Сценарій on-line курсу для студентів IV курсу медичного факультету вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації

60 
2.
 
Перелік практичних навичок: 
вміти по клінічним ознакам діагностувати наявність 
патологічного осередку в мосту та середній черепній ямці; ураження V, VII, VIII пар черепних нервів.
3.
 
Словник термінів: 
лагофтальм, тризм, геміпарез, гіперакузія, атаксія.
V – трійчастий нерв.
Рис. Будова трійчастого нерва
Функція - 
змішаний нерв. Забезпечує чутливу інервацію шкіри обличчя, слизової лобних, 
решітчастих, гайморових порожнин та порожнини рота, твердої мозкової оболонки. Рухова функція 
нерва полягає в забезпеченні діяльності жувальної мускулатури.
До розгалужень нерва приєднуються симпатичні волокна, які несуть вазомоторні, секреторні та 
трофічні імпульси.
Анатомія.
Змішаний за своєю функцією (чутливий і руховий) нерв. Чутливі волокна трійчастого нерва 
починаються від клітин трійчастого (гассерового) вузла (g.trigeminus), що знаходиться на піраміді 
скроневої кістки в дуплікатурі твердої мозкової оболони. Центральні відростки клітин цього вузла 
ідуть до чутливих ядер: 1) верхнього чутливого ядра (глибокої та тактильної чутли- 
вості; nucl. sensorius principalis n. trigemini), яке знаходиться у верхньому відділі мосту; 
2) 
ядро 
спинномозкового шляху, який починається у мості і проходить до задніх рогів шийних сегментів 
спинного мозку (ядро больової та температурної чутливості; nucl.tractus spinalis n. trigemini). До ядра 
надходять імпульси больової та температурної чутливості. Периферичні відростки клітин цього вузла 
— три гілки трійчастого нерва (очна, верхньощелепна, нижньощелепна), які іннервують шкіру чола, 
слизову оболонку рота, носа, вуха, кон'юнктиву ока, а також шкіру повік, щоки, верхньої і нижньої губ, 
слизову оболонку щік, ясна і зуби.
Перша гілка трійчастого нерва, очний нерв (n. ophthalmicus), пронизує зовнішню стінку 
печеристої пазухи і проникає у порожнину очної ямки через верхню очноямкову щілину. У цьому місці 
він розміщується зовнішніше від відвідного нерва і нижче від блокового. Перед входом в очну ямку 
від стовбура нерва відходить гілка, що постачає тверду мозкову оболону. Далі нерв, ще перед вступом 
у верхню очноямкову щілину, поділяється на три гілки: лобовий нерв, сльозовий нерв і носовійковий 
нерв.
Лобовий нерв проходить спереду під верхньою стінкою очної ямки і через надокову вирізку 
виходить на шкіру чола. Ще в порожнині очної ямки вінподіляється на дві гілки: надочноямковий нерв, 
що має бічну і присередню гілки, і надблоковий нерв.
Сльозовий нерв продовжується на шкіру і кон'юнктиву зовнішнього кута ока.
Носовійковий нерв іннервує частину носової порожнини (передній і задній решітчасті нерви), 
очне яблуко (довгі війкові нерви), шкіру в ділянці внутрішнього кута ока, кон'юнктиву.
Друга гілка трійчастого нерва, верхньощелепний нерв (п. maxillaris), виходить із порожнини 
черепа через круглий отвір. Потім нерв розміщується у крилопіднебінній ямці і проходить через 

61 
нижню очноямкову щілину в нижньоокову підочноямкову борозну і підочноямковий канал, 
розташований у верхній стінці верхньощелепної кістки. Цей нерв розходиться на кінцеві гілки, які 
іннервують шкіру нижньої повіки, бокової поверхні носа і верхньої губи.
Ще до виходу з черепа від нерва відходить оболонна гілка (середня), яка розгалужується у 
твердій мозковій оболоні разом з середньою оболонною артерією.
У крилопіднебінній ямці від верхньощелепного нерва відходить виличний нерв, який 
розгалужується на вилично-скроневу і вилично-лицеву гілки. Вони йдуть до шкіри щоки і передньої 
частини скроневої ділянки. Нерв, як уже зазначалося, має зв'язки зі сльозовим нервом (перша гілка 
трійчастого нерва). Далі від верхньощелепного нерва відходять крилопіднебінні нерви, звичайно у 
вигляді двох-трьох коротких тонких стовбурів, які з'єднують описаний нерв з крилопіднебінним 
вузлом.
Продовженням верхньощелепного нерва є підочноямковий нерв. Вийшовши з підочноямкового 
отвору, він дає кільця гілок; крім того, від очного стовбура відходять верхні ямкові нерви, які в товщі 
верхньої щелепи утворюють верхнє зубне сплетення, іннервують зуби верхньої щелепи і верхні ясенні 
гілки — до ясен. До шкіри передньої поверхні чола йдуть нижні повікові гілки, зовнішні і внутрішні 
носові гілки, а також верхні губні гілки.
Третя гілка трійчастого нерва, нижньощелепний нерв (n. mandibularis), за функцією змішаний 
(чутливий і руховий). Відділившись від вузла, нерв утворює оболонову гілку. Далі нерв виходить із 
черепа через овальний отвір і розгалужується на дві групи гілок (чутливі і рухові).
Із чутливих гілок важливими є: щічний нерв, що іде до слизової оболонки щоки, 
вушноскроневий нерв і язиковий нерв.
Вушно-скроневий нерв є основним продовженням стовбура нижньощелепного нерва. Він 
проходить через нижньощелепний отвір у канал щелепи і тут формує нижнє зубне сплетення, від якого 
відбувається іннервація зубів.
Язиковий нерв іннервує слизову оболонку спини язика на протязі передніх двох третин. У 
язиковому нерві проходять від язика волокна загальної чутливості.
Рухові волокна трійчастого нерва починаються від рухового ядра, що розміщується у 
варолієвому мості (n. motorius seu masticatorius n. trigemeni). Названі волокна виходять на основі мозку 
поряд з чутливими у нижньолатеральному відділі мосту, близько до мосто-мозочкового кута (чутливі 
волокна утворюють великий корінець, а рухові — малий).
Далі рухові волокна приєднуються до третьої гілки трійчастого нерва і іннервують жувальні 
м'язи (скроневий, жувальний, бічний і присередній крилоподібні), а також м'язи дна ротової 
порожнини (щелепно-під'язиковий м'яз, переднє черевце двочеревцевого м'яза).
У складі всіх трьох гілок трійчастого нерва є також вегетативні волокна, які йдуть до 
вегетативних вузлів (підочноямкового, крилопіднебінного, вушного тощо) і приєднуються по ходу 
окремих гілок цих нервів.

жүктеу/скачать 6,4 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: