основному ускладнення вдиху (інспіраторна задишка), а при порушеннях
бронхіальної прохідності – видиху (експіраторна задишка). Однак,
експіраторний характер задишки притаманний лише обструктивним
процесам і може не бути виражений при рестриктивних процесах, а при
виразній задишці пацієнт нерідко неспроможний чітко сказати, що йому
важче зробити – вдих або видих.
Найбільш надійні диференціально-діагностичні ознаки ґрунтуються
на розпізнаванні основного захворювання та на об’єктивних ознаках, що
супроводжують
задишку
–
насамперед,
характері
ціанозу
та
аускультативній картині в легенях. Зокрема, при легеневій патології руки
хворого теплі на дотик, а при серцевій, через уповільнення швидкості
кровообігу – холодні.
Достарыңызбен бөлісу: