Діагностичні критерії Міжнародної асоціації СЦБ , Римські критерії IV
Мають бути присутні всі симптоми та виключена інша патологія, що може супроводжуватися періодичним блюванням
Два або більше епізодів пароксизмального стійкого блювання з або без позивів до блювання протягом декількох годин чи днів, протягом 6 місяців.
Стереотипність для кожного пацієнта
Між епізодами блювання протягом тижнів або місяців дитина почуває себе задовільно. Повертається до вихідного рівня здоровя
Додаткові критерії:
стереотипність: для конкретного пацієнта, кожен епізод подібний за часом початку, інтенсивністю, тривалістю, частотою( або спорадичні або з певним інтервалом), асоційованими ознаками і симптомами;
можливість самоліквідації (приступи можуть завершуватися спонтанно й без лікування);
анамнез (випадки мігрені або СЦБ у родині, частіше по лінії матері);
Якщо у дитини є всі основні симптоми СЦБ, діагноз можна вважати встановленим, але, проте, навіть у цьому разі необхідні додаткові параклінічні дослідження і ретельний диференційний діагноз
Дифдіагностика: з неврологічною, урологічною, метаболічною, ендокринною патологією та вадами розвитку ШКТ у дітей якщо симптоми розпочалися у віці до 3 років. У старших дітей необхідно виключати також запальні захворювання верхнього відділу травного каналу.
Обов‘язкові мінімальні обстеження при багаторазовому блюванні дитини до початку інфузійної терапії: електроліти, глюкоза, азот сечовини, креатинін ( амінокислоти, АКТГ натрійуретичного гормону, рівень 17 оксикетостероїдів, органічних кислот при підозрі на ендокринні та обмінні захворювання). Результати вчасно проведених лабораторних обстежень можуть дозволити виявити порушення окислювання жирних кислот або частковий дефіцит орнітин-транскарбамілази.
Стратегія медикаментозного лікування грунтується на тому, що лікування залежить від періоду захворювання. Для кожного періоду є своя мета і варіанти лікування, що дозволяють комплексно підійти до лікування СЦБ (табл. 1).
Таблиця 1
Достарыңызбен бөлісу: |
