Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
жүктеу/скачать 1,22 Mb. Pdf көрінісі
|
Синдроми в кардіології
|
Стеноз клапана легеневої артерії Стеноз клапана легеневої артерії може бути вродженим і набутим (ревматичним), однак він рідко буває ізольованою вадою серця. Найбільш часто пульмональний стеноз поєднується із дефектами міжпередсердної або міжшлуночкової перегородки, є компонентом тетралогії Фалло, або поєднується з ревматичним мітральним і/або аортальним стенозом. Поєднання дефекту міжпередсердної перегородки, стенозу легеневої артерії та компенсаторної гіпертрофії правого шлуночка називають тріадою Фалло. Стеноз легеневої артерії веде до підвищеного навантаження тиском на міокард правого шлуночка, наслідком чого є гіпертрофія стінок правого шлуночка, порушення наповнення правого шлуночка та перевантаження правого передсердя. Компенсаторні механізми гіпертрофії правого шлуночка швидко вичерпуються, відтак виникає дилатація правого шлуночка, відносна трикуспідальна недостатність та декомпенсація коровообігу за правошлуночковим типом (набряки, застійна гепатомегалія, асцит, гідроторакс). Скарги хворих на стеноз легеневої артерії визначаються провідною вродженою або набутою вадою серця. Типовими симптомами є задишка та швидка втомлюваність при навантаженнях, ціаноз, набряки, збільшення черева, розпираючі болі у правому підребер’ї при застійній гепатомегалії. Під час огляду відмічають ціаноз, деформацію пальців у вигляді барабанних паличок (внаслідок гіпоксичної остеоартропатії), койлоніхію (ложкоподібні нігті), розширення та позитивну пульсацію яремних вен з виразними хвилями a та v. Можна виявити фізикальні ознаки гідротораксу, застійну гепатомегалію, асцит, периферичні набряки. Під час обстеження ділянки серця звертає на себе увагу серцевий поштовх (посилена пульсація у ІІІ і IV міжребер’ї справа від груднини) та пульсація в епігастральній ділянці (ознаки гіпертрофії/перевантаження правого шлуночка). Аускультативно визначають систолічний шум з максимумом у ІІ міжребер’ї зліва від груднини. При неважкому пульмональному стенозі систолічний шум не є таким грубим і наростаючо-спадним, як при аортальному стенозі – він скоріше м’який і займає більшу частину систоли. При важкому пульмональному стенозі шум може ставати грубим, ромбовидної форми і супроводжуватися пальпованим тремтінням. Шум пумонального стенозу, як і всі аускультативні феномени з правих відділів серця, стає гучнішим на висоті глибокого вдиху (ознака Ріверо-Карвальо). Крім цього, він супроводжується ослабленням пульмонального компоненту ІІ тону та широким фізіологічним розщепленням (роздвоєнням) ІІ тону. Систолічний шум вигнання над легеневою артерією може вислуховуватися при станах зі збільшеним потоком через нормальний пульмональний клапан – наприклад, при дефекті міжпередсердної перегородки. Цей шум нерідко сягає 3 або 4 ступеня гучності і закінчується задовго до початку пульмонального компоненту ІІ тону. Від невинних шумів його відрізняють асоційовані патологічні знахідки – широке фіксоване розщеплення ІІ тону, посилення І тону над мечоподібним паростком та гіпердинамічний парастернальний імпульс. При стенозі клапана легеневої артерії на ЕКГ виявляють ознаки гіпертрофії та перевантаження правого шлуночка: відхилення електричної осі серця вправо, високі зубці R у відведеннях V1-2, блокаду правої ніжки пучка Гіса. Основним методом верифікації діагнозу пульмонального стенозу є ехокардіографія, яка виявляє патологічно високий градієнт тиску на клапані легеневої артерії (понад 9 мм рт. ст.), ущільнення, кальцифікацію та систолічне прогинання стулок клапана легеневої артерії. жүктеу/скачать 1,22 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|