Недостатність мітрального клапана
Мітральна недостатність – вада,
при якій через ураження
мітрального клапана під час систоли не відбувається повного змикання
його стулок, що веде до регургітації (зворотнього току) крові з лівого
шлуночка у ліве передсердя.
При об’єктивному дослідженні межі серця зміщені звичайно вліво,
при значній мітральній недостатності –
також вгору, при прогресуванні
вади – вправо. При аускультації: над верхівкою І тон ослаблений,
систолічний шум,
іноді ІІІ тон; акцент та розщеплення ІІ тона над
легеневим стовбуром. Шум краще вислуховується після фізичного
навантаження, в горизонтальному положенні на лівому боці, проводиться
у ліву пахвову область.
При
рентгенологічному дослідженні
виявляють
ознаки дилатації та
гіпертрофії лівого шлуночка та лівого передсердя, можлива дилатація
правого шлуночка, розширення коренів легень, посилений судинний
малюнок.
На
ЕКГ:
електрична вісь серця відхилена вліво, гіпертрофія ЛШ,
лівого передсердя, при прогресуванні
вади гіпертрофія правого
шлуночка.
При
ЕхоКГ-дослідженні
єдиними
достовірними
ознаками
недостатності мітрального клапана є: допплер-ЕхоКГ виявлення
систолічного току крові, що регургітує з ЛШ у ЛП, глибина проникнення
току регургітації у передсердя перевищує 10мм від рівня стулок
мітрального клапана; сепарація стулок МК
під час систоли шлуночків
(більш рідка ознака).
Непрямими ознаками мітральної недостатності є: збільшення
розмірів ЛП, гіперкінезія задньої стінки ЛП,
збільшення загального
ударного об’єму, гіпертрофія міокарда та дилатація порожнини ЛШ.
Об’єм мітральної регургітації (фракція мітральної регургітації) може
бути підрахований на підставі даних двомірної ЕхоКГ та допплерівського
дослідження.
Достарыңызбен бөлісу: