характеризується брадикардією або навіть короткочасною асистолією
(при гіперчутливості каротидного синуса відбувається різке пригнічення
активності синусового вузла); при вазодепресорному типі спостерігається
значне
падіння АТ і нормальна чсс; при церебральному типі – лише
втрата свідомості (нема падіння АТ та брадикардії). Знання цих клінічних
варіантів
допомагає
правильно
аналізувати
симптоматику
синокаротидного синкопального стану.
При підозрі на синокаротидну непритомність, показана
проба з
масажем каротидного синуса
. Перед проведенням проби необхідно
переконатись у збереженні пульсу на обох сонних артеріях та відсутності
шуму над ними (пробу неможна проводити при наявності вираженого
атеросклерозу сонних артерій), доцільно
також провести доплер-ЕхоКГ
сонних артерій для виключення вираженого стенозу. Пацієнту, що
знаходиться в горизонтальному положенні,
проводять надавлювання
пальцем на область каротидного синуса по черзі з обох сторін протягом 5-
10с.
Проба
вважається
позитивною
при
відновленні
клініки
непритомності або при наявності кардіоінгібіторної реакції (на ЕКГ
спостерігаються періоди асистолії тривалістю більше 3с. або виражена
брадикардія) чи вазодепресорної реакції (пониження САТ на 30мм.рт.ст.
та більше).
Необхідно виключити окклюзуюче ураження сонних артерій за
допомогою доплер-ЕхоКГ. Артеріографія
документує стеноз сонної
артерії, ступінь його, протяжність ураження артерії.
Достарыңызбен бөлісу: