фізичному навантаженні, після введення атропіну та при
ортостатичній пробі ритм шлуночків прискорюється мало.
5.
Синдром тахікардії-брадікардії.
Зразу після закінчення синусової тахікардії, пароксизму миготіння
або тріпотіння передсердь або суправентрикулярної пароксизмальної
тахікардії протягом якогось періоду відмічається різка брадикардія
(виражена синусова брадикардія або зупинка синусового вузла). Під час
брадикардії можуть проявити себе автоматичні центри ІІ та ІІІ подяку.
При СССВ спостерігається неадекватне сповільнення ритму при
застосуванні навіть невеликих доз β-адреноблокаторів.
Етіологія
. СССВ виявляють як у дорослих, так і у дітей. Частіше
його виявляють при ІХС, кардіосклерозі атеросклеротичному, гострому
інфаркті міокарду, міокардиті, недостатності кровообігу любого
походження, медикаментозних впливах (серцеві глікозиди, антиаритмічні
препарати), при ізолюваному склерозі або дилатації передсердь, стенозі
артерії синусового вузла.
Для діагностики латентної форми СССВ можна використовувати
атропіновий тест, вагусні проби, добове моніторування ЕКГ за Холтером,
електрофізіологічне дослідження.
Подальший перебіг СССВ нерідко важко прогнозувати: при
відсутності скарг протягом багатьох років у хворих може раптово
виникнути асистолія з нападами Морган
,
ї – Адамса – Стокса.
Достарыңызбен бөлісу: