Стеноз гирла аорти При огляді блідість шкіри, в області серця видно виражену
пульсацію лівого шлуночка в V-VІ міжребер’ї, іноді в ІІ міжребер’ї
справа (за рахунок розширення висхідної аорти). Пальпаторно
визначається систолічне тремтіння в ІІ міжребер’ї справа від грудини.
Іноді систолічне тремтіння виявляється лише в положенні сидячи з
нахилом тулуба вперед та після максимального видиху. При перкусії
зміщення межі серця вліво. При аускультації вислуховується грубий,
інтенсивний, тривалий систолічний шум в ІІ міжребер’ї справа від
грудини або в точці Боткіна. Шум проводиться на судини, краще
вислуховується в горизонтальному положенні при видиху, ІІ тон над
аортою ослаблений або відсутній. Може вислуховуватись самостійний
систолічний шум над верхівкою та в точці Боткіна за рахунок
«мітралізації» вади. Іноді відмічається акцент ІІ тону над легеневим
стовбуром.
Пульс малої амплітуди, рідкий (pulsus parvus et rarus).
Рентгенологічне дослідження виявляє збільшення лівого шлуночка,
підкреслену талію серця, аортальну конфігурацію серця, постстенотичне
розширення аорти. Може виявлятись звапнення клапана, ознаки застою в
легенях.
На
ЕКГ :
гіпертрофія
ЛШ,
частіше
з
його
систолічним
перевантаженням. Електрична вісь серця відхилена вліво, різко збільшена
амплітуда зубця S у відведеннях V
1,2
та зубця R у відведеннях V
5,6
,
збільшений час внутрішнього відхилення у лівих грудних відведеннях
0,05с. У відведеннях І, aVL, V
5,6
виявляються ознаки систолічного
перевантаження ЛШ у вигляді депресії сегмента ST та формування
двофазних (-/+) або від’ємних асиметричних зубців Т. При мітралізації
вади з’являється гіпертрофія ЛП. Можливі ознаки повної або неповної
блокади лівої ніжки пучка Гіса.
ЕхоКГ. Найбільш надійним засобом виявлення стенозу гирла аорти
та визначення його важкості є допплер-ЕхоКГ-дослідження у поєднанні із
двомірною ЕхоКГ, які дозволяють визначити градієнт тиску між ЛШ та
аортою та підрахувати площу аортального отвору. До важливих ознак
аортального стенозу, що виявляються при двомірному дослідженні,
відносяться: систолічне прогинання стулок клапана в бік аорти або
розташування стулок під кутом (ознаки неповного систолічного
розкриття аортального клапана); значна гіпертрофія ЛШ (при відсутності
протягом тривалого часу його помітної дилатації); постстенотичне
розширення аорти, виражений кальциноз стулок аортального клапана та
кореня аорти.