Сценарій on-line курсу для студентів IV курсу медичного факультету вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації



Pdf көрінісі
бет246/277
Дата21.11.2023
өлшемі6,4 Mb.
#192508
түріСценарій
1   ...   242   243   244   245   246   247   248   249   ...   277
Байланысты:
Сценарій онлайн курсу Лікувальна справа 1

Етіологія та патогенез
Основною теорією виникнення пухлин головного та спинного мозку є 
поліетіологічна, дизонтогенетична теорія. Згідно цієї теорії у розвитку пухлин важливу роль відіграють 
спадкові фактори, дизембріогенез, травми, канцерогенні впливи, вірусна інфекція, інтоксикації, 
радіація тощо.
Класифікація.
Існує декілька класифікацій пухлин. Остання гістологічна класифікація прийнята в 1993 році 
ВООЗ на основі сучасних імуногістохімічних, імуноцитохімічних досліджень, що дало можливість 
врахувати особливості гістогенезу пухлин, їх цитоархітектоніки.
Згідно цієї класифікації всі пухлини поділені на 10 груп: 1.
Пухлини з нейроектодермальної тканини
а) астроцитоми ;
б) олігодендрогліоми;
в) епендімоми;
г) гліобластоми;
д) медулобластоми;
е) ангіоретикуломи;
2.
Пухлини черепних та спінальних нервів.
3.
Пухлини оболонок мозку (менінгеоми).
4.
Лімфоми та пухлини кровотворної тканини.
5.
Пухлини із зародкових клітин.
6.
Кісти.
7.
Пухлини ділянки турецького сідла.
8.
Пухлини, що проростають з оточуючих тканин.
9.
Метастатичні пухлини.
10.
Некласифіковані пухлини.
Найчастіше зустрічаються пухлини нейроектодермального походження (50-60 % випадків). Пухлини 
оболонок складають 20 % всіх пухлин мозку.
Пухлини головного мозку
Згідно клінічної класифікації пухлини поділяють на позамозочкові (менінгеоми, невриноми) та 
внутрішньомозкові (гліоми). По відношенню до мозочкового намету пухлини поділяються на 
супратенторіальні та субтенторіальні.
Характеристика пухлин.
1.
Астроцитома
(15 %) – це доброякісна, повільноростуча пухлина, яка частіше розташована в 
лобній, скроневій , тім’яній частках мозку або в його стовбурі.
2.
Олігодендрогліома 
(8 %) – доброякісна, повільно ростуча внутрішньо мозкова пухлина, яка 
мало відрізняється від мозкової тканини і має петрифікати, які добре видно на краніограмі.
Локалізується в півкулях мозку.
3.
Епендімома 
(3 %) – росте в ділянці шлуночків (біля отвору Монро, в центральному каналі 
спинного мозку , в ІУ шлуночку).


292 
4.
Гліобластома 
(15 %) – дуже злоякісна внутрішньомозкова пухлина, яка розміщена в скроневій 
частці, нерідко через мозолисте тіло проростає в обидві півкулі. Росте швидко, викликає виражену 
інтоксикацію, метастазує по лікворних шляхах.
5.
Медулобластома 
( 4 %) – надзвичайно злоякісна пухлина, що локалізується в мозочку, в ІУ 
шлуночку або в стовбурі мозку у дітей у віці до 10 років. Швидко метастазує по лікворних шляхах.
6.
Ангіоретикулома 
(2 %) – доброякісна, повільно ростуча, має в собі кісти різних розмірів, добре 
відмежована від тканини мозку. Часто локалізується в мозочку.
7.
Менінгеома 
(15 %) – доброякісна пухлина, що росте з оболонок, ззовні від мозкової тканини. 
Є базальні та конвекситальні менінгеоми. Базальні містяться в ділянці турецького сідла чи в ділянці 
основної кістки, а конвекситальні часто розміщені парасагітально.
8.
Невринома 
(8 %) – доброякісна пухлина, що росте з оболонок ЧМН (частіше 8 чи 10 пар).
9.
Пінеалома - 
доброякісна пухлина, що росте в стовбур мозку чи в задні відділи шлуночка.
10.
Аденома гіпофізу
(10 %) – росте з аденогіпофізу. Може бути гормонально активною чи не 
активною. Гормонально активна продукує пролактин, гормон росту, аденокортикотропний гормон, 
викликаючи відповідну клініку.
11.
Краніофарінгеома
це пухлина, що росте з залишків карману Ратке. Вона є вродженою, 
доброякісною, має багато кіст, петрифікатів.
12.
Метастатичні пухлини 
(8 %) – це найчастіше метастази раку легень, грудної залози, нирок, 
шлунку. Основний шлях метастазування – гематогенний.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   242   243   244   245   246   247   248   249   ...   277




©engime.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет