Іншою причиною зниження насичення киснем артеріальної крові є
скидання крові з венозної системи у артеріальну (справа наліво). Подібне
спостерігається при деяких вроджених вадах серця. Оскільки шунтування
можливе тільки із області з високим тиском у
область із зниженим
тиском, то для скиду крові справа наліво необхідно, щоб тиск у правих
відділах серця перевищував тиск у лівих відділах. Найбільш поширеною
вадою серця, що супроводжується ціанозом, є тетрада Фалло,
при якій
наявний дефект міжшлуночкової перегородки та обструкція шляхів
відтоку із правого шлуночка. Чим виразніша обструкція, тим більшим є
шунтування справа наліво, й, відповідно, ціаноз. У хворих з відкритою
артеріальною протокою, легеневою гіпертензією і
шунтом справа наліво
може бути диференційований ціаноз, тобто ціаноз нижніх кінцівок, що не
захоплює верхніх кінцівок.
Легеневі артеріовенозні нориці можуть бути вродженими або
набутими, одиничними або множинними, дрібними або великими. З
певною частотою вони зустрічаються у пацієнтів зі спадковими
геморагічними
телеангіектазіями
(хвороба
Рандю-Ослера-Вебера).
Інтенсивність ціанозу, який при цьому виникає, залежить від розмірів і
кількості фістул.
У хворих з серцевими або легеневими
шунтами справа наліво
наявність та виразність ціанозу залежать від розмірів шунта відносно
величини системного кровотоку, а також від ступеня насичення
оксигемоглобіном венозної крові. У хворих із центральним ціанозом
внаслідок зниженого насичення артеріальної крові киснем виразність
ціанозу посилюється під час фізичного навантаження. Оскільки м’язи, які
виконують роботу, посилено
екстрагують кисень із крові, то венозна
кров, яка повертається до правих відділів серця, менше насичена киснем.
Подальше шунтування цієї крові або проходження через легені, які не
здатні наситити її киснем, призводить до посилення ціанозу. Крім того,
оскільки системний судинний опір
при фізичному навантаженні
знижується, то величина шунтування справа наліво у хворих із
вродженими вадами серця та комунікаціями між його відділами при
цьому збільшується.
Ціаноз може бути зумовлений невеликою кількістю метгемоглобіну
(форма гемоглобіну з тривалентним залізом) та ще меншою кількістю
сульфгемоглобіну. Незважаючи на те, що ці стани не є частими
причинами ціанозу, у
випадках, коли наявність ціанозу не можна цілком
пояснити порушенням функцій систем дихання та кровообігу, слід
провести спектроскопію з метою виявлення цих патологічних форм
гемоглобіну. Зазвичай потовщення дистальних фаланг пальців кистей при
цьому не відбувається. Метгемоглобінемію можна запідозрити, якщо під
час перемішування забраної від хворого крові у пробірці і при її контакті
з повітрям вона залишається буро-коричневою.
Достарыңызбен бөлісу: