Українські народні казки

52
Українськi народнi казки
— Слухайте, чеснi гостi! Я, батько, вiдпустив своєму синовi провину. I
з дорогими подарунками його зустрiчав. А мiй син замiсть подяки мене
зганьбив — золотi й срiбернi подарунки перед очима всiх понищив. Най
вiдповiдає за такi сво¨ı вчинки!
— Так, так! — закричали.— Най вiдповiдає!
Царевич встав i каже:
— Я не хотiв свого нянька ганьбити та його подарунки нищити. То
все вчинив мiй помiчник. Спитайте його...
Всi очi обернули на помiчника. Той дотепер мовчав, а зараз заговорив:
— Так. Я все знищив своєю рукою. I якби таких подарункiв було
бiльше, я й отi понищив би. I не каюся. Що вчинив, за те вiдповiдаю.
Тодi старий цар каже:
— Всi чули, що признався. Розсудiть це дiло. А пiсля суду гостину
продовжимо.
Й суддi одноголосно заявили, що помiчник заслужив смертi.
— Та i я так думаю,— погодився цар. А в думцi звiдав себе: «Звiдки
оцей чоловiк знає мо¨ı секрети?»
I наказав серед двору поставити шибеницю. Повели пiд не¨ı засудже-
ного. Суддi посiдали на сво¨ı мiсця i ще раз прочитали винесений вирок.
— Я не боюся смертi,— заговорив приятель царевича.— Я помру, але
своєму друговi, iз котрим рiс змалку, врятував життя.
Сказав i кладе голову в мотуз:
— Вiшайте!
— Почекайте! — закричав царевич.— Якщо зберiг менi життя, то най
розповiсть як!
Тодi помiчник розказав, що почув вiд воронiв. Але, як тiльки цi слова
договорив, до колiн стався соляним.
Далi сказав, що почув вiд соколiв. I то¨ı ж хвилини став соляним каме-
нем уже до попiдплеч.
Як розповiв те, що чув вiд орлiв, катовi вже не було кого вiшати,—
перед ним стояв соляний стовп.
Люди зi страху аж помлiли. Однi проклинають царя, iншi йойкають
над помiчником. А цар iз ганьби втiк у чужий край.
Царевич поклявся, що доти не заспоко¨ıться, доки не знайде лiки, аби
врятувати товариша.
Минуло пiвроку. I якось царевич натрапив на жiнку, яка йому пора-
дила, куди йти по лiки:
— Ти, сину, знайди Долю. Сама Доля нiчого не вдiє, тiльки ¨ı¨ı донька
допоможе. Але я не знаю, де та Доля,— шукай ¨ı¨ı по цiлому свiтi.
Царевич почав готуватися в дорогу.
Дружина умовляє:
kazka.in.ua

Про вiрного товариша
53
— Чоловiче, вже не допоможеш! Товариша вже не воскресиш, а собi
знайдеш бiду. Не ходи нiкуди, заспокойся.
— Нi! Не заспокоюся нiколи! Мушу знайти лiки!
I того ж дня рушив у путь. Iде i всюди розпитує:
— Де буває Доля з дiвчиною?
Нiхто не може вiдповiсти. Коли вже десь iз пiвроку поблукав по свiту,
натрапив на млин i тут заночував. Як сiли вечеряти, мельник його питає:
— А куди ти йдеш?
— Шукаю Долю та ¨ı¨ı доньку,— i розповiв усе, чому ходить по свiту.—
Чи ви за них не чули?
— Не чув, хоч i менi вони дуже потрiбнi. Будь добрий, як знайдеш ¨ıх,
позвiдай i за мене. Сiм каменiв мелють — усього є вдосталь, а спокою не
маю. Що менi робити?
— Добрi, спитаю.
Переночував у млинi, а рано — далi в путь.
Другого вечора припросився на нiч до хижi, де жили три дiвчини.
Хижа чистенька, дiвки прядуть. Прийняли вони подорожнього, розгово-
рилися з ним, розповiв свою бiду. А рано, як прощався, його попросили:
— Позвiдайте Долю i за нас: чому ми такi краснi та робiтнi, а не
вiддаємося? Що нам треба робити, аби ми вийшли замiж?
— Добрi, позвiдаю й за вас.
Йде далi. I дiйшов до велико¨ı рiки. Броду нема, вода глибока. Став iз
собою говорити, а рiка озвалася:
— Як знайдеш Долю, спитай i за мене: чому в мене немає нi риби, нi
рака, хоч вода чистенька?
— Добрi, позвiдаю й за тебе.
Рiка розступилася, й царевич по сухому перейшов на другий бiк.
Iде, йде... Минув не один тиждень... Якось зайшов у густий лiс. Тут
стояла невеличка хижка, а коло хижки винниця. Все добре оброблено.
«Щасливi люди тут живуть!» — подумав царевич i вiдчинив дверi. А в
хижi одна жiнка вечерю ладить.
— Добрий вечiр! — вклонився.
— Добрий вечiр i тобi! Що шукаєш, сину?
— Навперед прошу вас: приймiть мене на нiч.
— Прийму, сину, прийму. Сiдай до столу й повечеряй. Виджу, ти дуже
втомлений.
Сiв царевич ¨ıсти i розказує, що шукає Долю та ¨ı¨ı дочку.
— Якщо так, сину, тодi ти натрапив на потрiбне мiсце. Я Доля, та вже
постарiла, й мене заступає донька. Ї¨ı зараз немає, помежи люди ходить.
Але часом i вдома буває, обробляє винницю й завтра буде копати. Тiльки

жүктеу/скачать 0,94 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: