Розшарування аневризми аорти Розшаровуючи
аневризма
–
найбільш
грозне
ускладнення
атеросклерозу
грудної
аорти.
Вона
характеризується
розривом
внутрішньої оболонки стінки аорти (інтими) та проникненням крові у
середню оболонку, звичайно дегенеративно змінену. Внутрішньостіночна
гематома, що утворилась, розшаровує власну стінку аорти та
розповсюджується по ходу артерій. В результаті протягом якогось часу в
стінці аорти можуть існувати два канали – істинний та несправжній.
Несправжній канал здавлює істинний просвіт аорти, збільшує опір
вигнанню крові із ЛШ (збільшення постнавантаження). Завершенням
перебігу розшаровуючої аневризми може бути повний розрив аорти і
масивна кровотеча у порожнину плеври або перикарду.
Розрізняють три типи аневризм (О.В. Покровський із співав.):
І тип – розшарування починається у висхідній частині аорти та
розповсюджується на грудний та черевний відділи;
ІІ тип – розшарування обмежене висхідним відділом грудної аорти;
ІІІ тип – розшарування з’являється на початку низхідного відділу
грудної аорти та може розповсюджуватись на черевний відділ.
В клінічній картині захворювання виділяють 2 етапи. 1 етап –
початок розшарування та утворення внутрістіночної гематоми. 2 етап –
повний розрив стінки аорти та розвиток масивної кровотечі. В процес
розшарування залучаються гілки, що відходять від аорти, вони
відсікаються від істинного просвіту аорти. Порушення прохідності цих
гілок веде до ішемії різних органів, зокрема, до ішемії головного мозку.
Тому, крім основного симптому – різкого болю в груді, може
спостерігатись
неврологічна
симптоматика:
запаморочення,
непритомність, навіть геміпарези, параплегії або інсульт. Часто
запаморочення та синкопе виникають при розшаровуючій аневризмі дуги
аорти та супровідному синдромі аортальної дуги.
На
ЕКГ : у половині випадків спостерігається депресія сегмента ST
горизонтального типу та від’ємний зубець Т.
ЕхоКГ виявляє подвійний просвіт та надрив інтими аорти.
Від’ємний результат не виключає цей діагноз. Непрямою ознакою
розшарування висхідної частини аорти є розширення її кореня.
Для уточнення діагнозу застосовують
КТ, МРТ, аортографію.