Програма «Болгарська мова та читання. 1-4 класи»


Сучасна болгарська літературна мова



бет3/9
Дата31.12.2019
өлшемі0,85 Mb.
түріПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9

3 клас
Сучасна болгарська літературна мова

87,5 год. на рік, 2,5 год. на тиждень
(у тому числі: 6 год. – для повторення та закріплення
вивченого на початку і наприкінці навчального року;
4 резервні год.)

МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

(46,5 год.)



Зміст навчального
матеріалу


Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів

Аудіювання

Розвиток вмінь і навичок аудіювання:

– розуміння змісту усного тексту за допомогою контексту;

– розуміння змісту усного тексту за допомогою мовної здогадки на основі засвоєного мовного матеріалу;

– розуміння змісту усного тексту за допомогою власного мовного досвіду учнів як носіїв болгарської говірки.




Учень:

  • розуміє усне мовлення вчи­теля;

  • розуміє зміст коротких текс­тів (6–7 речень);

  • розуміє діалогічні та монологічні усні тексти, побудовані на засвоєному мовному матеріалі;

  • розуміє в цілому усні тексти, що містять незнайомі слова (1–1,5%);

  • розуміє короткі автентичні (усні) тексти за допомогою контексту або рідної говірки.

Говоріння



Розвиток зв’язного монологічного мовлення. Формування вмінь щодо укладання:

– усного переказу;

повідомлення, висловлення;

– опису явищ та об’єктів;

– реплік для діалогу (запитання/відповіді) як його основи.

Розвиток навичок діалогіч­ного мовлення. Формування вмінь:

– ставити запитання;



відповідати на запитання;

– реагувати на репліки.

Провокування та активізація інтересу до вивчення літературної мови за допомогою варіативних засобів:

– мовні засоби;

– ситуативні завдання;

– ігрові завдання;

– аудіо - і відеоматеріали.



Учень:

  • правильно вимовляє слова з ненаголошеними голос­ними;

  • правильно вимовляє слова з дзвінкими та глухими приголосними;

  • дотримується орфоепічних норм щодо інтонування речень;

  • висловлює згоду/незгоду;

  • вміє просити пробачення та відповідно реагувати у відповідь;

  • висловлює співчуття, пропозиції, відмову, схвалення/несхвалення, ставлення (негативне або позитивне) тощо.

Читання


Оволодіння технікою читання (правильна вимова слів та інтонування з урахуванням графічних знаків).

Різновиди читання (вголос, мовчки).

Ознаки читання (плавне, свідоме, правильне, виразне, чітке).

Поступове формування на­вичок роботи з текстом (читання з розумінням, аналіз змісту, визначення головної думки, пошук відповідей на запитання тощо).



Учень:

  • виразно читає вголос з відповідним наголосом та інтонуванням;

  • читає вголос та мовчки з повним розумінням (обсяг тексту – до 350 друкованих знаків);

  • читає зі швидкістю 50–70 слів за хвилину;

  • читає і розуміє нескладні автентичні різнопланові текс­ти (вірші, тексти пісень, ого­лошення), написи (вивіс­ки, цінники, адреси);

  • розуміє мову ігор, загадок, скоромовок.

Письмо


Розвиток графічних вмінь та навичок.

Написання переказів (70–80 слів).

Складання плану переказу за допомогою вчителя.

Написання диктантів (50–70 слів).


Формування навичок самоперевірки.

Основи редагування письмо­вого тексту.


Учень:

  • пише зі швидкістю 20–30 знаків за хвилину;

  • правильно пише слова з вивченими орфограмами;

  • розрізняє на письмі букво­сполучення, що передають один звук, і фонеми, які відповідають різним звукам;




  • пише на слух слова, словосполучення, прості речення та короткі тексти (4–6 речень);

  • пише переказ почутого, про­читаного або за малюнком;

  • пише під диктовку;

  • редагує текст (у межах вив­ченого);

  • вміє написати листівку-вітання.

МОВНА ЛІНІЯ

(31 год.)


Зміст навчального
матеріалу


Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів

Текст


Повторення та поширення поняття про текст.

Тема і головна думка тексту.

Структура тексту.

Заголовок.

Абзац.


Типи текстів (розповідь, опис, міркування).


Учень:

  • диференціює зв’язний текст та розрізнені за змістом речення;

  • визначає тему і головну думку тексту;

  • ділить текст на складові;

  • вміє підбирати заголовок;

  • визначає абзаци;

  • розрізняє тексти за типами;

  • редагує текст (у межах вивченого).

Синтаксис

Поширення поняття про речення.

Види речень за метою висловлювання (розповідні, пи­тальні, спонукальні, окличні).

Питальні речення (з пи­тальним словом; з питальною часткою).

Головні та другорядні чле­ни речення.

Загальне уявлення про рег­ламентований порядок слів.



Учень:

  • складає прості речення різ­ного виду;

  • розрізняє речення за метою висловлювання;

  • дотримується регламентованого порядку слів у реченні;

  • розрізняє головні та другорядні члени речення;

  • дотримується правил пунктуації.

Морфологія

Загальне уявлення про граматичні ознаки частин мови (на практичній основі).

Формування вміння знаходити частини мови в тексті.



Іменник. Рід і число іменників (повторення та розширення). Загальна та означена форма (утворення форм, вживання, вимова та правопис).

Власні й загальні назви (правопис).

Скорочені іменники.

Прикметник.

Рід і число прикметників (повторення та розширення).



Загальна та означена фор­ма (утворення означених форм; вимова та правопис).

Загальне уявлення про сту­пені порівняння прикметників.



Дієслово (повторення та розширення).

Особа і число дієслова.

Допоміжне дієслово СЪМ (4 форми – позитивна, негативна, питальна, питально-негативна): вживання, вимова і правопис.

Спостереження за форма­ми часу дієслова в текстах:

– теперішній (4 форми);

– майбутній (4 форми);

– минулий (4 форми);

– вимова і правопис.

Загальне уявлення про наказовий спосіб (утворення та вживання простих форм).



Числівник.

Повторення та розширення поняття про числівник (кількісні й порядкові числівники). Загальна та означена форми порядкових числівників. Вживання числівників від 1 до 100.



Займенник.

Розширення поняття про займенник. Особові займенники (відмінкові форми; пов­ні та скорочені форми; вживання, вимова та правопис).



Присвійні займенники (пов­ні та скорочені форми; вживання, вимова та правопис).

Питальні займенники (вжи­вання, вимова та правопис).

Вказівні займенники (вживання, вимова та правопис).



Прийменник (частотні прий­менники; подвоєння прийменників с/със, в/във; вимова та правопис).

Вживання, вимова і правопис часток (ли, ще, не, да).


Учень:

  • диференціює частини мови (в межах вивченого);

  • правильно відмінює дієслова в теперішньому, минулому і майбутньому часах (усно та на письмі);

  • правильно утворює означені форми іменників, порядкових числівників і прик­метників;

  • вживає загальні й означені форми іменників, порядкових числівників і прикметників;

  • лічить до 100;

  • вживає прості форми наказового способу;

  • утворює і вживає в мовленні ступені порівняння прикметників;

  • відтворює морфологічний аналіз (у межах вивченого матеріалу).

Будова слова

Повторення і розширення знань про будову слова:

– основа і закінчення;



вимова та правопис пре­фіксів;

– вимова та правопис артиклів.




Учень:

  • визначає структуру слова;

  • розрізнює основу та закінчення як частини слова;

  • враховує норми вимови та правопису префіксів;

  • враховує норми вимови та правопису артиклів.

Словотворення

Споріднені слова.

Похідні слова.






Учень:

  • виділяє в тексті споріднені слова;

  • розрізнює похідні й непо­хідні слова.

Фонетика


Повторення та розширення поняття про звуки і букви.

Вимова і правопис.

Формування навичок подолання діалектних відхилень на фонетичному рівні.

Загальне уявлення про звукові зміни. Вимова, правопис і перевірка написання ненаголошених голосних.

Вимова, правопис і перевірка написання глухих/ дзвінких приголосних.

Загальне уявлення про слова без наголосу.




Учень:

  • знає букви алфавіту та їх звукове значення;

  • розрізняє голосні й приголосні звуки;

  • розрізняє тверді й м’які приголосні;

  • розрізняє глухі й дзвінкі приголосні;

  • робить звуковий та звуко-буквений аналіз слів;

  • моделює структуру слів (кількість звуків і складів, наголос);

  • знаходить у тексті слова без наголосу та вміє пояснити вимову та правопис енклітик та проклітик (ненаголошених слів).

Лексика


Значення слова:

однозначні й багатознач­ні слова;

– пряме й переносне значення слів;

– синоніми;

– антоніми.

Формування навичок подолання діалектних відхилень на лексичному рівні.

Основи роботи зі словниками:

– орфографічний словник;

– двомовний словник.



Засвоєння тематичних груп слів.


Учень:

  • розуміє значення слів;

  • розрізняє пряме й перенос­не значення слова (в межах вивченого);

  • розрізняє антоніми та синоніми;

  • вміє користуватися орфографічним словником;

  • вміє користуватися двомовним словником.

4 клас
Сучасна болгарська літературна мова

87,5 год. на рік, 2,5 год. на тиждень


(у тому числі: 6 год. – для повторення та закріплення
вивченого на початку і наприкінці навчального року;
4 резервні год.)

МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

(38,5 год.)



Зміст навчального
матеріалу


Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів

Аудіювання

Розвиток вмінь і навичок аудіювання.

Аудіювання незнайомого художнього тексту (звучання – 2–3 хв.).

Аудіювання незнайомого науково-популярного тексту (звучання – 1–2 хв.).

Розвиток образного мислення.

Розвиток уваги та пам’яті.

Формування і розвиток навичок розуміти мовлення носіїв літературної мови.



Розуміння змісту тексту за допомогою контексту та мов­ної здогадки на основі зас­воєного мовного матеріалу і власного мовного досвіду учнів.


Учень:

  • розуміє усне мовлення вчи­теля: завдання, прохання, інструкції тощо;

  • розуміє усні короткі тексти (до 8 речень): оголошення, діалоги, вірші, пісні тощо;

  • сприймає і розуміє аудіозаписи висловлювань носіїв літературної мови, що звучать у повільному темпі (1–1,5 хв.); аудіотексти, що містять до 2 % невідомих слів і окремих граматичних явищ, про значення яких можна здогадатися з контексту або за допомогою рідної говірки.

Говоріння



Монологічне мовлення:

– зв’язне висловлювання (пов­не, розгорнуте, завершене) обсягом 7–8 речень;

– переказ тексту;

– опис певних подій;

– опис явищ та об’єктів.

Діалогічне мовлення:

– складання діалогів за схе­мами: діалог – обмін думками, діа­лог – домовленість, діалог – роз­питування (обсяг висловлювання кожного спів-розмовника – 4–5 реплік);

– рольові ігри за темою;

інсценування прочитано­го тексту.

Подолання діалектних від­хилень в усній мовленнєвій практиці (в межах вивченого).



Учень:

  • висловлює короткі пові­дом­лення;

  • розповідає про певні події;

  • переказує зміст прочитаного або прослуханого тексту;

  • описує явища та об’єкти;

  • переконує співрозмовника в чомусь;

  • висловлює своє ставлення до предмета обговорення;

  • правильно і швидко реагує на репліку співрозмовника;

  • створює діалог у стандартних ситуаціях спілкування;

  • створює мікродіалог, вис­тупаючи у певних ролях;

  • чує й виправляє помилки у власній усній мовленнєвій практиці.

Читання


Розвиток навичок свідомого читання (вголос або мовчки):

– читання ланцюжком;

– вибіркове;

– в особах;



переглядання тексту для відповіді на запитання;

– читання з певним завданням (граматичним або літературним).

Формування вміння робити висновки за змістом прочитаного, про розкриття автором теми, зображення подій і героїв.

Формування інтересу до читання.



Виховання емоційного став­лення до літературних творів.


Учень:

  • виразно читає вголос згідно з орфоепічною нормою (наголос, редукція голос­них, асиміляція приголосних, інтонування);

  • читає вголос та мовчки з повним розумінням (обсяг тексту – до 500 друкованих знаків);

  • читає зі швидкістю 80–105 слів за хвилину;

  • розуміє нескладні автентич­­ні різнопланові тексти (вір­ші, тексти пісень, оголошення), написи (вивіски, цінники, адреси);

  • розуміє мову ігор, загадок, скоромовок;

  • читає текст, що містить невідомі (до 1 %) і нові (до 1 %) слова, з викорис­танням двомовного словника.

Письмо


Удосконалення письмового мовлення.

Види письмових робіт:

– диктант (70–90 слів);

– переказ (70–100 слів);

– твір (50–90 слів).

Правила редагування текс­ту в межах засвоєних мовних знань і мовленнєвих умінь і навичок (скорочення, заміна, додавання, переміщення).

Удосконалення навичок само­контролю та самоперевірки.

Подолання діалектних від­хилень у письмовій мовленнєвій практиці учнів (у межах вивченого).



Учень:

  • записує на слух слова, словосполучення, речення та короткі тексти (до 6–8 речень);

  • пише зі швидкістю 25–35 знаків за хвилину;

  • пише диктанти різних типів;

  • описує предмет, особу, яви­ще;

  • вміє оформити лист, листів­ку-вітання;

  • пише короткий переказ прочитаного, почутого;

  • пише короткі твори за малюнком або серією малюнків;

  • редагує текст самостійно або за допомогою правописного словника;

  • знаходить і виправляє помилки у власній письмо­вій мовленнєвій практиці (в ме­жах вивченого матеріалу).



Болгарська мова



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


©engime.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет