для 3-іх (3В та 3Г) класів
Гімназії №107 «Введенська»
НУШ (за програмою Б.Р.Шияна)
на 2019 - 2020 н.р.
(наказ №1162 від 28.08.2019 року)
Назва
освітньої галузі
Класи
|
Кількість годин
на рік
|
|
3-В, 3-Г класи
|
Разом
|
Інваріантний складник
|
Навчальний предмет
|
|
|
Мовно-літературна
|
Українська мова
|
5(175)
|
10(350)
|
Іноземна мова
|
Англійська мова
|
3(105)
|
6(210)
|
Математична
|
Математика
|
4(140)
|
8(280)
|
Інформатика
|
Інформатика
|
1(70)
|
2(140)
|
Я досліджую світ (мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, cоціальна, здоров’язбережувальна
громадянська й історична галузі)
|
7(245)
|
14(490)
|
Мистецтво
|
Образотворче мистецтво
|
1(35)
|
2(70)
|
Музичне мистецтво
|
1(35)
|
2(70)
|
Фізкультурна*
|
Фізична культура
|
2(70)
|
4(140)
|
Фізична культура(модуль «Хореографія»)
|
1(35)
|
2(70)
|
Усього
|
22+3(875)
|
44+6(1750)
|
Варіативний складник
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
|
Англійська мова
|
1(35)
|
2(70)
|
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня
|
23/805
|
46/1610
|
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)
|
26/910
|
52/1820
|
Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів
Інтегрований курс «Я досліджую світ»
Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого курсу відбувається таким чином:
Назва
освітньої галузі
Класи
|
Кількість годин
на рік
|
|
3-В, 3-Г класи
|
Разом
|
Інваріантний
складник
|
Навчальний предмет
|
|
|
Я досліджую світ (мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережна громадянська й історична галузі
|
Мовно-літературна
|
2(70)
|
4(140)
|
Математика
|
1(35)
|
2(70)
|
Природнича
|
1(35)
|
2(70)
|
Технологічна
|
1(35)
|
2(70)
|
Соціальна і здоров’язбережна
|
1(35)
|
2(70)
|
Громадянська й історична
|
1(35)
|
2(70)
|
Усього
|
|
7(280)
|
14(490)
|
Мовно-літературна освітня галузь
Рідномовна освіта (українська мова і література)
Пояснювальна записка
Освітню програму з рідномовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.
Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.
Відповідно до окресленої мети, головними завданнями рідномовної освіти у початковій школі є:
виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;
сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;
розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;
збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;
розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;
формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.
Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».
Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.
Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістової лінії «Взаємодіємо усно» (мовець / слухач – слухач / мовець). Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо).
Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Читаємо» (читач – автор), «Взаємодіємо письмово» (автор – читач), «Досліджуємо медіа» (читач / глядач / слухач – автор). Ці змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування, опанування кола знань (понять, уявлень) та вмінь, що дають змогу учням удосконалювати комунікативну компетентність.
Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас-медіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.
Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.
Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».
Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії «Театралізуємо» учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, ініціативності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.
Українська мова
245 годин
І семестр – 112 години (4 години мови на тиждень;
3 години читання на тиждень);
ІІ семестр – 133 години (3 години мови на тиждень;
4 години читання на тиждень);
Третій клас є особливим щодо змісту й організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови. Саме тут відбувається активне становлення графічної навички письма: учні починають писати у зошиті в одну лінію, набувають умінь скоропису, що є необхідним для виконання ними об’єктивно більшої кількості письмових вправ; удосконалюються їхні знання і вміння щодо опанування важливого для початкової мовної освіти розділу «Звуки і букви»; третьокласники засвоюють найважливіші правила української літературної вимови і грамотного письма; на дещо вищому рівні узагальнення знань і вмінь, порівняно з 2 класом, опановують розділи «Мова і мовлення», «Текст», а також відповідно до нової мети шкільного мовного курсу – формування комунікативного мовлення – вивчають розділи «Речення», «Лексичне значення слова», «Частини мови».
І. Мовленнєва змістова лінія
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
|
1. Говоріння (протягом року)
Регулювання дихання, сили голосу, темпу мовлення.
Читання напам’ять віршів та прозових текстів.
Складання діалогу за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали і без них.
Розширення уявлень про культуру мовлення і культуру спілкування: етичні норми мовлення, правила культури спілкування.
Переказування тексту з опорою на поданий план або опорне сполучення слів. Переказування епізоду із переглянутого фільму, розповіді, почутої в позакласний час від близьких, знайомих. Висловлення своєї думки про певні предмети, явища, події.
Повторення зразка зв’язного висловлювання, поданого вчителем, внесення деяких доповнень, змін у текст.
Складання усних зв’язних висловлювань самостійно та за поданою вчителем дидактичною опорою: даним початком, основною частиною та кінцівкою, за даним або колективно складеним планом.
Використання виражальних засобів мови (епітетів, порівнянь тощо).
Орієнтування мовлення на слухача (співрозмовника), врахування ситуації, теми і мети повідомлення (повідомити про щось нове, поділитися радістю, звернутися з проханням, висловити співчуття, підтримати у скруті).
Оцінювання складеного діалогу або зв’язного висловлювання, відзначення в ньому достоїнств, виявлення того, що потребує доопрацювання.
Удосконалення тексту
2. Писемне мовлення
Складання і записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на запитання.
Робота з деформованим текстом – упорядковування частин тексту, окремих речень, добір заголовка тощо.
Написання переказів (розповідний текст) за колективно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали (ключові слова та сполучення слів тощо), дотримуючись тричастинної структури висловлювання.
Письмове висловлювання про прочитаний твір, ситуації з життя класу або сім’ї та ін.
Використання виражальних засобів мови в писемному мовленні.
Висловлення власної думки у письмовій формі.
Складання записки, яка містить пояснення певного факту; привітання, запрошення; написання листа (другові, письменникові/письменниці тощо).
Обговорення письмових робіт у парах, невеликих групах.
Удосконалення змісту і форми написаного тексту (відповідність темі; наявність у тексті складових частин; логічність і послідовність викладу думок; усунення одноманітних конструкцій речень, невиправданих лексичних повторів)
|
Учень/учениця:
свідомо регулює дихання, силу голосу та темп мовлення у процесі навчального говоріння;
виразно читає напам’ять вірші, прозові уривки, вивчені протягом навчального року;
бере участь у складанні діалогу обсягом 4–5 реплік для двох учасників, без урахування етикетних формул початку і кінця розмови, (одним із учасників діалогу може бути вчитель);
дотримується етичних норм мовлення, культури спілкування: вживає правильні форми звертань (за зразком), слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення у процесі спілкування; усно переказує текст (докладно і вибірково);
висловлює власну думку про предмети, явища, події (почуті, прочитані, сприйняті у фільмі тощо);
повторює зразок короткого висловлювання (3–4 речення), поданого вчителем; вносить свої доповнення, міркування;
будує усне зв’язне висловлювання за малюнком, ситуацією та з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями); бере участь у створенні есе під керівництвом учителя.
використовує виражальні засоби мови; висловлює своє ставлення до предмета, явища, ситуації;
дає загальну оцінку діалогу, в якому взяв участь, та сприйнятому на слух;
зазначає моменти, які потребують удосконалення;
бере участь у колективному вдосконаленні тексту
Учень/учениця:
будує і записує 2-3 запитання за змістом прочитаного тексту, на задану тему;
формулює письмові відповіді на запитання, поставлені однокласниками, вчителем;
самостійно впорядковує деформований текст: переставляє частини за логікою загального змісту, вилучає зайві речення, що не відповідають темі, добирає заголовок, додає власну кінцівку тощо;
письмово переказує текст розповідного змісту , відтворюючи використані автором виражальні засоби мови;
складає письмове висловлювання на основі вражень від прочитаного твору, ситуації з життя класу, сім’ї та ін.;
використовує виражальні засоби мови;
висловлює своє ставлення до того, про що пише;
складає записки, привітання, запрошення, листи;
помічає в роботі товариша позитивні сторони та дає поради щодо вдосконалення роботи, орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем;
знаходить і виправляє у власному тексті помилки (орфографічні, граматичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем
|
Достарыңызбен бөлісу: |