Українські народні казки

Чорт-змiй i запроданi дiти
141
на того коня, опоясується мечем та з тими собаками i ¨ıде на полювання.
Що вловить, то тим i живляться.
Ну, живуть вони над морем, а сестра ходить туди ложечки та одежину
мити. Змiй i говорить до не¨ı:
— Як то ви перебралися? А вона й розказує:
— Єсть у мого брата така хусточка, що як нею махнуть, то зробиться
мiст.
А вiн каже:
— Знаєш що: попроси ти в нього ту хусточку начебто прати, та возьми
махни нею, то я до тебе переправлюсь i буду з тобою жити, а брата твого
отру¨ıмо.
От вона прийшла додому i просить брата:
— Дай, братику, менi ту хусточку. Вона брудна, я пiду та виперу тобi.
Вiн повiрив ¨ıй та й дав. Сестра взяла, прийшла до моря, махнула —
став мiст. Змiй i переправився на цей бiк. От радяться вони, як би згубити
брата з свiту. А змiй i каже:
— Ти вiзьми занедужай та й скажи: снилось менi, братику, i видiлось,
що якби ти по¨ıхав на полювання та дiстав менi вовчого молока, то я б i
видужала. От вiн як по¨ıде, а вовки й розiрвуть його собак. Тодi ми i його
вiзьмем, бо в собаках уся сила.
От при¨ıжджає брат з полювання додому, змiй сховався, а вона йому
й каже:
— Снилось менi, братику, що якби ти по¨ıхав та дiстав менi вовчого
молока, то я б напилася та й, може б, одужала, бо я така слаба, така
слаба!
— То й дiстану,— каже брат. Сiв на свого коня i по¨ıхав. При¨ıжджає у
чагарець, аж тут вовчиця схопилась. Протиус догнав, Недвига придержав.
Брат здо¨ıв молока i пустив ¨ı¨ı. Вовчиця оглянулась i каже:
— Спасибi тобi, хлопче-молодче, що ти мене пускаєш. Я думала, що
ти мене з свiту згубиш. Дарую тобi за це вовченя.
I наказує тому вовчатi:
— Служи ти цьому чоловiковi так, як батьковi.
От вiн i йде. То було в нього двоє собак, а тепер i третє вовченя бiжить
за ним.
Вгледiла сестра з змiєм, що за братом бiжить троє собак, а змiй i каже:
— Ото лихо, ще й третього сторожа собi добув. Вiзьми ж ти ще гiрше
занедужай i попроси молока медвежого, то там його розiрвуть непремiн-
но.
От змiй перекинувся голкою, вона взяла застромила ¨ı¨ı в стiну. Злiз
брат з коня, а собаки та вовк до хати та так пнуться на стiну до тiє¨ı
голки. А сестра й каже:
kazka.in.ua

142
Українськi народнi казки
— Навiщо ти тих собак держиш, вони менi спокою не дають!
Вiн крикнув — собаки й посiдали. А сестра каже:
— Снилось менi, братику, що коли б ти дiстав менi ще ведмежого
молока, то я б напилась та й одужала.
— То й дiстану,— каже вiн. Переночував, сiв на коня та й по¨ıхав.
При¨ıжджає знов в чагарець: тут зараз i схопилась медведиця. Протиус
догнав, Недвига придержав. Здо¨ıв ¨ı¨ı брат та й пускає. Медведиця й каже:
— Спасибi тобi, хлопче-молодче, за те, що ти пустив мене. Дарую тобi
медведча.— А до медведчати каже:
— Слухай його, як свого батька.
Їде брат додому, i вгледiли сестра з змiєм, що вже четверо за ним.
Змiй i каже:
— Попроси в нього лисичого молока, то вiн як по¨ıде, то звiрi його й
з’¨ıдять.
А сам перекинувся голкою, вона й застромила в стiну ще вище, щоб
собаки не дiстали. Брат злiз з коня, собаки знов кинулись до хати та так
i пнуться на стiну. Сестра розплакалась:
— Нащо ти так багато собак держиш!
Брат крикнув, вони посiдали. А сестра знов своє:
— Снилось менi, братику, що якби ти дiстав менi ще лисичого молока,
то я б одужала.
— То й дiстану,— каже брат.
От лягає вiн спати. Недвига примостився в його головах, Протиус у
ногах, а Вовчок i Медведик по боках. Переночував брат, вранцi сiв на
коня, забрав сво¨ıх звiрiв i по¨ıхав. При¨ıжджає до чагарця: вибiга лисиця.
Протиус догнав. Недвига придержав. Брат видо¨ıв ¨ı¨ı i пускає. А лисиця й
каже:
— Спасибi тобi, хлопче-молодче, що ти мене пускаєш. Я думала, що
ти мене розiрвеш сво¨ıми собаками. За те дарую тобi лисиченя.— А лиси-
ченятi каже:
— Слухай його, як рiдного батька,
Їде брат додому. Углядiв змiй, що вiн добув собi ще п’ятого сторожа,
а сам i не пропав, та аж зубами скрегоче.
— Вiзьми,— каже вiн,— занедужай ще гiрше i скажи i снилось менi,
братику, що десь в iншому царствi є такий кабан, що носом оре, вухами
сiє, а хвостом волочить. I є там такий млин на дванадцять каменiв, що
само й мелеться, само й насипається, само одгортається, само i в мiшки
набивається. То якби ти дiстав з-пiд тих дванадцяти каменiв борошна, то
я б спекла собi коржа з того борошна i одужала б.
Брат розсердився i каже:
— Не сестра ти менi, а ворог! А вона:

жүктеу/скачать 0,94 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: