Лікування включає три основні підходи:
Відновлення емоційного комфорту в родині, коректного режиму дня та режиму годувань , вдповідно до віку.
Попередження зригувань за допомогою забезпечення відповідного положення тіла(постуральна терапія) після годування, та дотримання правил годування з пляшечки при штучному вигодовуванні;
Аліментарна корекція;
За останніми даними медикаментозна терапія не дає позитивних результатів та іноді погіршує стан дитини
СИНДРОМ РУМІНАЦІЇ - це довільна регургітація вмісту шлунка у ротову порожнину, з метою самозадоволення.
Він характеризується періодичними нападами скорочень м’язів черевного пресу, діафрагми та язика, що призводять до закиду шлункового вмісту в ротову порожнину, де він знову пережовується й проковтується або видаляється з рота.
Діагностичні критерії Румінації, Римські критерії IV
Діагноз встановлюють за наявності ознак протягом, 2 місяців:
1. Повторні скорочення м’язів черевного пресу, діафрагми та язика;
2. Регургітація (закид) шлункового вмісту в ротову порожнину, що або відкашлюється або пережовується й повторно проковтується
3. Мають бути присутні 3 з наступних критеріїв
a) починається незабаром після прийому їжі у віці 3-8 місяців;
б) не відбувається під час сну та спілкування з їншими;
в) не реагує на стандартне лікування, застосовуване при гастроезофагеальному рефлюксі.
г) не супроводжується порушеннями загального стану
Лікування:
1.Задоволення фізичних та емоційних потреб немовляти. (На жаль, у розумово відсталих дітей забезпечення адекватного догляду не може бути достатнім для лікування синдрому румінаціі)
2. Поведінкова терапія, з залученням позитивного зміцнення і методів, що створюють огиду
3.Раціональна психотерапія.
У дітей старшого віку та підлітків є методом вибору лікування румінаціі
4. Зміна складу їжі, повільніше поглинання їжі і обмеження прийому рідини під час їжі
АЕРОФАГІЯ – відчуття розпирання в епігастрії, що виникає внаслідок надмірного заковтування повітря і зменшується після відрижки повітрям.
Достарыңызбен бөлісу: |
