В. В. Куклюк фізика позакласна робота

I. Вступ

Малюнки проектуються на великий екран за допомогою відео-проектора.

Другий ведучий інформує про порядок проведення вечора й за­кликає всіх при обмірковуванні будь-якого питання діяти за пора­дою Козьми Пруткова «Дивися в корінь!».

II. Розминка

Ведучі по черзі пропонують дітям загадки на тему «Фізика навко­ло нас» і до кожної загадки ставлять фізичне питання. Приклади загадок і питань до них

1. Чого в шафу не сховаєш? (Промінь світла)

Питання: Якого кольору біле світло?

Відповідь. Біле світло складне, складається із семи кольорів: чер­воного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього, фіолетового.

2. Горя не знаємо, а гірко плачемо. Що це? (Хмари)

3. У воді не тоне й у вогні не горить. Що це таке? (Лід)

4. Лежить на землі: не зафарбувати, не зіскребти, не завалити. (Тінь)

5. Заревів ведмідь на всі гори, на всі моря. Що це таке? (Грім)

6. Що йде, не рухаючись із місця? (Час)

1-й ведучий (звертаючись до дітей). Назвіть будильник часів Олександра Македонського.

Після декількох відповідей нарешті хтось говорить «Півень». Ця відповідь і була задумана. Асистенти вносять «чорний ящик». Ве­дучий розкриває ящик й, на диво учнів, подає півня, склеєного із цуп­кого паперу, красиво розмальованого. А до його лапки прив'язана бірочка зі словами: «Не дражнити — клюється!»

2-й ведучий. Пропоную таке завдання: назвіть перший екі­паж людини. (Діти дають всілякі відповіді.)

Асистенти вносять «чорний ящик». Розкривають його й вийма­ють... іграшку — дитячу коляску. Ведучий знову звертається до уч­нів, ставлячи питання: Які сили виникають у ресорах дитячої коляс­ки і яке призначення ресор?

Відповідь: виникають сили пружності. Ресори складаються із пружних пружин. Під час їзди по поганій дорозі зберігають плав­ність ходу — руху в результаті своєї деформації.

1-й ведучий. А тепер фізична пауза. {Ставляться цікаві фі­зичні досліди з поясненням їхньої суті.)

2-й ведучий. Продовжуємо розкривати таємниці чорних ящи­ків. Питання до залу: замінник футбольного м'яча. Що це?

Вислухавши відповіді (надувна куля, картоплина, паперова ко­робка й інші), ведучий витягує з «чорного ящика» консервну бля­шанку.

2-й ведучий. На кришці й днищі бляшанки виштампувані кон­центричні окружності — гофри. Яке їхнє призначення?

1-й ведучий. Питання: футболіст відчує сильніше удар м'яча: коли біжить назустріч м'ячу, коли біжить від м'яча або коли стоїть нерухомо?

Ще питання: Чому м'яч підстрибує, коли ним ударяють об зем­лю, а камінь— ні?

2-й ведучий. Продовжуємо розкривати таємниці чорних ящи­ків. (Ставить чергове запитання залу.) Грім і блискавка й удень, і вночі, в будь-яку погоду. Що це?

Після того, як вислухані різні відповіді, асистент виносить «чор­ний ящик», обережно відкриває його, і ведучий витягає відтіля чорну кішку. Живу! На лапці її бірочка зі словами: «Погладь мене в тем­ній кімнаті, будь ласка». Гасять у залі світло, і «прохання» кішки виконується.

2-й ведучий (звертається до залу з питанням). Чому чутне потріскування— «грім» і спостерігається світіння— «блискавка»?

Перший ведучий проводить ще дослід з високовольтним індукто­ром — розряд між двома кулями; якщо в школі його немає, то дослід проводиться з електрофорною машиною.

Потім цей же ведучий ставить питання залу:

1. Якої форми буває блискавка?

2. Чому блискавка розколює дерева?

3. - Чому при спалаху блискавки колеса візка й ноги коня, що біжить,

здаються застиглими на місці?

4. Чому в альпіністів існує правило: ночуєш високо в горах — всі ме­талеві предмети збери й поклади окремо подалі від табору? Демонстрація фрагменту про блискавку за допомогою відеопроектора.

2-й ведучий. У цьому ящику — «думаюча» машина. Що це за машина?

Після декількох відповідей ведучий розкриває ящик, дістає мік­рокалькулятор. Він вручається учню, що відгадав.

2-й ведучий. І, нарешті, «родзинка» нашого вечора!

Викликає бажаючого розпакувати «чорний ящик». Учень спо­чатку виймає один, потім другий ящик, з 2-го — третій і т. ін. В ос­танньому — тарілка, на якій лежить звичайна родзинка (діти із залу цього не бачать). Ведучий пропонує учневі подивитися на родзин­ку через двоопуклу лінзу, попереджаючи, щоб він не говорив залу, що побачив. Потім по черзі підходять інші діти. Коли бажаючих вже не стане, з ящика витягають тарілку з родзинкою й показують всьому залу.

1-й ведучий (пояснює). Це й є родзинка нашого вечора. Біль­шого ми вам не обіцяли. Чим багаті, тим і раді. Є одне маленьке пи­тання: куди «зникла» енергія сонячного світла під час сушіння ви­нограду для одержання родзинки?

Відповідь: пішла на випаровування вологи й біологічні процеси.

Ведучі (говорять хором, звертаючись до залу). Ми розкрили з вами таємниці тільки шести «чорних ящиків». Сподіваємося, що це стало для вас цікавою подорожжю у мир природи й фізики. Ми че­каємо пропозицій і питань для ще однієї «зустрічі» із чорними ящи­ками. На все добре!

1. 
   Їдуть в дощ автобуси, пасажири помічають, що вода, яка збирається на даху виливається то спереду, то ззаду вагона. Як це пояснити?
   
2. 
   Чому важко шити іржавою голкою?
   
3. 
   Чому в морі легше плавати, ніж у річці?
   
4. 
   Чому гуси й качки плавають у воді та виходять із неї сухими, а кури тонуть?
   
5. 
   Що важче пуд заліза чи пуд пір’я з точки зору вдумливого фізика?
   

Про передачу тиску рідиною

Все відомо нам з тобою,

О, дивився вчений вдаль,

Прізвище його (Паскаль)

Скажіть, хто може здогадатись,

Що, коли вгору підійматись,

То тиск буде ..(опускатись).

Підіймаючись нагору,

Стає важче нам вдихати.

То скажіть, який є прилад,

Щоб тиск виміряти? (Барометр).

Запитання до команд по черзі:

1. 
   Чому нагрівається насос під час накачування велосипедної камери?
   
2. 
   Як впливають на теплопровідність ґрунту оранка й розпушування?
   
3. 
   Чому в ожеледь посіви озимини можуть вимерзнути?
   
4. 
   У якому чайнику краще заварювати чай – у металевому чи порцеляновому?
   
5. 
   Чому термос зберігає тепло? Чи може він зберігати холод?
   
6. 
   Чому, якщо зимою при сильному морозі доторкнутися пальцями до металу, вони прилипають, а якщо до дерева то ні?
   
7. 
   Відгадай загадку: “З частинок складається весь світ” – вважав учений (Демокріт), частинки (молекули) звуться і весь час кудись несуться.
   
8. 
   Коли більше важить кілограмова гиря – взимку, чи влітку?
   
9. 
   Всі тіла внаслідок їх притягання до Землі падають на неї. Хмари, що складаються з дрібних крапельок води теж повинні падати на Землю. Однак ніхто не помічав, щоб хмара коли-небудь досягла поверхні Землі. Як пояснити цей парадокс?
   
10. 
    Відшукай фізичну основу природного явища: “У воді не тоне, у вогні не горить. Що це?”
    

1. 
   Шерлок Холмс увійшов до квартири й почав розмову з господарями. Через хвилину він сказав: “Шановна господине, у Вас на кухні кипить чайник.” Як він це визначив, якщо знаходився в кімнаті, з якої не видно кухні.
   

2. Господарка дому, де був Холмс, підійшла до дверей і впустила кішку до кімнати. Подивившись на кішку Холмс сказав: “Погода на вулиці погана”. Як він це визначив?

3. 
   Щоб швидше остудити каструлю з молоком господарка дому поставила її на лід. Холмс подивився і подумав: “А з фізикою вона не дружить.” Чому в нього виникла така думка?
   

3. 
   Була зима. Шерлок Холмс зайшов до кімнати з вулиці. Крізь замерзлі вікна було видно лише край дороги. “Господарка квартири неекономна ”, - подумав він. Чому Шерлок Холмс зробив такий висновок?
   

“Тертя”

1. Йде як по маслу.

2. Не змастиш – не поїдеш.

3. Слизький як в’юн.

4.Вислизне як риба з рук.

5. Коси коса, поки роса, роса спаде-робота пропаде.

6.Стоїть на слизькій дорозі.

7.Камінь зрушиш – легше стане.

“Тиск”

1. Ходить по лезу ножа.

“Теплові явища”

1. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.

2. Гвіздком (шилом) моря не зігрієш.

3. Вітер сніг з’їдав.

4. Куй залізо поки гаряче.

„Прості механізми”

1. Клин клином вибивають.

2. Щоб води напитись, журавель згодиться.

„Звукові явища”

1. Повна бочка мовчить, а порожня гучить.

„Природні сили”

1. Під лежачий камінь вода не тече.

2. Гуртом і слона можна подолати.

3. Сплетені нитки – сильніші однієї.

V гейм «Це цікаво».

1.У дві півлітрові склянки опускають картоплини. В одній картопля плаває, в іншій тоне. (Поясніть ці спостереження).

2.Хто швидше вдує корок у пляшку?

3.Як довго горітиме свічка, що плаває у воді? (Верхній кінець свічки розміщено майже на межі вода - повітря).

4.Досліди з металами:

• 
  Як опустити монету в склянку, не беручи її руками, не нахиляючи листівку?
  
• 
  Дістати п’ятак з-під склянки?
  
• 
  Дістати п’ятак з води, не замочивши руки?
  

6. Лід, що не тоне в кип’ятку?

2. 
   Вказати, чим різняться між собою цукор і сіль. (молекулами).
   
3. 
   На який з двох однакових за розміром брусків діє більша сила тяжіння? (більша сила тяжіння діє на той брусок, маса якого більша)
   
4. 
   Деякі майстри змащують милом шурупи перед закручуванням. Чому? (зменшення сили тертя)
   
5. 
   Чим пояснюється збільшення довжини дроту під час нагрівання? (збільшенням проміжків між молекулами)
   

7. 
   Поясніть чим викликані припливи та відпливи в морях і океанах Землі (притягання Землі з боку Місяця).
   
8. 
   На пачці прального засобу написано застереження: "Кольорову білизну прати окремо від білої!" Чому? (внаслідок явища дифузії біла білизна може пофарбуватися)
   
9. 
   "Перед розумом і сила поступається" - говорить українське прислів'я. Скажіть це мовою фізики (замінити силу тертя ковзання тертям кочення, оскільки сила тертя кочення за однакового навантаження менша за силу тертя ковзання)
   

Гра

   Жив собі чоловік із трьома синами. На краю світу жив. Накруги тиша.

   Виросли сини і просять батька відпустити їх із рідного дому. Хочеться їм по білому світу побродити, на людей подивитися, розуму набратися. Відпустив їх батько.

   Домовилися брати подорожувати разом: іти туди, куди кожен по черзі вести буде. Спочатку старший повів усіх на південь. Пройшли брати 10 верст. Потім попереду пішов середній. Ще 10 верст пройшли брати, але тепер уже на захід. Настала черга молодшому. Він пройшов зі своїми братами 10 верст на північ. І опинилися брати, на своє здивування, в рідній домівці, звідки ще зовсім недавно відправились у дорогу.

   Знову зібралися брати в дорогу. Прийшли до розвилки трьох доріг і пішли кожен своєю. Умовилися через три роки зустрітися на тому самому місці. Довго бродили брати по білому світу, різних ремесел навчалися. Поверну­лися в назначений день додому і розказали про свої пригоди.

   Першим розповів старший брат: «Іду я одного разу дорогою і бачу галя­вину. Посередині велика ялина росте, а біля неї білка бігає. Чарівна мабуть. Піймати б її, думаю. Буде вона пісні співати та горішки із золотою шкара­лупкою гризти. А в горішках - ядра із чистого смарагда. Зробив я крок до дерева, а білка забігла за ялину. Заховалася. Тільки мордочку з очима видно. Обійду, думаю, дерево, зайду до білки ззаду і піймаю її.

   Пішов я по круглій галявині, не наближаючись до ялини. А білка, хит­рюща, у протилежний бік від мене рухається. Та так, в акурат, що тільки очі з-за стовбура видно. Чотири рази я галявину обійшов, а білку так і не піймав».

   Запитання 2. Хто швидше рухався: старший брат чи білка?

   Запитання 3. Що бачила білка: стояв старший брат чи рухався?

 

ІІ тур

    1. Яку роль відіграє здатність деяких рослин скручувати листя під час вітру?

      (Зменшується лобовий переріз листка, форма листка стає більш об­тічною, внаслідок чого зменшується сила дії вітру на дерево.)

   2. Чи має риба у воді вагу?

     (Ні, оскільки середня густина живої риби дорівнює густині води, в якій вона перебуває.)

   3. Під час кип'ятіння води в чайнику щільно закрита покришка легенько підстрибує. Як це пояснити?

     (У просторі між покришкою і водою збирається значна кількість мо­лекул, які створюють додатковий тиск на покришку.)

   4. У Софійському парку м. Умані серед нижнього ставу стоїть кам'яна брила, на якій лежить змія. Із порожнини рота змії б'є потужний фонтан. Який фізичний закон тут діє?

     (Закон сполучених посудин.)

   5. Чому вареники через деякий час після того, як їх вкинули у кип'ячу воду, піднімаються на поверхню?

     (Під дією високої температури тісто розбухає, об 'єм його збільшуєть­ся, а отже, зростає і виштовхувальна сила, яка в певний момент стає більшою за вагу вареника.)

   6. Як можна поставити яйце вертикально на точку найбільшої крутизни?
     (Скористатися властивістю дзиґи: змусити яйце обертатися з певною кутовою швидкістю.)

   7. Спортсмен, щоб подолати більшу висоту, має розбігатися. Чому?

   8. Якщо подути на сірникову коробку, тримаючи за нею запалений сірник, можна помітити, що полум'я відхилиться в бік коробки. Як це пояснити?

      (У потоці повітря, що огинає коробку, тиск менший, тому полум’ я разом з повітрям переміщується в-зону зниженого тиску, тобто в бік коробки.)

   9. Якщо поруч з гітарою проспівати якусь ноту, то можна почути, що вона «відгукується», повторюючи ту саму ноту. Поясніть це явище.

     (Звукові коливання, викликані голосом, змусять коливатися струну, влас­на частота якої дорівнює частоті коливань.)

   10. Чому дзюрчать струмки?

     (Дзюрчання зумовлене звуком, що виникає під час лопання повітряних бульбашок у воді.)

   11. У повну склянку чаю вкинули цукор, обережно розмішали ложеч­кою. Чим пояснити, що при цьому не вилилось жодної краплини води?

     (Молекули цукру частково заповнили проміжки між молекулами води, тому об'єм майже не змінився.)

   12. Чому мокрий папір прилипає до скла, а сухий ні?

   13. Як пояснити те, що водій автомобіля, зупинивши двигун і по черзі доторкнувшись пальцем до кожної свічки, безпомилково визначає, яка з них несправна?

     (Несправна холодніша за інші.)


Запитання для перевірки правильності напряму руху

   1. Якою ложкою і чому краще їсти гарячу страву: дерев'яною чи металевою?

     (Дерев 'яною, внаслідок малої теплопровідності деревини ложка зали­шається холодною.)

   2. В яких рукавицях тепліше - в тих, де хутро ззовні чи зсередини?

     (З хутром усередині; шар теплого повітря внаслідок низької теплопро­відності перешкоджатиме виділенню теплоти.)

   3. Чому у білого ведмедя короткі вуха, крім того, вони ще й покриті шерстю?

     (Це зменшує тепловіддачу)

   4. Чому нагрівний елемент електрочайника міститься внизу?

   5. Чому гірше переноситься 24-градусна спека в Санкт-Петербурзі, ніж 40-градусна в Середній Азії?

     (Велика вологість у Санкт-Петербурзі і мала в Середній Азії. Волога перешкоджає інтенсивній віддачі теплоти організмом людини.)

   6. Коли вода в чайнику закипить швидше: коли з нього знята покришка, чи коли він нею накритий?

     (Коли накритий. У цьому разі зменшується теплообмін з навколишнім середовищем.)

   7. Чи вірна прикмета: якщо ніч хмарна, приморозків не буде?

     (Хмари затримують теплове випромінювання грунту.)

   8. Чому деякі тварини впадають у літню сплячку?

     (Це дає можливість запобігти перегріванню організму та значній втраті вологи під час сильної спеки зміям, крокодилам, ящіркам, жабам, їжакам, кажанам.)

   9. Чому людина, змерзнувши, починає тремтіти?

   10. Чому взимку звірі забиваються в найгустіші хащі?

     (Щоб захиститися від вітру, який посилює охолодження тіла.)

   11. Вода, що йде з водопровідного крана, іноді буває білою, як молоко. Потім в посудині вона світлішає. Пояснити це явище.

     (Велика кількість бульбашок повітря, що виходять з неї. Внаслідок змен­шення тиску, бульбашки розширюються і виходять на поверхню.)

   12. Чи може влітку випасти сніг?

     (Влітку сніг падає часто, але не досягає поверхні Землі. Сніжинки та­нуть і перетворюються на великі краплі.)

   13. Шар снігу навіть за мінусової температури частково зменшується. Куди він зникає?

     (Випаровується.)

   14. Чи завжди гарячою є кипляча вода?

     (Ні, оскільки температура кипіння знижується зі зменшенням зовніш­нього тиску.)

 

Запитання, щоб наздогнати

   1. Якою ложечкою - срібною, сталевою чи алюмінієвою – найзручніше користуватися, розмішуючи чай?

     (Сталевою - її теплопровідність найнижча.)

   2. Чому у верблюдів виникають мозолі на тих ділянках тіла, якими вони торкаються піску?

     (Мозолі захищають від опіків.)

   3. Для чого більшість птахів перед висиджуванням пташенят вистеляють гніздо пухом?

     (Пух містить багато повітря, яке не проводить теплоту.)

     І. Розвиток ракетно-космічної техніки

    Запитання: «Що там, за горизонтом?» — ніколи не давало людям спо­кою. Намагаючись вирішити його, людина не шукає матеріальних благ, нею керує невідома сила цікавості, прагнення до пізнання невідомого.

    Якщо експедиція Колумба відкрила новий континент, назва якого Америка, то космічні дослідження відкрили для людства в мільярди разів більший «континент» — космос з усіма його планетами, зорями та іншими утвореннями. Це відкриття було настільки велике, що в майбутньому змінить долю людства.

     Космонавтика — це одна з тих галузей науки і техніки, куди мо­жуть безмежно вкладатися людські знання. Подальший розвиток кос­монавтики приведе до злету інтелектуальної й матеріальної могут­ності людства.

     Свій внесок у розвиток космічних досліджень зробили вчені різних країн і народів. Сьогодні слово про українців — творців ракетно-кос­мічної техніки. Коли йдеться про розвиток ракетно-космічної техніки в колишньо­му СРСР, то, як правило, світ пов'язує це з ім'ям видатного творця практичної космонавтики академіка Сергія Корольова, під керівницт­вом якого був запущений перший в історії людства штучний супут­ник Землі.

      Його, до речі, сприймають, як представника російського наро­ду, мало хто знає, що Сергій Корольов — українець. Свою прина­лежність до нашого народу він засвідчував власноручно, заповню­ючи анкету при вступі до Київського політехнічного інституту в 20-ті роки.

    Перший учень. Народився Сергій Павлович Корольов у Жито­мирі 12 січня 1907 р., в 1924 р. закінчив першу Одеську будівельну профшколу, два роки навчався на механічному факультеті Київ­ського політехнічного інституту, пізніше перевівся на навчання до Московського Вищого технічного училища, яке закінчив у 1930 р. Почав працювати в Центральному аеродинамічному інституті (ЦАД1) на посаді старшого інженера, потім — керівника групи з вивчення реактивного руху. У цей час розробив низку оригіналь­них конструкцій. Особисті контакти з К.Е.Ціолковським, вивчення його праць у галузі аеродинаміки, ракетної техніки й теорії міжпла­нетних сполучень, спільна праця з одним із основоположників і винахідників у галузі ракетної техніки Ф.А.Шандером сприяли по­чатку фундаментальних наукових досліджень Корольова в галузі ракетної техніки. У 1934 р. вийшла його праця «Ракетний політ у стратосфері», яку К.Е.Ціолковський назвав розумною, змістов­ною, корисною. Корольов розробив багато проектів керованих ракет, ракетопланів, балістичних і геофізичних ракет, ракет-носіїв-тощо. Протягом багатьох років спрямовував роботу провідних на­уково-дослідних конструкторських колективів на розв'язання гран­діозних комплексних завдань у ракетній та космічній техніці.            С.П.Корольов — найвидатніший конструктор ракетно-космічних систем, які забезпечили дослідження космічного простору, а саме: першого штучного супутника Землі, який поклав початок космічної ери; наступних супутників, що ознаменували початок нової епохи у вивченні фізичних властивостей космічного простору. Це перший політ до Місяця і фотографування його зворотного боку; це косміч­ний корабель «Восток», на якому 12 квітня 1961 р. Ю.О.Гагарін упер­ше здійснив сміливу мрію людства — політ за межі атмосфери; це космічний корабель «Восток», на якому 10 березня 1965 р. О.А.Лео­нов здійснив перший вихід людини у відкритий космічний простір.

   Другий учень. Народився Михайло Янгель 7 листопада 1911 р. у с. Зирянове Іркутської області в родині переселенців із Чернігівщи­ни. Закінчив у 1937 р. Московський авіаційний інститут. Тема його дипломного проекту: «Висотний винищувач з герметичною кабіною». Керівник роботи, відомий авіаконструктор Полікарпов, так зацікавився цією працею студента, що дав пряму вказівку помічникам: «Не про­ пустіть цього студента. В науку він іде слідами Ломоносова. Подумайте, чим допомогти йому, що треба зробити, аби він залишився після закінчення інституту працювати в КБ».

    Через рік молодого інженера Михайла Янгеля направили до Аме­рики для ознайомлення з рівнем розвитку авіаційної техніки. Через деякий час він повертається на батьківщину і після закінчення в 1952 р. Академії авіаційної промисловості очолює науково-дослід­ний інститут.

   Через два роки Янгель повертається на землю своїх батьків, з 1954 р. йому доручають керувати КБ в Дніпропетровську. Тут, на «Південмаші», Михайло Янгель створив новий напрямок і свою шко­лу з конструювання ракет і космічних апаратів різного призначення, зробив вагомий внесок у вивчення верхньої атмосфери та навколиш­нього космічного простору за програмою «Космос», «Інтеркосмос» і, звичайно, окрема сторінка його діяльності — це грізні бойові ракети.

    Ім'ям Михайла Янгеля названо кратер на Місяці, а Федерація кос­монавтики колишнього СРСР встановила іменну медаль, присвячену нашому видатному співвітчизнику. Пам'ятає про свого сина й Украї­на. Його ім'ям названо вулиці в Києві, Дніпропетровську, Харківський інститут радіоелектроніки.

   Ведучий. До цієї славної плеяди творців космічної техніки нале­жить ще один наш земляк — академік Володимир Челомей — «бать­ко» ракети-носія «Протон», за допомогою якої були виведені в космос космічні кораблі «Союз», «Мир», «Прогрес», автоматичні станції «Вега» для вивчення Венери, комети Галлея.

   Третій учень. Народився Володимир Челомей ЗО червня 1914 р. в м. Сідлець на Українському Підляшші (тепер — Польща) в учи­тельській родині. Дитинство і юність пройшли в Полтаві, з 1926 р. його життя пов'язується з Києвом, куди переїхали батьки.

    У 1937 р. Володимир Челомей закінчив з відзнакою Київський авіаційний інститут. Наукою почав займатися ще студентом. Щасливе поєднання глибокого теоретичного проникнення з чудовою винахід­ливістю інженера особливо яскраво проявилося під час його роботи в галузі ракетної техніки. Працюючи в Центральному інституті авіацій­ного машинобудування, він втілює свою студентську мрію — ство­рює новий тип двигуна, який знайшов широке використання в крила­тих ракетах та інших реактивних установках. Володимир Миколайович є автором нової ідеї розкриття крила ракет у, повітрі, технічне вирі­шення якої визнане зараз у всьому світі.

]    У 1959 р. Челомея призначають генеральним конструктором КБ, де за участі суміжних організацій була створена ракетоносій «Про­тон», що знаменувало собою початок нового етапу в освоєнні космосу. Згодом у цьому ж КБ були створені станції серії «Салют», ракетиносії та штучні супутники Землі «Політ», «Космос»та ін.

    Протягом багатьох років В.Челомей викладав теорію коливань і механічних процесів, керував відповідною кафедрою у Московсько­му Вищому технічному училищі ім. М.Е.Баумана, де проявив себе блискучим популяризатором науки. 

    З 1974 р. В.Челомей — член Міжнародної академії астронавтики. Ведучий. До піонерів ракетно-космічної техніки ми відносимо й видатного українця — Валентина Глушка.

   Четвертий учень. Валентин Глушко народився 2 вересня 1908 р. в Одесі. Космонавтикою почав цікавитися ще з 13-річного віку, аз 15-річного уже листувався з К.Ціолковським. А ще через рік Глуш­ко публікує свої науково-популярні та наукові статті з космонавтики.

     Основні теоретичні й експериментальні дослідження Валентина Глушка втілені у створення й розвиток рідинних ракетних двигунів та космічних апаратів. Він створив перший у світі електротермічний ра­кетний двигун, перші в СРСР рідинні ракетні двигуни, рідинні ракети РЛА.

    Під керівництвом В.Глушка створено двигуни, які встановлюва­лися на ракетах-носіях «Восток», «Космос», «Протон»..

     II. Бліц-вікторина: «Запитання-відповіді»

    1. Члени екіпажу «Аполлон-12» А.Конрад і А.Бін розповідали, що на поверхні Місяця легко втратити рівновагу. Як це пояснити?

    Відповідь. Сила тяжіння на Місяці у шість разів менша від земної. Отже, у шість разів менша і сила тертя.

    2. У романі Ж.Верна «Від Землі до Місяця» описано політ групи дослідників на Місяць у величезному снаряді, який вилетів зі ствола спеціально побудованої гармати зі швидкістю приблизно 16 км/с. Чи можливо здійснити такий політ на Місяць?

     Відповідь. Неможливо. Процес проходить дуже швидко, прискорення дуже велике. Таких перевантажень людина не витримає. Крім того, порохо­вий заряд дає змогу розвинути швидкість лише близько 3 км/с.

    3. Серце космонавта в умовах невагомості працює з набагато меншими витратами енергії, ніж у звичайних умовах. Як це пояснити?

    Відповідь. В умовах невагомості відсутній гідростатичний тиск стовпа крові, який доводиться долати серцю у звичайних умовах.

    4. Космонавт у кабіні ШСЗ перебуває у стані невагомості. Що буде з космонавтом, якщо він, повиснувши в повітрі, почне робити колові рухи рукою?

     Відповідь. Згідно із законом збереження імпульсу, тіло космонавта почне обертатися у протилежний бік.

    5. Космонавт, переміщуючись у кабіні космічного корабля, зробив необережний рух і зіткнувся з предметом. Чи відчуватиме він при цьо­му біль?

     Відповідь. Від удару в стані невагомості космонавт відчуватиме біль так само, як і в звичайних умовах. Відомо, що для оцінювання ре­зультату удару важливим є значення імпульсів взаємодіючих тіл.

     6. Каракатиця, на відміну від риб, спливає і занурюється у воду, не працюючи м'язами. Як це їй вдається?

      Відповідь. Природа подарувала каракатиці спеціальний орган, який є безвідмовним і дуже заощадливим насосом. Він не тільки засмоктує морську воду для здійснення реактивного руху, а й змінює її густину, збільшуючи або зменшуючи вміст солі в ній, вирішуючи цим самим питання занурення і спливання.

     7. Чим зумовлений рух медузи?

      Відповідь. Скороченням м'язів вона виштовхує з-під свого дзвоноподібного тіла воду, отримуючи поштовх у зворотному напрямі.

      8. Восьминоги, кальмари, каракатиці та інші істоти глибин моря переміщуються подібно до ракети, із силою викидаючи воду, яку вони набирають через рот. Чи може такий спосіб переміщення забезпечити їм велику швидкість руху в товщі води?

       Відповідь. Так, вони досягають швидкості близько 216 км/год. Жодна жива істота не може врятуватися від них втечею.

     9. Армфіш — невеличка рибка, що живе в Індійському океані, має реактивний двигун. Грудні й черевні плавники в неї нагадують зігнуті руки з довгими пальцями. На «ліктях» містяться отвори, що сполу­чені каналами з ротовою порожниною. Засмоктуючи ротом воду, риб­ка виштовхує її через отвори у плавниках і так пересувається. Чому ближче до виходу ці отвори в неї звужуються?

      Відповідь. Щоб збільшити швидкість струмини, що витікає, а отже, і її імпульс.

    III. Творці теоретичної космонавтики

     П'ятий учень. Передусім це нащадок славного козацького роду із с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області Олександр За­сядько, 1779 р. народження. Як вважають дослідники, цілком можливо, що саме розповіді його діда - запорізького гармаша, про начинені порохом і спеціальною сумішшю диво-рурки, які могли літати в повітрі, а відтак, влучивши у ціль, вибухали, завдаючи великої шко­ди, так вплинули на хлопчика, що він поставив собі за мету розгадати таємниці козацьких ракет, а потім сконструювати і свою.

    Почавши військову кар'єру в чині підпоручика артилерії, Олександр Засядько дослужився в царській армії до генерал-лейтенанта. Але по­ряд з військовими походами він з 1815 р. захоплюється конструювань ням бойових ракет, вкладаючи в цю справу свої кошти. Вийшовши у відставку, Засядько, понад два роки займається експериментами і до­сягає успіху, сконструювавши перші зразки запалювальних і гранатних ракет трьох калібрів, а також спеціальну установку для їх запуску.

     Коли армійські випробування в Петербурзі підтвердили високу якість ракет Засядька, він знову повертається на військову службу, невдовзі очолює в столиці Російської імперії Артилерійське училище, спеціальну лабораторію, пороховий завод та місцевий арсенал.

    У бою ракети Олександра Засядька були використані в російсько-турецькій війні 1828—1829 рр. Уже в той час вони виготовлялися тисячами, зі спеціальних станин їх можна було запускати по 36 штук. З лютого 1834 р. у зв'язку з погіршенням стану здоров'я О.Засядько вийшов у відставку і поселився в Харкові.

      Помер у 1838 р., застудившись на дніпровських порогах, де хотів влаштувати прохід суден за допомогою спеціальних пристроїв. Похо­ваний у Харкові.

     Ведучий. Продовжувачем справи Олександра Засядька слід вва­жати уродженця Чернігівщини Костянтина Костянтинова (1817 чи 1818 р. народження).

    Шостий учень. Костянтин Костянтинов закінчив створене Засядьком Артилерійське училище в Петербурзі і вже з 1849 р. очолив там­тешній ракетний заклад, а також водночас керував Охтенським кап­сульним заводом.

    Підставою для таких призначень послужило те, що вже в 1844 р. наш земляк винайшов балістичний прилад і циліндр для навісної стрільби з гладко ствольних гармат, який давав змогу визначити швидкість польоту артилерійського снаряда в будь-якій точці траєк­торії. Через три роки він побудував ракетний балістичний маятник, за допомогою якого можна було встановити закон зміни рухомої сили ракети залежно від часу. Крім того, за допомогою цього приладу Кос­тянтинов визначав вплив форми і конструкції ракети на її балістичні властивості, заклавши таким чином основи розрахунку і проектуван­ня ракет.

    З 1861 р. К.Костянтинов керував спорудженням ракетного заводу в Миколаєві, а з 1867 р. — його роботою. Він створив бойові ракети, які пролітали 4—5 км, розробив технологічний процес виготовлення ракет з автоматичним контролем і управлінням окремими операція­ми. Він автор кількох книг, присвячених бойовим ракетам.

    Помер, Костянтин Костянтинов 1871 р. в Миколаєві, де й похова­ний.

  Ведучий. Принципово нову для свого часу ідею запуску ракет у «Проекті повітроплавального апарата» запропонував талановитий український винахідник Микола Іванович Кибальчич, відомий наро­доволець, який прожив усього 28 років. Та й за таке коротке життя встиг зробити багато.

    Сьомий учень. Народився М.І.Кибальчич 19 листопада 1853 р. в родині священика в тихому містечку Короп на Чернігівщині. У свій час він приїздить до Петербурга, щоб поринути в революційне життя і водночас зайнятися наукою. Це його бомбою, виготовленою на конспіративній квартирі за власною технологією, вбито царя Олек­сандра II 1 березня 1881 р. Експерти на суді не змогли приховати сво­го захоплення талантом Кибальчича. Виявляється, що бомб, виготовле­них ним, ще ніхто не бачив і не читав про них у науковій літературі — це було щось нове. А Кибальчич тим часом у камері смертника вико­ристовує кожну годину, кожну хвилину, щоб завершити проекти апа­рата для польоту в космос.

      В останні дні свого життя Кибальчич мріяв дати людству проект космічного корабля. У страшній камері смертника він бачив зорі, до зір вів людей: «Я спокійно зустріну смерть, знаючи, що моя ідея не загине разом зі мною, а існуватиме серед людства, для якого я гото­вий пожертвувати своїм життям».

    Микола Кибальчич не просив помилування. Коли за два тижні до страти до тюремної камери ввійшов адвокат і почав благати смертни­ка написати касацію цареві, Кибальчич, не слухаючи свого оборонця, урочисто передав йому проект, у якому чітко і просто були викладені принципи реактивної тяги польоту на ракеті. У цьому проекті розв'я­зано низку нових важливих питань:

програмний режим горіння, сис­тема подачі палива в камеру згоряння, використання багатокамерних апаратів, керування польотом внаслідок зміни кута нахилу двигуна.

     Експерти математично довели, що описаний у проекті апарат міг би триматися в повітрі. Вони зазначили, що Кибальчич перший ви­словив ідею застосування реактивних двигунів у повітроплаванні. Але цієї оцінки проекту Кибальчич так і не дочекався. Його життя обірва­лося на двадцять восьмому році. Це вік, коли у людей щасливої долі все ще попереду.

       Ведучий. Автором фундаментальних наукових результатів з теорії руху ракет є К.Е.Ціолковський, видатний учений і винахідник, автор багатьох важливих відкриттів у аеродинаміці, ракетній техніці й теорії міжпланетних сполучень, основоположник космонавтики.

     Восьмий учень. Його заслуги відомі всім. Але не всі, мабуть, зна­ють, що Костянтин Ціолковський походить з прославленого козацького роду Наливайків. Його батько народився в с. Коростятин на Рівнен­щині. До речі, брат видатного теоретика космонавтики деякий час ще так і підписувався: Ціолковський-Наливайко.

     К.Ціолковський народився 1857 р. в с. Ужевському Рязанської гу­бернії. Після перенесеної в дитинстві тяжкої хвороби майже повністю втратив слух. Учився самостійно, в 1879 р. в Москві склав екстерном екзамени на звання вчителя і з 1880 р. працював учителем арифметики, геометрії і фізики в Боровському повітовому училищі Калузької губернії.

      Ціолковський побудував першу в Росії аеродинамічну трубу (1897), на якій здійснив низку важливих досліджень з конструювання нових видів аеропланів. У 1929 р. він розробив досить плідну теорію руху складених ракет (ракетних поїздів) двох типів: з послідовним і пара­лельним з'єднанням ракет.

       Ціолковський розв'язав задачу про рух ракети в полі тяжіння і ви­значив запаси палива, необхідні для подолання сили тяжіння Землі. Він є основоположником теорії міжпланетних сполучень, перший ви­вчив питання про ракету — штучний супутник Землі — і висловив ідею про створення позаземних станцій, як проміжних баз для міжпланет­них сполучень; детально розглянув умови життя і роботи на ШСЗ та міжпланетних станціях. Його дослідження з ракетної техніки й теорії міжпланетних сполучень стали основою для створення сучасних ре­активних апаратів, ракетно-космічної техніки. Ведучий. І ще одна визначна постать у космічній епопеї, яка ре­презентує українців: Юрій Коидратюк — гідний син славетної Пол­тавщини. Це той, хто за багато років до польотів людини на Місяць зробив для цього відповідні розрахунки, якими й скористалися аме­риканці у 1969 р., відправляючи своїх астронавтів на цей історичний старт. Про це сьогодні знають у світі. Однак не всі знають про драма­тичну долю нашого видатного земляка, який тривалий час змушений був жити і ввійти в історію космонавтики під чужим іменем. Двадцять років він прожив під чужим ім'ям, під чужим ім'ям пішов у могилу, під чужим ім'ям увійшов у безсмертя.

     Ведучий. І ще одна визначна постать у космічній епопеї, яка ре­презентує українців: Юрій Коидратюк — гідний син славетної Пол­тавщини. Це той, хто за багато років до польотів людини на Місяць зробив для цього відповідні розрахунки, якими й скористалися аме­риканці у 1969 р., відправляючи своїх астронавтів на цей історичний старт. Про це сьогодні знають у світі. Однак не всі знають про драма­тичну долю нашого видатного земляка, який тривалий час змушений був жити і ввійти в історію космонавтики під чужим іменем. Двадцять років він прожив під чужим ім'ям, під чужим ім'ям пішов у могилу, під чужим ім'ям увійшов у безсмертя.

     Нині ми знаємо, що насправді піонера теорії космічних польотів, який уже в 16 років (незбагненний феномен!) розпочинає серйозні дослідження в галузі міжпланетних сполучень, звати Олександр Гнатович Шаргей.

     Дев'ятий учень. Народився Олександр Шаргей 21 червня 1897 р. в Полтаві. Батько, Гнат Шаргей, навчався у Київському університеті, мати, Людмила Шаргей — вчителька французької мови в гімназії. Олександр практично не знав своєї матері. Тяжко хвора, вона помер­ла, коли йому ледве виповнилося чотири роки. Не знав він і батька, «вічного» студента, якого також не стало задовго до його повноліття. Жив і виховувався майбутній учений у рідних діда і баби, людей у Полтаві знаних і шанованих.

      У дев'ятнадцять років закінчив 2-у Полтавську гімназію і посту­пив до Петроградського політехнічного інституту. Війна перервала на­вчання в інституті, його мобілізують в армію і зараховують у школу прапорщиків при Петроградському юнкерському училищі. Тут він про­довжує розпочату ще в гімназії теоретичну працю про міжпланетні польоти. Самотужки опанувавши вишу математику, фізику, механіку, астрономію і хімію, він ще в училищі закінчує свій перший рукопис про космічні польоти, в якому науково обґрунтував спосіб подолання земного тяжіння ракетою з триступеневим реактивним двигуном і вивів формулу руху цієї ракети. Пізніше він зізнався К.Ціолковському: «Над, питанням міжпланетних сполучень я працюю вже 12 років. З 16-річно-го віку, відтоді, як я визначив здійснимість вильоту із Землі, досягнен­ня цього стало метою мого життя».

      А далі, ніби якийсь фатум сильніше від земного тяжіння стри­мував його космічну прозорливість. Починаючи з 1917 р. й до самої загибелі, життя Олександра Шаргея — це суцільний калейдоскоп знегод, поневірянь, крутих поворотів, драматичних подій. Він вою­вав у складі царської армії, потім був насильно мобілізований денікінцями, втікав з армії... Саме тоді, щоб уникнути пересліду­вань за офіцерську службу в білій армії, він змінює прізвище Шар-гей на Кондратюк. Пізніше Юрій Васильович Кондратюк працює кочегаром, машиністом, механіком на млині й цукровому заводі, на елеваторному господарстві, де конструює і впроваджує нове обладнання й пристосування. Однак, космічна тематика залишаєть­ся для нього головною.

      Десятий учень. У 1929 р. вийшла в світ книжка Ю.Кондратюка (видана, до речі, на кошти автора) під назвою «Завоювання міжпла­нетних просторів» (четвертий варіант його рукопису). Тут є все: від даних ракети, формули навантаження і типів траєкторій:— до загаль­них перспектив освоєння космосу. У передмові професор В.П.Ветчинкін пише:

      «Пропонована книга Ю.В.Кондратюка, безсумнівно, є найповнішим дослідженням міжпланетних подорожей з усіх, що пи­салися в російській та іноземній літературі до останнього часу...». Книжку прочитав С.П.Корольов і запросив Ю.Кондратюка до співпраці в галузі космонавтики, але Кондратюк від запрошення відмовився, його зупинила та обставина, що він жив під чужим іменем.

        Книжка вийшла тиражем всього дві тисячі примірників, один із них Ю.Кондратюк надіслав К.Е.Ціолковському, який потім напише: «Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що про­гулянка на Марс почнеться через багато сотень літ. Та строки міня­ються. Я вірю, що багато хто з нас стануть свідками заатмосферної подорожі». І ось, 16 липня 1969 р. з мису Кеннеді стартувала ракета «Сатурн», несучи до Місяця корабель «Аполлон-11». Через 103 години польоту, 20 липня, корабель зробив посадку в районі моря Спокою, і 21 липня перша людина ступила на поверхню Місяця. Це був Ніл Армстронг. Через 20 хв до нього приєднався другий астронавт, Едвін Олдрін. Один із керівників програми Джон Хубольт визнає, що політ Перших у світі американських астронавтів здійснено за «трасою Кон­дратюка».

     Юрій Кондратюк не дожив до здійснення своїх ідей, він загинув у лютому 1942 р. під час оборони Москви.

     Ведучий. «Непросте життя у звичайної людини. А в ученого-першопрохідця воно складніше стократ... Але щоб геній працював і жив за чужим паспортом, щоб зовсім не дбав про славу власного імені — це трапилося чи не вперше в світі! Звісно, тут були свої переплетіння долі, яких ніхто досі не наважився висвітлити. І ми раді, що великому вченому, який стільки зробив для рідної Вітчизни й усього людства, вдячні співвітчизники повернули його справжнє прізвище» (Георгій Писаренко, академік АН України, член Міжнародної академії астро­навтики).

       Одинадцятий учень. Не всім відомо, що практично втілював ідеї Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея) про міжпланетні польоти ще один з видатних українців — Михайло Яримович (народився 13 жовтня 1933 р. на Українському Підляшші (тепер Польща).

      З 1964 р. саме Михайло Яримович був відповідальним у США за створення космічних кораблів системи «Аполлон», а з 1965 р. його призначили технічним директором для проектування орбітальної ла­бораторії, з якої можна було б здійснити політ на Місеяць.

      Якщо українець Михайло Яримович займався створенням міжпла­нетних станцій, то інший наш земляк — Ігор Богачевський— знач­ною мірою допоміг американцям розв'язати складні проблеми, пов'я­зані з поверненням астронавтів з Місяця на Землю. Формули доктора Богачевського були використані конструкторами американських кос­мічних систем, вони також широко застосовуються в авіаційній промисловості.

     Ведучий (або вчитель). Українець Ігор Богачевський завжди підкреслює: «Щоб бути успішним у житті, треба довести, що ти умієш щось зробити. Людині, яка вже досягла чого-небудь у житті, — дові­ряють і дають усе нові і важчі завдання».

    Отже, історія засвідчує, що українці вже багато зробили в царині космічних досліджень. Довіряючи їм нові завдання, можна бути впев­неними, що й з ними вони впораються. А відтак Україна ще заявить про себе як могутня космічна держава.

1. Удосконалити знання учнів про електричні явища.

2. Розвивати пізнавальні інтереси дітей.

3. Активізувати самостійність мислення учнів.

4. Виховувати вміння працювати в команді.

5. Виховувати інтерес до фізики

Ведучий.

Цікава фізика наука,

З її законами ми всі

В житті стрічаємось повсюди

У повсякденному бутті.

Чи завжди лід бува холодним?

Смола – тверда, а чи м’яка?

Тече вода, а газ ніколи

Побачить змоги в нас нема.

Чому бувають ранком роси?

Чом по стерні не ходять босі?

Для чого дідусю кожух?

Чому життя все наше – рух?

Як хочеш все про диво знати,

То треба фізику вивчати.

На всі “чому”, “коли”, ”відколи”

Отримуй відповіді в школі.

Команди смілих і кмітливих

Запрошуємо помірять сили.

Всім доведіть, що ви уважні,

Розумні, мудрі і відважні!

На сцену запрошуються команди. Будь ласка, представте свої візитки.

Електрони ми веселі,

Атоми – у нас оселі.

Кожен знає своє ядро,

Та якбито так було.

Є брати в нас менш моторні,

То протони і нейтрони.

Їх з ядра свого ніколи

Виманить не маєм змоги.

Як ми дома - все нормально,

Атом наш тоді нейтральний.

Якщо хтось кудись пішов –

Став із атома іон.

В нас заряди негативні

І на менші неподільні.

Все ми в русі, все в путі,

Взагалі ж ми –молодці.

Можемо ми бути вільні,

А буває – то невільні.

Та секрету в тім нема –

То ж яка речовина!

Трошки вам ми розказали,

Якщо хочете все знати –

Треба фізику вивчати.

Ми діелектрики, знайомтесь,

Хоч ви й так знаєте всіх нас.

На КВК ми завітали,

Бо любить фізику весь клас!

Команда наша незвичайна,

Таких не знав ще білий світ.

Уроки фізики нам завжди

В житті приносять щастя мить.

Ми діелектрики, всі без електрики.

Електризуйте легко нас.

В разі ремонту електроприладів

Всіх від напруги захистимо вас.

Скляні і гумові, і ебонітові,

А ще фарфорові наші брати.

Ми, діелектрики, проти електрики,

Йдемо всі впевнено ми до мети.

Всі електрони в нас слухняні й стримані,

І бути вільними не можна їм.

Для електронів всіх у діелектриків

Атом постійний, надійний дім.

Про себе коротко розказали ми,

Можна і більше, якби був час.

Ще вам бажаємо дружить із наукою,

Вчіть добре фізику і буде все клас.

Ведучий. Почнемо нашу гру зі змагання капітанів. Ваше

завдання – уточнити формулу з фізики і по черзі дописати літеру, яка відсутня в даній формулі.

матеріал з фізики. Кожній команді пропонується відповісти на 10

запитань. Капітани! Стежте за порядком. Останнє слово при виборі правильної відповіді за вами. А команда суперників уважно слідкує, чи не допущені помилки у відповіді. Помітивши помилки і виправивши їх, ви маєте можливість заробити додаткові бали.

Починаємо. Першою відповідає команда „Діелектрики”.

1. Особливий вид матерії, через який здійснюється електрична

взаємодія. (Заряд електрона.)

2. Найменший у природі електричний заряд, властивий

електричним частинкам.(Заряд електрона.)

3. Атом або група атомів, які мають електричний заряд

внаслідок втрати одного чи кількох електронів або

приєднання зайвого електрона. (Іон.)

4. Одиниця вимірювання електричного заряду. (Кулон.)

5. Елементарна частинка, що є складовою частиною атомних

ядер, не має електричного заряду. (Нейтрон.)

6. Хаотичний рух завислих у рідині або в газі частинок під дією

теплового руху молекул середовища. (Броунівський рух.)

7. Агрегатний стан речовини, у якому молекули слабко

взаємодіють між собою, рухаються хаотично, займають весь

об’єм, наданий речовині . (Газ.)

8. Загальна міра різних видів руху матерії та взаємодії.

9. Конвекційні потоки в атмосфері Землі. (Вітри.)

10. Термо ізолююча посудина для зберігання рідини. (Термос.)

Ведучий. Чи бажає команда-суперниця зробити якісь

уточнення? Зараз відповідатиме команда „Електрони”, а

„Діелектрики” уважно слухатимуть і стежитимуть за правильністю відповідей.

1. Тверді тіла з періодичним повторенням їх структурних

елементів у просторі. (Кристали.)

знаків. (Плазма.)

сталістю форми й об’єму. (Тверде тіло.)

Речовина, для якої характерна аномалія теплового

розширення. (Вода.)

6. Спільна назва протонів і нейтронів. (Нуклони.)

7. Скам’яніла смола хвойних дерев, що росли на землі багато

років тому. (Бурштин.)

яка входить до складу ядер усіх атомів хімічних елементів.

загадки. Відгадайте та поясніть фізичний зміст відповіді.

Вони не схожі на обличчя,

Різниця вічна є у них.

Він завжди всіх до праці кличе,

Вона до сну скликає всіх. (День і ніч.)

У воді родиться і води боїться.

У воді росте, кохається,

Кинь у воду, то злякається. (Сіль.)

Іде років двісті,

А стоїть на місці.

Лічить людський вік,

А не чоловік. (Годинник.)

Куди ступиш – всюди маєш,

Хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря.)

Навіть у страшну негоду

Я чатую на воді,

Щоб ракети й теплоходи

Не збивалися з путі.

Щоб дорога невідома

Привела усіх додому. (Маяк.)

Майстер викинув уміло

Два однакових ножі.

Дуже зустрічі зраділи

Два однакові ножі.

Об’єднались, щоб роз’єднати

Їх уже ніхто не зміг.

Підкажи, як називати

Почали відтоді їх. (Ножиці.)

Стоїть дуб, а на нім дванадцять гіль,

А на кожній гілці по чотири гнізда,

А в кожному гнізді по семеро пташенят. (Рік, місяць, тижні,

Все по колу і по черзі

Дві подружки ходять вперто,

Не штовхаючись ніколи,

Кожна знає своє коло. (Стрілки годинника.)

У піч положиш – мокне,

На воду пустиш – сохне. (Віск.)

Іде лісом – не шелестить,

ІЩо за верхівець: сам сидить верхом,

А ноги за вухами. (Окуляри.)

Із землі підніме й мале,

А через хату не перекине й велике. (Пір’їна.)

чорних ящиків. Капітани, виберіть собі ящики.

Невдалих знімків у нас не буває,

Всі можуть: дорослі, і учні, й бабуня,

І знайте, у нас ваш портрет дуже точний,

І кожен з вас красень, і кожна – красуня.

(Команда має право на три запитання для уточнення.

Відповідь: дзеркало.)

2) А в цьому ящику міститься комплект чудес в одній

упаковці.

Дивлюсь. І що в моїх очах?

В фігурах різних і зірках

Сапфіри, яхонти, топази,

Бува кришталь, а то й алмазиде водою – не плюскотить. (Промінь Сонця)

І аметисти, мов корали,

А зроблене людьми, щоб знали.

Рукою лиш поворухну –

За мить картину цю зміню.

командам, було підготувати рекламу фізичного явища або фізичного

приладу. Що ж, шановні, приступайте!

Команда „Електрони”: Команда „Діелектрики”:

Ми вас усіх вітаємо,

Лінійку представляємо.

Універсальну річ вам пропонуємо,

Шкільну лінійку рекламуємо.

Лінійкою можна виміряти ріст,

Лінійка – мензурки зміст,

Мензурка – річ універсальна,

Потрібна всім бува вона.

Ну як без неї ви узнаєте,

Який об’єм має вода.

А як пиріг пекти прийдеться,

Об’єм знов міряти доведеться –

Лінійка – указка, лінійка – чародій,

Тільки нею користуватися вмій.

Розміри тіла виміряємо,

Нуль з початком тіла суміщаємо,

Яка ціна поділки, прикладаємо

І все, що треба, визначаємо.

Лінійка потрібна матусі і тату,

Бо кожен будує колись собі хату.

Інспектору навіть ДАІ без лінійки

Не взнати: машина з’явилася звідки.

І тренер, і вчитель, і суворий

директор.

Про цінність лінійки ведуть суперечки

Та в спорі тім істина тільки одна:

Лінійка працює на їх всіх сповна.

Лінійка – шик. Лінійка – клас,

Її вже має весь наш клас.

Лінійка – це універсал,

Придбай її увесь загал!

Скільки ж там цукру, молока –

Мензурка знов допомогла.

А щоб рум’яні щічки мати,

Треба всім соки випивати.

Поміряйте мензуркою об’єм

І пийте 200 г без проблем.

Щоб тіла густину узнати,

Знов нам мензурку треба мати.

Об’єм циліндра як шукали,

З мензуркою ж ми справу мали.

То, що ж: мензурка всім хвала,

Щоб з вас мензурку кожен мав.

Об’єм уміло визначайте,

Мензурку кожен в домі майте!

було театралізоване представлення фізичного явища. Команда-

суперниця повинна відгадати це явище. Запрошуємо до виступу

команду „Електрони”.

“Знавці фізики”

Проведення «Фізичного брейна» дозволить учителю пожвавити навчально-виховний процес, розкрити творчий потенціал кожного учня, активізувати діяльність учнів і розвивати інтерес до навчального матеріалу.У грі беруть участь дві команди, які розмішуються за червоним та зеленим гральним столами. Право відповідати на запитання отримує та команда, яка швидше натиснула на кнопку лампи, яка стоїть на столі. Гра триває, доки одна з команд заробить до 6 балів, час обміркування відпо­відей на запитання — 30с. Гра починається з запитань вартістю 1 бал. До більш складних запитань переходять у тому випадку, коли жодна із команд не відповідає правильно на дане. За грою спостерігає шановне журі, яке підіб'є підсумки та назве переможців.

1.Перший лауреат Нобелівської премії. (Рентген.)

2.Цей учений на дозвіллі виготовляв валізи, а найголовніше відкриття його життя прийшло до нього уві сні. (Дмитро Іванович Менделєєв.)

3. Фізик, прізвищем якого «опираються» електричні провідники. (Ом.)

4. Шведський учений, завдяки якому ми всі ходимо «під градусом». (Цельсій.)

5. Фізичне явище, яке знайшло місце у суспільному житті. (Резонанс.)

6. Що можна побачити, якщо нічого не видно? (Туман.)

7. Точний прилад серед знаків зодіаку. (Терези.)

8. Кожного року в Золотій залі Стокгольмської ратуші відбувається знач­на подія вченого світу. Яка? (Вручення Нобелівської премії.)

9. Він зміг роздивитися людину наскрізь. (Рентген.)

10. Технічний прилад, з яким марно грати в хованки — програє    (Ло­катор.)

 11. Арифметична одиниця дієтології. (Калорія.)

12.Американський винахідник, який «навчив» людство увічнювати звук. (Едісон.)

13.Вивчивши теорію заломлення променів, Галілео Галілей, за його словами, винайшов... (телескоп).

14.Кому присвячений пам'ятник, на п'єдесталі якого написано: «Він зупинив Сонце та зрушив Землю»? (М. Копернику у Варшаві.)

Запитання вартістю 2 бали

1. Якщо ви читали «Золоте теля», скажіть, яке явище заважало одному з персонажів повернути за ріг будинку, коли він ніс свою долю двома рука­ми, і як його прізвище? (Інерція; Паніковський.)

2.Плавець, умілий вершник, ерудит, поет, музикант і конструктор, ге­ніальний художник, механік, астроном, ботанік тощо. Його твори роз­шифрували через 200 років після його смерті. Хто ця людина? (Леонардо да Вінчі.)

3. Хто зі стародавніх великих учених просив поставити на свою могилу циліндр, в якому вміщено кулю, а в кулі — конус? (Архімед.)

4.Цей відомий фізик повинен був стати не вченим, а палітурником. Ін­шого не менш відомого фізика чекала не менш прозаїчна професія — токар. Хто ці вчені? (Фарадей; Герц.)

 5. Він жив настільки давно, що нам і тепер важко відрізнити правду від вигадки. Він уперше сам теоретично вивів правило важеля і вважав, що важіль — потужна машина, за допомогою якої можна було підняти Землю, якби знайшлася відповідна точка опори. Про якого вченого йдеться? (Архі-мед.)

 6. Спочатку була чиста вода, потім — металевий диск, потім — скло, вкрите спеціальною сполукою. Що це за річ і про що в неї потрібно запита­ти? (Дзеркало. Чи я на світі наймиліша?)

 7. Це ім'я носив один із численних предків царя Давида. Це ім'я зовсім не рідкісне. Багато з нас знають його з дитинства завдяки випадку, в якому на одного з носіїв цього імені впало дещо. (Ісаак.)

 8. Який прилад можна сконструювати за допомогою склянки з водою, жаби та маленької дерев'яної драбини? (Барометр.)

9. Ця речовина згадується в багатьох дитячих книжках, тому точно авто­ра назвати неможливо. Що це за речовина? («Жива вода».)

10. Китайці називали його «чу-ші», греки — «геркулесове камін­
ня», французи — «айман», індуси — «тхумбака», єгиптяни — «кістка»,
іспанці — «п'єдрамант», німці — «магнесс», англійці — «лоудстоун». Що
це? (Магніт.)

11.Один баварський комерсант поставив біля входу у свій магазин те­рези, на яких кожен, хто входив та виходив, повинен був зважуватися. Для чого? (Щоб не змогли пронести вкрадене.)

12.У таблиці «Рекорди швидкості» в Книзі рекордів Гінесса новий ре­корд швидкості відрізняється від попереднього більше, ніж у 10 разів. Коли і ким був установлений цей рекорд? (12 квітня 1961 р. Ю. Гагаріним.)

13.Фізик Вільгельм Рентген, хімік Якоб Вант-Гофф, мікробіолог Еміль Берінг, поет Рено Прюд, суспільний діяч Анрі Дюнан, економіст Фредерік Пассі. Що об'єднує цих людей? (Це перші лауреати Нобелівської премії.)

1. У 1876 р. британський парламент прийняв закон про обмеження за­вантаження суден — «Закон про вантажну марку». Згідно з ним, марку по­винен наносити сам хазяїн судна. Останні сприйняли новий закон із вели­ким незадоволенням. Скажіть, куди наніс марку один власник пароплава, щоб висловити свою зневагу? (На трубу пароплава.)

2. Ім'я цієї людини ви не побачите в системі фізичних одиниць. Але на початку розвитку лазерної фізики американські вчені дали його ім'я неофіційній одиниці вимірювання потужності лазерного променя. Чим більш потужним був лазер, тим більше деяких виробів він міг пропалити за один раз. Якби фізики були російськими, вони, можливо, дали б одиниці ім'я річки. (Жилет. Фізики пропалювали лазером леза. Нева.)

3. Під час одного фізіологічного процесу швидкість «цього» у люди­ни досягає 160 км/год, а відстань дії — 3—4 м. Про який процес ідеться? (Чхання. «Це» — повітря.)

 4. — Послухайте, Ньютон, як ви зробили це своє відкриття, про яке стільки говорять? — Просто стукнуло по голові. Вони стояли кожен у своєму дворі та перемовлялися через огорожу. —Що стукнуло по голові? —Яблуко. Я сидів, а воно впало з гілки. Сусід замислився. Потім сказав: — Зізнайтеся, Ньютон, це було яблуко з мого саду? Ось бачите, гілка звисає до вас у двір, а ви маєте звичку сидіти на цьому місці, я це давно
помітив. Ньютон збентежився. — Слово честі, не пам'ятаю, що це було за яблуко. Наступного дня, коли Ньютон прийшов на своє улюблене місце, гілки яблуні там уже не було. За огорожею під яблунею сидів сусід. — Відпочиваєте? — спитав Ньютон — Угу. Так вони сиділи кожен день -— Ньютон і його сусід. Гілка лежала спи­ляна, сонце обпікало голову Ньютона, і йому нічого не залишалося як за­йнятися вивченням чого? (Світлових явищ.)' 5. Десь, у якомусь царстві жили-були цар та цариця, і було в них три доньки. Не поспішав суворий цар видавати доньок заміж. Усіх, хто сватав­ся, змушував виконувати три складних завдання, а нареченим це не вдава­лося. Одного разу прийшов у палац принц, виконав три царських завдання. Радіють і цар, і його донька, а принцу не до радощів. Поки він завдання виконував, все до царських доньок придивлявся і полюбилася йому не стар­ша, а менша. Щоб не образити царя, звернувся принц до нього з такими словами: «Наворожила мені циганка: якщо сподобається одразу декілька дівчат, то обирати треба ту, у якої швидше закипить вода у каструлі». Зди­вувався цар, але наказав розтопити піч, принести три однакові каструлі, на­повнити їх однаковою кількістю води та накрити однаковими кришками. Запропонував донькам обрати каструлі та наглядати, коли закипить вода. У якої царівни вода в каструлі закипить швидше? (Вода закипить швидше в тій каструлі, де не відкриватимуть кришку. У казках більш терплячою буває найменша сестра, отже, можна зробити висновок, що у меншої ца­рівни вода закипить швидше.)

6.18 липня 1815 р. на болотистій рівнині неподалік від Ватерлоо зустрі­лися дві армії — Наполеона та Веллінгтона. Сили обох армій були приблиз­но однаковими. Французькі кірасири вступили у бій з шотландською кава­лерією. І хоча французькі дивізії рідішали, Наполеон був спокійним, тому що неподалік стояла тридцятитисячна армія маршала Груші. Але замість Груші на полі з'явився ворог — генерал Блюхер. Наполеон зазнав пораз­ки і до кінця своїх днів звинувачував Груші у зраді. Маршал стверджував, що він та його офіцери не чули залпів, хоча його армія була розташована ближче до поля бою, ніж армія Блюхера. Чи можете ви, використовуючи свої знання з фізики, виправдати маршала Груші? (Між джерелом звуку та смугою чутності, яка виникає завдяки відбиванню звукових хвиль від шарів атмосфери, може біти смуга «тиші». Саме в смузі тиші знаходилася ар­мія Груші під час битви при Ватерлоо.)

7. Відомий англійський фізик та хімік Хемфрі Деві (1778—1829 рр.) вважав найвидатнішим своїм відкриттям не щось, а когось. Когось ж він відкрив? (М. Фарадея.)

8. Гравій — осадова гірська порода, складена уламками крихких порід та мінералів. А що вимірюють гравіметром? (Силу тяжіння.)

9.У 1922 р. за декілька місяців до смерті він сказав: «Я не можу дозво­лити собі розкоші, щоб хід моїх роздумів переривали. Під час зародження ідей мій мозок нагадує гладку поверхню, а телефонний дзвінок у цей час викликає такий ефект, ніби упала у воду цеглина. Повідомлення можуть зачекати, а ідеї — ні». Кому належать ці слова? (О. Белу, винахіднику теле­фони.)

10.Перерахуємо «шість помилок людства»: квадратура кола, трисекція кута, рухомість ртуті, еліксир життя, подвоєння куба, філософський ка­мінь. Назвіть велику помилку, що залишилася. (Вічний двигун.)

11.У 1791 р. один італієць, починаючий учений, одружився з дочкою свого професора. Але вона, на жаль, захворіла на лихоманку, її життя було під загрозою. Лікарі прописали хворій бульйон із жаб. Молодий чоловік узявся власноруч його приготувати. Він очистив декілька жаб та розвісив їх нижні кінцівки на залізній гратці балкона. Приготування цієї страви спри­чинило наукове відкриття, яке широко увійшло в наше життя. Назвіть пріз­вище вченого. (Лу'іджі Гальвані.)

12.Цей благородний метал, який використовується для виготовлення пера авторучки, є найважчим на Землі (густина 22,5 8/см3). Назвіть його. (Осмій.)

 13.Один із рекордів довголіття неправильних теорій — 14 століть (від Давньої Греції до пізнього Середньовіччя) — став можливим завдяки люд­ській неосвіченості, практичним потребам суспільства в епоху Середньо­віччя та завзятій підтримці церкви. Назвіть тих, хто створив та спростував цю теорію. (Птоломей та Коперник.)



Позакласний захід для учнів 7 класу

Мета: ознайомити молодших школярів з фізичними явищами, які

зустрічаються в повсякденному житті, за допомогою ігрових моментів,

дослідів розвивати в учнів прагнення до пізнання, пошуку, творчості;

розкрити значення фізики в житті людини.

ХІД ЗАХОДУ

І. Вступ

Учні —8 класів знайомлять із планом проведення вечора молодших школярів.

1-й ведучий, Дорогі друзі! Пропонуємо вам потрапити сьогодні у світ фізики,

у світ таємниць і загадок. Побувавши там, ви дізнаєтеся, що фізика — це наука

про природу. Ми не чарівники, ми тільки вчимося й спробуємо сьогодні роз-

крити вам деякі таємниці цієї давньої науки. Покажемо вам фокуси, проведемо

конкурси під час яких побачимо, хто з вас найспритніший, найрозумніший і

найартистичніший. А ще переглянемо цікавий фільм на комп'ютері й творчі

роботи учнів старших класів.

2 –й ведучий. А зараз послухайте, що говорять учені про нас і про фізику:

«Нам надзвичайно пощастило, що ми живемо в часи, коли ще можна робити

відкриття»

(Р.Фейман)

„Здоровий глузд у фізики – це ті забобони, які формуються у віці до 18 років”

(А. Ейнштейн).

II. Фізичні досліди

Чарівник і його помічниця під тиху музику демонструють досліди й пропонують дітям пояснити їх. Якщо діти утруднюються відповісти, то чарівник пояснює; а помічниця показує (після кожного досліду викликаються бажаючі продемонструвати цей самий дослід самостійно).

Дослід 1. Неспалима хустка.

Дослід 2. Неспалима нитка.

Дослід 3. Монетка в пляшці.

Дослід 4. Яйце в графіні.

Дослід 5. Електризація (електрофорна машина й султанчики).3

III. Конкурси й ігри

1. Конкурс „Пантоміма”

Учні 7-х класів показують за допомогою міміки, жестів якесь фізичне явище, а молодші школярі вгадують, що це, й розповідають, де це явище зустрічається в їхньому житті.

Тертя ковзання, кочення, спокою — механічні явища.

Лампочка, праска, телевізор—електричні явища.

Сонце, зірки, ,лінза — світлові явища.

2. Конкурс „Відгадай загадку”

1) . Чого в шафу не сховаєш? (Промінь світла)

2). Горя не знає, а гірко й рясно плаче. Що це? (Хмара)

3). У воді не тоне й у вогні не горить. (Лід)

4). Лежить на землі: не зафарбувати, не зіскребти, не завалити. (Тїнь)

5). Що ЙДЕ не рухаючись із місця? (Час)

6). Заревів ведмідь на всі гори, на всі моря! Що це? (Грім)

3. Конкурс „Чомучок” за інтегрованим курсом

1). Чому в морі легше плавати, ніж у річці?

2). Коли людині тепліше: коли вона , одягне три тонких сорочки або одну

товсту ?

3). Чи може влітку впасти сніг ?

4). Чому гусаки й качки плавають у воді й виходять з неї сухими, а кури тонуть?

5). Чому високо в горах людина засмагне швидше?

6). Який найбільший магніт ви знаєте?

4. Гра „Зіпсований телефон”

Одному учневі кажуть речення, поки троє інших стоять за дверима, потім вони по

черзі повторюють почуте.

«Автомобіль везе людей в ожеледь, різко загальмувавши на зупинці, він

проїжджає деякий шлях, ще називається гальмівним. Люди врятовані, їх урятувала

сила тертя ».

IV. Демонстрація саморобних приладів

• Електроскоп;

• кристали, вирощені вдома;

• набір кристалічних та аморфних тіл;

• електричні прилади з конструктора;

• види фонтанів.

Творчі роботи учнів (газети, реферати, кросворди, ребуси, фотомонтаж, малюнки з

фізичної тематики).

V.Перегляд на комп”ютері диска «Фізика в картинках»

VI. Підсумки вечора

Нагородження учасників і заохочення переможців.

Ми з вами - давні знайомі. Три роки разом хімічили, три роки занурювались у глибини фізики і хімії . Скільки було засвоєно, а може, й прослухано теоретичного матеріалу. Скільки було розв'язано, а може, і трохи списано задач. Скільки було зроблено, а може, й підтасовано результатів практичних і лабораторних робіт. І як результат - ви вже випускники- дев`ятикласники, які володіють певними теоретичними та практичними навичками з фізики та хімії. А наскільки ці знання глибокі, а навички надійні, ми з'ясуємо під час фізико-хімічної гри « Щасливий випадок» , оскільки саме в такій формі проходитиме наш захід. Гра матиме такі етапи: теоретичний, дослідницький, історичний, «умілі руки», «для кмітливих».

Перебування у фізико-хімічній лабораторії починається з ознайомлення з правилами безпечної поведінки та подальшого їх дотримання. Для плідної співпраці вашій увазі пропонуються:

Золоті правила поведінки у сьогоднішній грі :

Бути -позитивними.

ТУТ і ЗАРАЗ.

Точними.

Точність - увічливість королів.

Толерантними.

Зібраними.

Оскільки найдорогоцінніше, що є у нас, - це час.

Девізом нашої роботи пропоную взяти слова американського політика Теодора Рузвельта: «Зробіть усе, що можете, застосувавши те, що знаєте, знаходячись там, де ви є».