Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
жүктеу/скачать 1,22 Mb. Pdf көрінісі
|
Синдроми в кардіології
| Ситуаційні синкопе
Ситуаційні рефлекторного походження синкопальні стани обумовлені звичайно сполученням рефлекторного підвищення тонусу блукаючого нерву та вазодепресорної реакції у відповідь на провокуючі впливи. Ситуаційні синкопе поділяють відповідно провокуючих факторів. Непритомність при кашлі (кашлеве синкопе, або беттолепсія) – це непритомність, що виникає під час нападу дуже сильного кашлю при ларингіті, фарингіті, загостренні хронічного обструктивного бронхіту, бронхіальної астми, серцевій недостатності із вираженими застійними явищами у малому колі кровообігу. Зустрічається частіше у дітей та чоловіків. Пов’язано, перш за все, із різким підвищенням внутрішньогрудного та внутрішньочеревного тиску, що веде до зменшення венозного повертання крові до серця, зменшенню УО та ХОС, отже до зменшення церебрального кровотоку. Під час кашлю у хворих спостерігається виражений червоноціанотичний колір обличчя, піт, набухання шийних вен. Передсинкопальний період звичайно відсутній. Непритомність триває 5- 15с., рідко довше (до 2-3хв.). Діагноз поставити неважко, так як хворий має відповідний легеневий анамнез, непритомність виникає на фоні дуже сильного кашлю. Непритомність, що пов’язана з сечовиділенням (ніктуричне синкопе), як правило, спостерігається у чоловіків похилого віку із гіперплазією передміхурової залози. Синкопе виникає під час або зразу після випорожнення сечового міхура у нічний час, без передвісників. Сприяє цьому прийом перед сном алкоголю та пов’язана з дією алкоголю і знаходженням в теплому ліжку периферична вазодилатація. Втрата свідомості виникає внаслідок різкого зниження ЗПСО у відповідь на зменшення внутрішньочеревного тиску. Слід зауважити, що при супроводі сечовиділення вираженим болем синкопе виникають значно частіше (больові відчуття посилюють вазодепресорні реакції). Схожий патогенез має синкопе, що виникає після швидкого видалення великого об’єму асцитичної рідини. Синкопе може виникати при ковтанні, особливо твердої їжі, що нерідко супроводжується дисфагією. При цьому виникає подразнення чутливих волокон блукаючого нерву з наступним розвитком вазовагального вазодепресорного та кардіоінгібіторного рефлекса, що веде до падіння АТ та вираженої брадикардії, іноді навіть зупинці серця. Синкопе, що пов’язані із ковтанням можуть виникати у хворих на езофагіти, рак стравоходу, кардіоспазм, килу стравохідного отвору діафрагми, медіастиніт, під час езофагоскопії, бронхоскопії, інтубації трахеї або (рідше) у осіб без видимої патології. Діагностика синкопе, що пов’язано із ковтанням не складна, так як завжди чітко прослідковується зв'язок синкопе із ковтанням. Непритомність супроводжується зниженням АТ та вираженою брадикардією. Синкопе під час дефекації зазвичай виникають при закрепах та інтенсивних натужуваннях. Непритомність виникає у зв’язку з різкою декомпресією прямої кишки. Певну роль відіграє також ефект проби Вальсальви, зниження венозного повертання та, як наслідок, – зниження УО, ХОС та АТ. Діагностика нескладна, тому що є чіткий зв'язок із дефекацією. Слід зауважити, що розвитку синкопе при дефекації часто сприяє атеросклероз судин головного мозку. Така непритомність спостерігається частіше у осіб похилого віку у нічний час. Постпрандіальні синкопе звичайно розвиваються у осіб похилого віку після прийому великої кількості харчів. Глософарингеальна невралгія. Синкопе може виникнути при невралгії язикоглоткового нерву . Основним патогенетичним фактором є підвищення тонусу блукаючого нерву, що обумовлює розвиток вазодепресорного та кардіоінгібіторного ефектів. Розвитку синкопе передує інтенсивний, пекучий біль у кореня язика, в області мигдалин, глотки з іррадіацією у нижню щелепу. Провокуючими факторами можуть бути жування, ковтання, позіхання. Непритомність може розвинутись і при невралгії трійчастого нерву під час нападу типових невралгічних болей в обличчі. жүктеу/скачать 1,22 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|