Ессенціальна (первинна, нейроциркуляторна) артеріальна
гіпотензія
Артеріальна гіпотензія (гіпотонія) – це одночасне зниження
систолічного та діастолічного АТ нижче нормального рівня.
Прийнято рахувати, що нижня межа норми для ДАТ мало міняється
з віком та дорівнює 65-70мм.рт.ст. Для визначення
нижньої межі САТ у
осіб віком більше 50 років рекомендується наступна формула:
АТ (нижня межа норми, мм.рт.ст.) = вік (роки) + 50
Найбільш розповсюдженою класифікація артеріальної гіпотензії є
класифікація М.С. Молчанова (1965).
Класифікація артеріальних гіпотензій
(М.С. Молчанов, 1965 р.)
Форми артеріальної гіпотензії
А. Фізіологічна артеріальна гіпотензія (гіпотонія)
1.
Гіпотензія як індивідуальний варіант норми
2.
Гіпотензія підвищеної тренованості (у спортсменів)
3.
Гіпотензія адаптивна (у мешканців високогір’я, тропіків,
субтропіків).
Б. Патологічна гіпотензія
1.
Ессенціальна (первинна, нейроциркуляторна) гіпотензія:
а)
з нестійким, зворотнім перебігом;
б)
стійка, виражена форма (гіпотонічна хвороба)
2.
Ідіопатична ортостатична гіпотензія
3.
Симптоматична (вторинна) гіпотензія
а)
гостра форма (при шоці, колапсі)
б)
хронічна форма
в)
форма
із
вираженим
ортостатичним
синдромом
(включаючи синдром Шая-Дрейджера)
Фізіологічна артеріальна гіпотензія – це
зниження АТ нижче
нормального рівня у практично здорових людей.
Діагностика фізіологічної артеріальної гіпотензії здійснюється на
підставі наступних критеріїв: відсутність скарг, відсутність патології при
об’єктивному обстеженні, зв'язок розвитку артеріальної гіпотензії зі
спортивними тренуваннями, мешканням у
високогірній місцевості,
тропіках, субтропіках, вік до 30 років, часто брадикардія, нормальна ЕКГ,
добра переносимість нормального стояння.
В більшості випадків артеріальна гіпотензія є патологічною і
проявляється суб’єктивними та об’єктивними симптомами. Вона може
бути ессенціальною (первинною), симптоматичною (вторинною) та
ортостатичною.
Достарыңызбен бөлісу: