Казақ петроглифтері (КӨне тамыры мен сабақтастығЫ) зайнолла самашев жұмаш жетібаев алматы 2005

119 
ІМоллг, аЬоиі Ше ргадтаііс Шпсііоп оі Ше зсоигде. Тһеге \лгоге аШегепі іогтз оі іазһез апб уагіоиз 
теіһооіз оі \лгоауіпд Гһет, зисһ аз ]итуг — шііһ а гоипсі сгозз-зесііоп, кор кугіу — а роіуһесігаі опе; зоте 
іазһез Насі іоиг 1о еідһі апсі еуеп тоге есідез, апсі ллгоге соггезропсІіпдіу патеа. Вихаи Гіз теапі "Ііке 
са1І'з іееіһ," Шеге \лгоге аізо зпаке-һке, ог саіегріііаг-зһаресі іурез оі іазһез. Тһе Шіскпезз оі Іазһез 
уагіесі сіерепбіпд оп іһе питЬег оі зігірз (іазра) етріоуесі (Ігот іоиг іо 32), шһісИ ллгоге таіпіу тасіе оі 
пеаі саіііе зкіпз сІгеззсб Іо біііегепі ехіепі. Зотеіітез тазіегз риі а НехіЬІе гоб іпзібе іһе ллгоуеп рагі іп 
огбег іо іпсгеазе іһо \\гоідНі оі іһе зсоигде апб таке Ы
О
\
ҮЗ 
тоге еііесГһго. Тһе \лТіір-Напс11е лл/аз 
изиаііу тасіе ігот \\гооб оі һагб зресіез, зисһ аз теабо\л/-з\лгоеІ апб оіһегз, аізо Ггот іЬех'з һогпз, беег ог 
агда1і'з зіаікз, еіс. Ьазһез соиіб Ье іпсшзіеб ллгііН соіог зіопез, бесогаіеб \лпіН Ьопе ог теіаіііс 
зирегітрозеб ріаіез, апб етЬеПізПеб 
ЛҮІІ
Һ
Ігіпде, іаззеіз ігот еад1е-о\лі'з Іеаіһегз, апб уагіоиз раііегпз. 
Тһеге ллгоге біііегепі зузіетз оі ріпіпд біііегепі рагіз оі іһе зсоигде іо еасһ оіһег, ллТіісһ, Ьу іһе \үау, һаб 
беііпііе зіге геіаііопзһір, зисһ аз огіт, зар, аіакап, Ьиібігдек, і.е. а ПехіЫе рагі оі а зсоигде, а здһір-ПапбІе, 
а раіт, а Іоор, еіс. ТПе КахакПз зігісііу бізГіпдиізНеб ЬеШгоеп зІазПез изеб аз агтіпд (боіуг, бугаи, 
Іуіап-Ьаиуг, е/юкіі, Ьііеи апб іогіиуі) теапі іог пеаг аііаскіпд ог сіеГепзһ/е ІідМз оп НогзеЬаск, Ііке іі мгоз 
іп ргеуіоиз һізіогісаі регіобз апб а гедиіаг оиіііі изеб іп еуогубау іііе оі потасПс саіііе-Ьгеебегз. Ассогбіпд 
іо іПеіг іесПпісаі сПагасіегізіісз апа босогаііоп. біГіегепі. іурез оі зсоигдез \лгоге зиррозеб іог біГГегепГ 
зосіаі іауегз апб дгоирз оі рориіаііоп, зисһ аз Гог Гһе еісіегіу, Гог уоипд реоріе, ог ГПозе аГ Гһе таГиге 
аде; аізо Гог топ, шотеп ог іиуепііез; Гог Іһе гісһ ог роог; іог зИерПегбз ог Ногзе-Иегбз; еіс. 
Реоріе, \лШо тазіегеб ргоГеззіопаі зкііі іп изіпд а зсоигде Гог аГГаскіпд апсі беГепзе (саііеб 
катзһудегз), Пке Гһозе \лпШ а регГесГ соттапб оі оГИег ллгоаропз, Ьеіопдегі Го ГИе тііііагу еІіГе оГ а 
зосіеГу апб епруеб зресіаі гезресГ оГ Гһе реоріе. Іп реасе Гіте катзһудегз бетопзГгаіеб (апсі регГесГеб) 
Гһеіг зкііі бигіпд тіНГагу-аГЫеГіс сотреГіГіопз һеіб бигіпд а уеаг'з Шпегаі геразі, ог таггіаде сегетопіез, 
апеІ оіһег ГезГһлГіез, аізо \лТП1е һипііпд, еіс. Еріс \лгогкз апб ПіегаШге оп еШподгарИу сопГаіпео
1
(Ие безсгірііоп оГ \л-ауз Нолл- Го изе а зсоигде; Гһеу аізо іпбісаіеб Гһе тозГ лшіпегаЫе ріасез Гог діМпд 
зисЬ зГгокез; дауе Гһеіг Гоік безідпаііоп (а зетазіоіодіс азресГ); апб ргоуібеб \\ПШ іпіогтаііоп аЬоиі 
рИузісаі апсі зрігіГиаі диаііГіез, \лТіісН іше катзһудегз һаб Го роззезз. 
Ыитегоиз ітадез оГ Гһе зсоигде, уегу оГГеп оГ ИурегГгорһіеб зіге (іп зоте сотрозіііопз іһе зіхе оі а 
катзИу ехсеебз іһаі оі а гібег апб а һогзе), берісіеб іп опдгауіпдз Іоипб т 
ІІ8іуигі 
апсі МапкузГаи, сап Ье 
ехріаіпеб Ьу іГз зресіаі гоіе іп Шс зутЬоНс-соттипісаіһго зузіет оі Ше Кагакһз Ьсіопдіпд Го Ше щпіог 
]и/. оГ ГИе Абаі ГгіЬе. ІГ аізо тоалз ГһаГ Гһе катзһу \л-аз едиаііу ітрогіапГ ЬоШ аз а иііПіагіап оЫесі апб 
аз а зутЬоІ. 
ТНе зідпііісапсе оГ Гһе зсоигде \уаз аізо етрһазі/еб \лТШ ГНе Гасі ГһаГ іі Ьеіопдеб (о Ше гапде оГ 
оЫесГз сотриізогііу берісГеб (іттогіаПхеб) аі. геіідіоиз-тетогіаі киіруіазоз, \\Тюзе зетапіісз \үаз Ьазеб оп 
апіһгоротогрһоиз ітадез, аі засгатепіаі егесііопз. (Тһе ИзГ оГ зисһ сотриізогу о^есГз іпсіибеб зисһ таіп 
кіпбз оі \лгоаропз а.з а Ьо\у, а зреаг, а дш\гог \уііһ ог шіГһоиГ агго\\
Т
з, аіЬаІГа, а баддег, а дип оп Ьіробз; 
а һеітеі; а ЬаГГІе ог даіа Ьеіі; а ігіЬаІ іатда; апб о засібіе Ьогзе). 

118 
5соигдсз сап Ье зееп іп ЬаШе зсепез (изиаііу Шозе Іідһііпд һоіб а заЬег іп опе һапб апб а \\Тпр іп 
Ше оіһег),іп Ьаііие зсепез, аізо іп бгаздіпдз берісііпд потабіс гоатіпд, ригзиіі, еіс. 
Аз ше Гіпізһ апаіу/іпд іһе Ка/акһ дгаіһіі, \үе ііпб іі песеззагу іо гетіпб іһаі сотріех туіһоіодіса) 
Ігабіііопз (апб Ше госк агі тіггогеб Шет) баііпд Ьаск іо Ше раіеотсіаі еросһ апб ЗкуШіап-ЗіЬегіап ііте, 
\
У С Г С
сотргеһепзіЫе іо а 
чегу 
зтаіі дгоир оі реоріе (зисһ аз раігіагсһз апб ргіезіз), \\ТпІе іһе ітадез оі Ше 
Ка/.акһ дгаііііі шеге аЬзоіиіеіу сіеаг, ипһ/егзаі апб ассоззіЫе іо іһе адһоіе рориіаііоп. 
Тһіз регіоб \\аіпеззеб іһе арреагапсе оі зсепез Ьеагіпд ап аЬзІгасі ібеа. Тһіз ігепб со-ехізіеб \
ҮІ
Ш
зутЬоіізт; Іһе огідіпаііоп оі іһезе зсепез шаз соппосіеб \уііһ Ше Ізіаті/аііоп оі агіз, \\ііеп а уізіЫе ітаде 
адаз аззосіаіеб поі опіу 

жүктеу/скачать 14,2 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: