Методичні рекомендації до практичних занять з неврології складені відповідно до
жүктеу/скачать 1,11 Mb. Pdf көрінісі
|
СПАДКОВО-ДЕГЕНЕРАТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВО
|
Міастенічний криз - різке погіршення стану з порушенням вітальних функцій, тяжкою м'язовою слабістю, мідріазом, підвищенням артеріального тиску, тахікардією, парезом кишечника. Частіше міастенічний криз провокує бронхолегенева інфекція, перевтома, гіпертермії, недостатність дози антихолінестеразних препаратів. Холінергічний криз . Погіршення стану при передозуванні антихолінестеразних препаратів, характеризується повільнішим розвитком, тяжкою м'язовою слабістю, міозом, фасцикуляціями, судомами, брадикардією, зниженням артеріально тиску, слинотечею, гіпергідрозом, посилення перистальтики, діареєю, частим сечовипксканням, білем в животі. Діагностика. 1. Спеціальні проби , щоб виявити м’язову втомлюваність. Щоб спровокувати птоз просять хворого 30 сек дивитися або вгору або в сторону. Спровокувати дизартрію, читаючи текст. Спровокувати слабкість жувальних м’язів – зробити близько 100 жувальних рухів при закритому роті. Слабкість м’язів шиї – опустити голову і 1 хвилину дивитися на свій пупок. Слабкість плечового поясу – витягнути руки вперед або в сторони і тримати так 3 хвилини. Слабкість ніг – довго присідати. Феномен Уолкера: повторні стискання і розгинання кисті викликають слабкість передпліччя і навіть підвищення птозу (а якщо в цей час ще накласти на передпліччя манжетку, то птоз виникає за декілька секунд після зняття манжетки). 2. Прозеринова проба . Прозерин в дозі 1,5-3 мл 0,05 % вводять п/ш. Через 20-40 хвилин – регрес усіх симптомів. А через 2-3 годин – погіршення стану. 3. ЕНМГ – міастенічна реакція, міастенічне виснаження (яке полягає у прогресуючому зниженні амплітуди М-відповіді більше, ніж на 10-15 %, рис. 12. 4. Біопсія м’язів - атрофія м’язових волокон ІІ типу, ознаки денервації. 5. Радіологічні методи діагностики (рентгенографія, комп’ютерна та магнітно- резонансна томографія грудної клітки для виключення гіперплазії або пухлини тимуса. 6. Серологічне дослідження : антитіла до ацетилхолінових рецепторів, MuSK рецепторів. Диференційна діагностика: неврастенія, міастенічний синдром Ламберта-Ітона, ботулізм, БАС, полінейропатія, м’язові дистрофії, запальні міопатії, інсульт у в/б басейні, пухлина стовбура головного мозку. Рис.12. ЕНМГ ознаки міастенії. Лікування: компенсуюче симптоматичне (антихолінестеразні препарати: калімін 30 мг тричі за день, поступово можна дозу збільшувати до 60-120 мг, прозерин по 0,5-1,5 мг п/ш), хронічне імуномодулююче (кортикостероїди (преднізолон в дозі 1-1,5 мг/кг ваги до досягнення ефекту (через день), а потім зменшувати поступово по ½ табл. до підтримуючої дози) та інші імуносупресивні препарати (азатіоприн призначають при генералізованій та бульбарній формах, дозою від 50 мг/добу до 150-200 мг/добу), швидке імуномодулююче (плазмаферез, в/в імуноглобулін) та хірургічне (тимектомія). Міастенічний криз: в/в прозерин 1-2 мл на 20 мл 40% р-ну глюкози, плазмаферез (замінюють 2-3 л плазми 3 рази в тиждень), внутрішньовенне введення імуноглобуліну (2 г/кг ваги 2-5 днів), кортикостероїди (преднізолон в дозі 100 мг), ШВЛ, вдихання кисню. Холінергічний криз : атропіну сульфат 0,5-1 мл 0,1 % р-ну п/ш або в/в, дипіроксикам 1 мл 15 % р-ну в/м 1 раз на добу, плазмаферез, ШВЛ, оксигенотерапія. жүктеу/скачать 1,11 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|