Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
жүктеу/скачать 1,22 Mb. Pdf көрінісі
|
Синдроми в кардіології
|
Легеневий туберкульоз (вогнищевий, інфільтративний, дисемінований, фіброзно-кавернозний) проявляється хронічним кашлем, субфебрильною гарячкою, пітливістю (особливо вночі), схудненням, кровохарканням, легеневою кровотечею. Діагноз підтверджує рентгенографія (переважне ураження верхівок легень, вогнища затемнення або порожнини розпаду, лімфангоїт, збільшення лімфатичних вузлів у коренях легень), позитивна туберкулінова проба з 2 TTU (проба Манту), виділення мікобактерії туберкульозу із харкотиння. Пневмоконіоз (антракоз, силікоз, асбестоз) це хронічний дифузний пневмоніт, що є наслідком вдихання виробничого пилу та характеризується розвитком фіброзу легенів. Хворі в основному скаржаться на біль у грудній клітці, задишку, кашель. Задишку вважають одним із провідних симптомів пневмоконіозів. Скарги на неї з’являються уже на ранніх стадіях захворювання, спочатку під час роботи, що свідчить про приховану дихальну недостатність. Лише на пізній стадії захворювання задишка турбує хворих навіть під час незначного фізичного навантаження і дуже рідко — у стані спокою (ускладнені форми пневмоконіозів). В легенях при цьому можна прослуховувати на фоні везикулярного або жорсткого дихання розсіяні сухі хрипи, іноді дрібнопухирчасті або субкрепітаційні хрипи на невеликій ділянці нижнього краю легенів. На рентгенограмі легенів при спостерігають двобічне посилення і деформацію легеневого малюнка, помірне ущільнення і зміну структури коренів легенів. При вузликовій формі на фоні зміненого легеневого малюнка з'являється невелика кількість дрібноплямистих тіней середньої інтенсивності розміром від 1 до 2 мм, розташованих переважно в нижніх і середніх відділах легенів. жүктеу/скачать 1,22 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|