Зміни морфологічного складу крові не носять специфічних рис. У хворих
можуть відзначатися моноцитоз, нейтрофільоз з паличкоядерним зсувом,
збільшення ШОЕ. У частини хворих в сироватці крові та добової сечі
виявляють
збільшення кальцію, а також гамма-фракції в протеїнограмі.
Туберкулінова чутливість різко знижена.
Причиною задишки також можуть бути ураження судин легень.
Повторювані минущі епізоди задишки у спокої характерні для
рецидивуючої тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії. Джерело
емболів найбільш часто знаходиться у глибоких венах гомілок, часто
виявляють клініку тромбозу глибоких вен гомілок.
Симптоми ТЕЛА
неспецифічні і, крім задишки, включають болі у грудях, кашель,
кровохаркання, тахікардію, гіпотензію, ціаноз. Діагноз ТЕЛА ґрунтується
насамперед на відповідній налаштованості лікаря на цей діагноз. За
наявності відповідних симптомів ТЕЛА слід підозрювати у пацієнтів із
відповідними факторами ризику: тривала іммобілізація, ліжковий режим,
недавні оперативні втручання (особливо на органах малого тазу),
старший вік, нефротичний синдром. Найбільш специфічно діагноз ТЕЛА
можна верифікувати за даними вентиляційно-перфузійного сканування
легень, спіральної комп’ютерної томографії, ангіопульмонографії.
Про
Достарыңызбен бөлісу: