Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет20/153
Дата21.10.2022
өлшемі1,22 Mb.
#154224
түріНавчальний посібник
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   153
Байланысты:
Синдроми в кардіології

Розшарування аорти
Розшарування аорти – утворення гематоми в середній оболонці 
аорти, яка організує в ній наповнений кров’ю несправжній канал різної 
протяжності. В процес розшарування можуть залучатись гілки, що 
відходять від аорти, вони відсікаються від справжнього просвіту аорти. 
Порушення прохідності цих гілок веде до ішемії, розвитку інфаркту 
різних органів (міокарду, головного мозку, нирок, верхніх або нижніх 
кінцівок). 
Часто у хворих з проксимальним розшаруванням аорти 
розвивається недостатність аортального клапана та лівошлуночкова 
недостатність, яка іноді значно виражена. 
Важким ускладненням розшарування аорти є зовнішній розрив її 
несправжнього каналу, частіше в порожнину перикарду або плеври зліва. 
Гемотампонада – одна із основних причин смерті хворих з 
розшаруванням аорти.
Розшарування веде до утворення аневризми, яка може розриватися 
у пізні строки після перенесеного гострого захворювання.
Найбільш часта скарга – різкий біль в грудях. Біль виникає гостро, 
дуже інтенсивний, пекучий, розриваючий, локалізується за грудиною, в 
прекардіальній ділянці, у міжлопатковій області, в області епігастрія, 
попереку. 
Може 
спостерігатись 
неврологічна 
симптоматика: 
втрата 
свідомості, порушення чутливості та рухів кінцівок, синдром Горнера, 
захриплість голосу. Характерною ознакою є асиметрія АТ та пульсу. 
Проте ця ознака не є обов’язковою. При аускультації виявляють 
діастолічний шум над аортою, систолічний шум над аортою, діастолічний 
шум над верхівкою (шум Флінта). Нерідко спостерігаються ознаки 
вираженої 
лівошлуночкової 
недостатності, 
випіт 
у 
плевральну 
порожнину, рідше – бронхообструктивний синдром, блювання кров’ю 
(перфорація стравоходу), клініка гострого живота (інфаркт кишечника), 
олігурія, анурія (здавлювання ниркових артерій). 


 При 
рентгенологічному дослідженні
виявляють розширення 
висхідної частини аорти або низхідної частини. При спостереженні в 
динаміці 
розширення 
збільшується. 
Рідше 
зустрічається 
більш 
специфічна ознака: ефект подвійного просвіту аорти, який створюється 
більш світлим несправжнім каналом, зміщення тіні кальцифікованої 
інтими більш ніж на 6мм усередину від зовнішнього краю тіні аорти. 
Відсутність змін тіні аорти не виключає її розшарування, особливо в 
ранні строки захворювання. Можна виявити збільшення тіні серця при 
гемоперикарді, ознаки застою у легенях, випіт у плевральну порожнину.
На 
ЕКГ
у половині випадків виявляють зміни процесів 
реполяризації (депресію сегмента SТ та від’ємний зубець Т). у 10% 
хворих виникають ішемія міокарда та інфаркт міокарда. 
ЕхоКГ
виявляє прямі ознаки цієї патології: подвійний просвіт та 
надрив інтими. Від’ємний результат не виключає цей діагноз. Непрямою 
ознакою розшарування висхідної частини аорти є розширення її кореня.
Більш інформативні 
черезстравохідна ЕхоКГ, КТ, МРТ
та 
аортографія.
Якість візуалізації підвищується при використанні 
кольорового допплерівського дослідження. МРТ – «золотий стандарт» в 
діагностиці всіх варіантів розшарування аорти.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   153




©engime.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет