Методики дослідження.
Вивчення зорового нерва складається із трьох розділів:
1) дослідження гостроти зору;
2) дослідження поля зору; 3)
вивчення дна ока.
Вивчення гостроти зору проводиться для кожного ока окремо за допомогою спеціальних
таблиць (частіше всього використовуються таблиці Сивцова). Названі таблиці складаються із букв,
незамкнених кілець або контурних малюнків, що розміщені у 12 рядках. Верхні рядки написані
більшими буквами або знаками, а нижні — у зменшених розмірах. Око, що бачить нормально, відрізняє
десятий рядок на відстані 5 м. Такий зір умовно приймають за одиницю (visus =1). Якщо на цій відстані
хворий бачить шостий рядок, то гострота зору вважається такою, що дорівнює 0,6, якщо п'ятий — 0,5,
перший — 0,1. У разі низької гостроти зору у важких хворих можна проводити орієнтовне дослідження
рахунку пальців лікаря на різній відстані. Оскільки товщина букв першого рядка таблиці Сивцова
приблизно дорівнює товщині пальця руки, то навіть у разі такого приблизного дослідження можна
мати цифровий вираз. Якщо хворий відрізняєпальці дослідника на відстані 1 м, то гострота зору
дорівнює приблизно 0,02, якщо на відстані 0,5 м — 0,01. Якщо зір дуже низький, то хворий може лише
порахувати пальці перед обличчям.
Поле зору — це простір і оточуючі предмети, які бачить нерухоме око. Зовні здорове око бачить
на 90°, вниз — на 70°, вгору і досередини — на 60°. Дослідження полів зору проводять для кожного
ока окремо за допомогою спеціального приладу — периметра.
Важливе значення для діагностики має також вивчення полів зору на різні кольори.
Крім периметри у клініці існує так зване орієнтовне контрольне дослідження полів зору, що
застосовується у хворого, що лежить, і дає попереднє уявлення вираженості їх змін. Для цього лікар
сідає перед хворим, закриває одне око рукою і просить хворого закрити своєю рукою своє око
навпроти. Хворого просять дивитися відкритим оком у відкрите око дослідника, зберігаючи
нерухомим очне яблуко. Після цього лікар починає дослідження, проводячи руку точно посередині між
оком обстежуваного і своїм ззовні у середину, до ока. Хворий повинен сказати, коли він починає
бачити пальці лікаря. Це може збігатися з тим моментом, коли й лікарпочинає бачити свої пальці (поля
зору лікаря умовно приймаються за норму). Так досліджують зовнішнє, внутрішнє, верхнє і нижнє
поля зору.
Дослідження очного дна за допомогою офтальмоскопа дозволяє вивчити стан соска зорового
нерва, який змінюється за наявності різних патологічних станів мозку.
|