36
У міру формування кори великого мозку філогенетично найстаріші рухові центри
(палеостріатум та неостріатум) все більше контролюються новою руховою системою
—
системою пірамідних шляхів.
Існує
кілька шляхів, по яких імпульси стріопалідарної системи надходять до сегментарного
рухового апарату
Рис. Шляхи екстрапірамідної системи:
-Монаківський червоноядерно-спинномозковий шлях відчервоних ядер.
-Вестибуло-спинномозковий шлях від присінкового (вестибулярного) ядра.
-Ретикулоспинномозковий шлях від ретикулярної формації.
-Тектоспинномозковий шлях від чотиризгір'я.
-
Шляхи до рухових ядер черепномозкових ядер.Імпульси від екстрапірамідної системи,
як і від
мозочкової та пірамідної, ідуть до клітин переднього рогу спинного мозку на різних рівнях, де
і закінчуються усі перелічені провідники.
Функції екстрапірамідної системи полягають у:
-
тонкодинамічній регуляції механізмів постурального тонусу, фізичних рухів;
-
м”язового тонусу завдяки чому вона забезпечує настройку і готовність до дії рухового апарату;
-
перерозподіл тонусу м”язів під час рухів, створення
фону для здійснення швидких, точних,
диференційованих рухів;
-
реалізацію як безумовно-рефлекторних захисних і співдружних рухів, так і завчених,
стереотипних, автоматизованих, в
тому числі професійних навичок, надаючи їм плавності і
закінченості. Вона приймає участь у виразних мімічних реакціях, жестикуляціях, у здійсненні
37
емоційних проявів (сміх, плач, злість, радість, туга) і пов”язаних з ними вазомоторних
функціях.
Порушення в одній із ланок, які регулюють діяльність екстрапірамідної системи, може призвести
до виникнення особливої форми порушення м'язового тонусу — ригідності, а також до розвитку гіпо-
або гіперкінезів.
Для вивчення порушень мимовільних рухів визначають:
1.
Тонус м'язів.
2.
Стан міміки.
3.
Виразність мовлення.
4.
Характер ходи, позу.
5.
Темп виконання рухів, можливість швидко починати їх, змінювати напрям.
6.
Наявність синкінезій, тремору, інших насильницьких рухів (гіперкінезів).
Достарыңызбен бөлісу: