Українські народні казки
жүктеу/скачать 0,94 Mb. Pdf көрінісі
|
Ukrajinsjki narodni kazky
| kazka.in.ua
26 Українськi народнi казки Йшли-йшли, дивляться — сто¨ıть хата на курячiй нiжцi. Вони увiйшли в ту хату. — Помагай бiг! Не чути нiкого. Заглянула на пiч — нiкого. — Ну, зоставайся ж тут, дочко, а я пiду тобi дровець нарубаю, а ти тут поки звари вечеряти. Вийшов i вп’ять прив’язав до вугла колодочку, а сам потяг додому. Вiтер повiє, то колодочка стук-стук, а бабина дочка в хатi: — То мiй батенько дровця рубає. Наварила вечеряти. Жде-жде — батька нема. От вона вийшла та й гукає: — Ой хто в лiсi, хто за лiсом, iдiть до мене вечеряти! Не чути нiкого. Вона вдруге, втретє — не чути. Аж стукотить, гримо- тить Кобиляча голова. — Дiвко, дiвко, одчини! — Не велика панi — сама одчиниш. — Дiвко, дiвко, через порiг пересади! — Не велика панi — сама перелiзеш. — Дiвко, дiвко, зсади мене на пiч! — Не велика панi — сама злiзеш. — Дiвко, дiвко, дай менi ¨ıсти! — Не велика панi — сама возьмеш. — Дiвко, дiвко, влiзь менi в праве вухо, а в лiве вилiзь! — Не хочу. — Коли ж ти,— каже,— не хочеш мене слухати, так я тебе з’¨ıм. Ухватила ¨ı¨ı, полiзла на пiч, забралась аж у самий куточок та й з’¨ıла ¨ı¨ı, а кiсточки забрала в торбинку й повiсила на жердочцi. А баба жде дочки ось-ось, як не видно — при¨ıде в каретi панночкою. У баби була сучечка, та така, що все правду казала. От раз та сучечка бiгає коло хати та й дзявкотить: — Дзяв, дзяв, дзяв! Дiдова дочка як панночка, а бабино¨ı кiсточки в торбинцi. Баба слухала-слухала, розсердилась, перебила сучечцi ногу. А сучечка скака на трьох ногах та знов своє¨ı: — Дзяв, дзяв, дзяв! Дiдова дочка як панночка, а бабино¨ı кiсточки в торбинцi. Баба перебила ¨ıй i другу ногу. Не вгамувалась сучечка — дзявкає та й дзявкає, аж поки поперебивала баба ¨ıй усi лапки. Вона тодi вже качається, а все-таки своє¨ı — дзяв i iнше... Розсердилась баба i вбила сучечку. — Оце тобi,— каже,— за те, щоб не вiщувала, проклята личина!.. Увi- йшов дiд у хату. kazka.in.ua Кобиляча голова 27 — Пiди-таки та й пiди, дiду, навiдайся до моє¨ı дочки: може, ¨ı¨ı вже й на свiтi немає. Пiшов дiд, найшов ту хатку, де кинув бабину дочку. Увiйшов — нема нiкого. Вiн заглянув на пiч — там висить торбинка. До торбинки — повна кiсток. — Правду, бачу, казала катова сучечка,— сказав вiн. Прийшов додому, показав бабi кiсточки. Баба давай його лаяти: — Ти, сякий-такий, нарошне оддав ¨ı¨ı звiрякам, нарошне з свiту зiгнав. I не було вже сердешному дiдовi просвiтку до само¨ı смертi... Як був собi цар да цариця, а в ¨ıх у дворi криниця, а в криницi — корець, мо¨ıй казцi кiнець. kazka.in.ua 28 Українськi народнi казки kazka.in.ua 29 Коза-дереза Б ули собi дiд та баба. По¨ıхав дiд на ярмарок та й купив собi козу. Привiз ¨ı¨ı додому, а рано на другий день посилає дiд старшого сина ту козу пасти. Пас, пас хлопець ¨ı¨ı аж до вечора та й став гнати додому. Тiльки до ворiт став доганяти, а дiд став на воротях у червоних чоботях та й питається: — Кiзонько моя мила, кiзонько моя люба! Чи ти пила, чи ти ¨ıла? — Нi, дiдусю, я й не пила, я й не ¨ıла: тiльки бiгла через мiсточок та вхопила кленовий листочок, тiльки бiгла через гребельку та вхопила водицi крапельку,— тiльки пила, тiльки й ¨ıла! От дiд розсердився на сина, що вiн погано худоби доглядає, та й про- гнав його. На другий день посилає другого сина — меншого. Пас, пас хлопець козу аж до вечора та й став гонити додому. Тiльки став до ворiт доганяти, а дiд став на воротях у червоних чоботях та й питається: — Кiзонько моя мила, кiзонько моя люба! Чи ти пила, чи ти ¨ıла? — Нi, дiдусю, я не пила, я й не ¨ıла: тiльки бiгла через мiсточок та вхопила кленовий листочок, бiгла через гребельку та вхопила водицi кра- пельку,— тiльки пила, тiльки й ¨ıла! От дiд i того сина прогнав. На третiй день посилає вже жiнку. От вона погнала козу, пасла весь день; ввечерi стала доганяти до двору, а дiд уже сто¨ıть на воротях у чер- воних чоботях та й питається: — Кiзонько моя мила, кiзонько моя люба! Чи ти пила, чи ти ¨ıла? — Нi дiдусю, я й не пила, я й не ¨ıла: бiгла через мiсточок, ухопила кленовий листочок, бiгла через гребельку, вхопила водицi крапельку,— тiльки пила, тiльки й ¨ıла! От дiд прогнав i бабу. На четвертий день погнав вiн уже сам козу, пас увесь день, а ввечерi погнав додому i тiльки надiгнав на дорогу, а сам навпростець пiшов; став на воротях у червоних чоботях та й питається: — Кiзонько моя мила, кiзонько моя люба! Чи ти пила, чи ти ¨ıла? — Нi, дiдусю, я не пила, я й не ¨ıла: бiгла через мiсточок та вхопила кленовий листочок, бiгла через гребельку, вхопила водицi крапельку,— тiльки пила, тiльки й ¨ıла! жүктеу/скачать 0,94 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|