Програма «Болгарська мова та читання. 1-4 класи»


тематично-жанрового, художньо-естетичного та літературознавчого принципів



бет6/9
Дата31.12.2019
өлшемі0.85 Mb.
түріПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9
тематично-жанрового, художньо-естетичного та літературознавчого принципів. Перші два принципи є визначальними у підходах до вибору текстів для читання: тематика і зміст творів сприяють засвоєнню загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих почуттів, шанобливого ставлення до батьків, людей похилого віку, до своєї родини, державної і рідної мов, національних традицій українського, болгарського народів і культури інших народів світу та відображують різні сторони життя школярів, розширюють їхній світогляд тощо.

Художньо-естетичний принцип відбору текстів характеризується за критеріями естетичної цінності змісту. Ці твори допомагають зрозуміти суть людських стосунків, різноманітність навколишнього світу і сприяють розвитку почуттів гармонії і краси в природі, людських взаєминах, у реальній дійсності.

Літературознавчий принцип реалізується через введення у зміст навчання елементарних літературознавчих уявлень і понять (тема, ідея, жанрові особливості твору, персонажі, засоби художньої виразності) і шляхом елементарного аналізу тексту літературного твору.

Формування читацької діяльності розвивається також і завдяки самостійній роботі учнів з книжкою, яку організує вчитель на заняттях у класі та в позаурочний час.

Зміст Програми за структурою відповідає змістовним лініям Державного стандарту з читання, зокрема: коло читання, навичка читання (формування й розвиток навичок читання), досвід читацької діяльності (літературознавча пропедевтика: усвідомлення жанрових особливостей творів; смисловий и структурний аналіз творів; усвідомлення і використання засобів художньої виразності; емоційно-оціночне ставлення до змісту прочитаного (прослуханого) твору); літературна творча діяльність (розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного; робота з дитячою книжкою, позакласне читання).

Коло читання школярів складають тексти, які відносяться до різних стилів, родів літератури (епічні, ліричні, драматичні), жанрів (прислів’я, приказки, загадки, казки, оповідання, повісті, вірші, статті тощо). Учням пропонуються твори усної народної творчості, уривки із творів класичної болгарської літератури і сучасних авторів, а також письменників України, які написані болгарською мовою.

При аналізі творів науково-популярного, науково-художнього, ділового стилів необхідно звертати увагу учнів на розуміння фактів у тексті, особливості певних явищ, зв’язків між ними тощо. В роботі над художніми творами слід навчати дітей сприймати узагальнене, образне у змісті твору, розуміти авторську думку, співчувати персонажам твору і співставляти прочитане із власним досвідом. Слід також звертати увагу школярів на художні особливості форми твору, вчити сприймати яскраві образи, цікаві і несподівані повороти сюжету.

Вчитель має приділяти особливу увагу роботі над навчальними текстами, в яких пояснюється учням, як необхідно читати, переказувати, декламувати, аналізувати тексти, що є суттєвою частиною навчального курсу. До цих текстів необхідно неодноразово повертатися для подальшого розвитку читацьких умінь.

Особливу увагу при організації навчального процесу з читання слід звертати на розвиток умінь самостійно читати нові, незнайомі твори. Самостійне читання потребує попередньої роботи: підготовки мотиваційної частини, тлумачення слів і виразів, запитань, на які необхідно знайти відповідь у тексті, тощо. Обов’язково таке читання підлягає перевірці на розуміння прочитаного.

Самостійне читання (перше) невеличких, простих текстів можна пропонувати учням для сприйняття вже у букварний період.

При навчанні читанню важливо розмежовувати роботу щодо читання вголос і читання мовчки. Читання вголос має бути плавним, правильним, виразним і осмисленим. Читанню вголос слід приділяти особливу увагу, щоб проводити корегування діалектних навичок відмовляння. Важливою ознакою читання вголос є його комунікативна спрямованість, орієнтація на слухача, вміння донести до слухача зміст і суть прочитаного. Починаючи з післябукварного періоду, вчитель створює умови для формування певної швидкості читання. Кращим показником швидкого гарного, виразного читання вголос слід вважати 80-100 слів за хвилину.

Навчання читанню мовчки слід починати тоді, коли діти навчилися читати цілими словами. Необхідно поступово привчати учнів до читання «лише очима»: без промовляння, без зовнішньої артикуляції губами і т.п., що перешкоджає швидкості читання мовчки. Головними особливостями такого виду читання є розуміння прочитаного і його швидкість. Про розуміння тексту свідчать не тільки переказ змісту близько до тексту, а і уміння учнів переформулювати його, вибрати ті чи інші фрагменти, змінити послідовність переказу без порушення логіки тексту, скоротити переказ і т.п.

При роботі з текстом художнього твору слід учити школярів розуміти задум автора, його ставлення до подій, персонажів своїх творів. Робота над осмисленням тексту включає також формування умінь простежувати зв’язок між змістом прочитаного та реальним життям, власним досвідом.

Для розвитку техніки читання необхідно постійно відпрацьовувати вправи на швидкість зорового сприйняття та розширення поля читання. Удосконалення таких навичок дозволить сформувати у дітей проглядове читання. Цю роботу необхідно починати з простих завдань, як-от: швидко знайти в тексті слово, набране особливим шрифтом, саме коротке або саме велике слово, певний знак пунктуації тощо. До більш складних завдань належать: знайти слова автора у діалозі; слова, що називають час, дію, почуття і т.п.

Слід також відпрацьовувати вміння знаходити в тексті ключові слова. Така робота є основою для формування навичок швидкого читання.

Організація роботи на уроці з навчання читанню літературною болгарською мовою включає також і розвиток умінь працювати з книгою і іншими друкованими матеріалами. Учні мають засвоїти елементи книги, рубрики дитячих газет, журналів, уміти користуватися умовними позначками, розрізняти книжки за прізвищами авторів, темами, фольклорні твори.

Однак, головну частину уроку складає робота над розумінням прочитаного, усними і письмовими висловлюваннями учнів щодо змісту тексту і власних вражень та уподобань, ставлення до прочитаного.

Для подолання діалектних навичок вимовляння слід активно користуватися таким видом роботи як декламування віршів напам’ять (згідно з орфоепічними нормами сучасної болгарської мови).

Робота з текстом і його обговорення є також вагомою складовою уроку. При впровадженні зазначених видів навчальної діяльності бажано (значною мірою) застосовувати роботу в парах і групах, що сприятиме підвищенню активності учнів на уроці, надасть можливість кожній дитині висловитися за темою, яку пропонує вчитель для обговорення.

Наступний вид навчальної діяльності – це вільне письмо, метою впровадження якого є заохочування учнів до висловлювання власних думок. Цей вид роботи створює умови, коли школярі не бояться помилитися у правильності самостійного укладання текстів. Необхідно так спланувати урок, щоб учні мали можливість поділитися написаним з усім класом, сусідом по парті або вчителем.

На заключному етапі уроку вчитель повинен підводити підсумки роботи за різними видами навчальної діяльності учнів, аналізувати, яке значення для загального результату уроку мало виконання того чи іншого завдання. Такий аналіз сприяє формуванню вмінь учнів самостійно працювати з навчальним матеріалом.

При плануванні уроків читання на рік вчитель зобов’язаний враховувати обов’язкове проведення уроків з позакласного читання. Уроки з позакласного читання сприятимуть розширенню кола читання учнів, допоможуть учням зорієнтуватися у світі друкованої продукції болгарською мовою, удосконалити вміння самостійно працювати з книгою, сформувати особисті читацькі інтереси, бажання обговорювати прочитане тощо.

Формами роботи з позакласного читання є не тільки урок, а і бібліотечне заняття, позакласний захід (літературні свята, Свято книги і т.п.). Заняття з позакласного читання рекомендуємо проводити: в 1 класі – один раз на тиждень протягом 20-25 хвилин, в наступних класах – один раз на два тижні.

Тематика класного та позакласного читання, яка надана у Програмі, а також перелік творів для читання (в таблиці), носить орієнтовний характер і може бути розширена вчителем самостійно з огляду на конкретні умови навчання й уподобання учнів молодшого шкільного віку. Пропонуємо наступну тематику читання: про школу, навчання, книгу, письменника; про дружбу, товаришів, родину; про труд і професії; про пригоди, природу, твори мистецтва; про історію, культурні традиції болгарського та інших народів, їхні фольклори; про художників, музикантів тощо. На проведення уроків читання протягом року Програмою відведено наступну кількість годин: у 2 класі – по 3 години на тиждень, всього на рік –105 годин; у 3-4 класах – по 2,5 години на тиждень, всього на рік – 87,5 годин).



Оцінювання навчальних досягнень учнів з читання проводиться за діючим нормативам, що закладені в Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

2 клас


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учнів


Коло читання

Твори болгарської дитячої літератури, які доступні і цікаві для цієї вікової категорії.

Усна народна творчість: малі болгарські фольклорні форми – загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, казки, приказки, прислів’я.

Малі фольклорні форми інших народів світу болгарською мовою.

Літературна болгарська казка (3-6 казки за вибором учителя).

Поезія. Дитячі вірші болгарських дитячих поетів. (2-5 вірша за вибором учителя).

Проза (оповідання, уривки з повістей болгарських письменників, письменників інших народів у болгарському перекладі (2-4 твори болгарських письменників, 1-3 твори перекладні; за вибором учителя).

Гумористичні твори болгарських письменників (1-3 твори за вибором учителя).

Науково-художня література: невеличкі за об’ємом твори адаптовані до віку учнів (1-3 тексти за вибором вчителя).

Зарубіжна література болгарською мовою: казки народів світу (3-4 казки за вибором учителя).


Учень:

* має уявлення про те, які твори за жанрово-тематичним спрямуванням опрацьовувалися на уроках читання протягом року;

* правильно називає малі болгарські фольклорні форми;

* правильно називає авторів дитячої болгарської літератури та їх твори;

* правильно називає дитячих зарубіжних авторів, твори яких прочитано болгарською мовою протягом року, та їх твори;


Навичка читання

Формування навичок читання: читання вголос та мовчки.

Читання та робота з текстом. Формування навичок усвідомленого, правильного читання цілими словами вголос.

Формування початкових умінь читати мовчки.

Темп читання. Формування навичок розвитку темпу читання вголос, розширення поля читання.

Правильність читання. Удосконалення звукової культури мовлення; розвиток чіткої дикції. Навчання за нормами болгарської орфоепії вимови слів та правильного їх наголошення під час читання.

Усвідомленість читання. Смислове розуміння слів у тексті (пряме і переносне значення); смислові зв’язки між реченнями та частинами тексту. Розвиток смислової здогадки. Цілісне сприймання і розуміння тексту.

Виразність читання.

Формування умінь дотримуватися пауз між реченнями, ритмічних пауз, найпростіших прийомів регулювання темпу читання, сили голосу, тону залежно від змісту та жанрової специфіки твору.





* читає вголос знайомий текст (після попередньої підготовки: робота з новими словами, читання окремих слів і висловів);

читає наприкінці року вголос правильно, свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких слів);

* набуває початкових умінь читати мовчки;

* вміє користуватися прийомами розвитку темпу читання вголос;

читає вголос наприкінці 1 семестру 25-40 сл./хв.; наприкінці 2 семестру – 40-60 сл./хв.

* вимовляє у процесі читання слова з дотриманням болгарської орфоепічної норми та правильно наголошує їх;

* розуміє і пояснює значення слів у тексті, які вжиті у прямому чи в переносному значенні;

* виявляє в тексті незнайомі слова і вирази; слова в реченні, речення і частини тексту, пов’язані між собою;

*пояснює зв’язки між фактами, подіями;

*користується найпростішими інтонаційними засобами виразності;

* регулює темп читання, силу голосу (за завданням та з допомогою вчителя);



Досвід читацької діяльності

Літературознавча пропедевтика.

Робота з текстом: тема та основна думка твору; сюжет і композиція; герой, персонажі твору (без уживання термінів; на невеличких за обсягом і нескладних за будовою текстах; вчинки героя, портрет, мова).

Автор твору.

Початкове уявлення про мову твору (образність і точність слововживання).

Ознайомлення з найпростішими жанровими особливостями дитячого ігрового фольклору, загадками, казками, віршами, оповіданнями).

Усвідомлення жанрової специфіки творів: впізнання і називання жанру твору.

Смисловий і структурний аналіз тексту (протягом року)

Засоби художньої виразності, емоційне ставлення до змісту твору.

Формування умінь відтворювати художні образи на основі зіставлення реального і образного опису предмета чи явища.

Формування умінь передавати свої враження від прочитаного за допомогою зв’язних висловлювань. Усні та письмові висловлювання на основі прочитаного.

Відтворення змісту тексту з урахуванням особливості його мови. Формування умінь визначати загальний емоційний настрій твору; використовувати відповідну лексику твору для характеристики подій, головних героїв тощо.


*називає що зображено в творі, про що він написаний;

* відповідає на запитання по тексту (за допомогою вчителя);

* визначає складові елементи сюжету;

* виділяє в тексті подію, випадок, епізод;

* відтворює послідовність подій у творі;

* називає персонажі твору; розрізняє їх за поведінкою, вчинками;

* має початкове уявлення про автора як творця;

* називає прізвище автора і назву його твору;

* розрізняє найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм;

* * читає за ролями текст (на завдання вчителя);



* читає напам’ять вірші та невеличкі за змістом прозові тексти;

* розуміє запитання вчителя і уміє знаходити в тексті відповіді на відтворення змісту прочитаного;

* уміє аналізувати мовлення, вчинки, мотиви поведінки дійових осіб (за допомогою вчителя);

* проглядає текст або його частину і знаходить наступні елементи: знак, слово, речення, частину тексту, епізод тощо;

* переказує зміст тексту з урахуванням особливості його мови;

* визначає емоційний настрій твору;

* складає усні і письмові невеличкі висловлення за змістом прочитаного;



Літературна творча діяльність

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного (ілюстрування художніх образів твору, придумування словесних картин, розповідей за малюнками; створення ігрових ситуацій для читання за ролями).

Обговорення творчих робіт. Складання кінцівок до казок та оповідань.

Складання творів-мініатюр про казкових героїв, за спостереженнями. Складання усних оповідань від імені дійової особи.

Добір ланцюжків римованих слів. Придумування загадок, лічилок, небувалиць за прочитаним.

Робота з книгою: практичне ознайомлення учнів з книгознавчими поняттями. Розвиток умінь самостійно знаходити потрібний твір за переліком творів; розрізняти дитячі книжки за типом видання; добирати книжки на певну тему.

Позакласне читання. Ознайомлення учнів з видами бібліотечно-бібліографічної допомоги: рекомендаційним списком літератури, книжковою виставкою.

Ознайомлення учнів з поняттям «абонемент», порядком розташування книг на полиці. Практичне ознайомлення учнів з поняттям «рубрика».


* придумує словесні картини до епізодів; розповіді за малюнками, за своїми спостереженнями, опорними словами;

* розігрує діалоги, інсценуванні прочитаного;

* висловлюється оціночні судження;

* переказує твір від імені дійової особи, із зміною часу подій;

* виділяє і називає елементи дитячої книжки (титульний аркуш, передмова, зміст, умовні графічні позначки), пояснює їх призначення;

* розрізняє дитячі книжки за типом видання (книжка-твір, книжка-збірка);

* самостійно вибирає потрібну книжку з переліку; книжки на певну тему;

* пояснює призначення рекомендаційного списку; книжкової виставки;


* пояснює призначення абонемента в бібліотеці;

* розповідає, як розташовані дитячі книжки на полиці в бібліотеці;

* самостійно розглядає дитячі періодичні видання; за завданням учителя знаходить відповідну рубрику;

* приймає активну участь в обговоренні прочитаних самостійно творів на уроках позакласного читання.




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




©engime.org 2020
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет