше. Крім того, потрібно враховувати такі особливості сільського господарства, як нестабільний фінансовий стан галузі, низьку прибутковість аграрного виробництва, високу вартість залученого капіталу, високі ризики у тваринництві та рослинництві тощо. Основні види ризиків та внутрішні і зовнішні загрози для економічної безпеки товариства. Види ризиків та їх характеристики наведено в табл. 2.15. Таблиця 2.15 жүктеу/скачать 260,09 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|